Екологічне виховання

Техногенне господарювання людини на планеті не дає їй права протиставляти себе природі, розглядати розвиток суспільства поза функціонуванням довкілля, ігноруючи об’єктивні закони, які керують біосферою.

Екологічна криза підвела наукову думку до необхідності широкого залучення людей до протидії їй. Однією з форм якої є система екологічного виховання, яка сформувалася у цілісне відгалуження педагогічної теорії та практики.

Екологічне виховання — це систематична педагогічна діяльність спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Його завдання полягає в нагромадженні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і примножувати її, у формування вмінь і навичок діяльності в природі.

Зміст екологічного виховання передбачає усвідомлення того, що світ природи – середовище перебування людини, яка має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Воно неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають на уроках, в позаурочній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, розуміння наслідків тих чи інших дій людини в природі.

Екологічна освіта школярів є безпосереднім обов’язком освітян. Її метою є формування індивідуальної екологічної свідомості і мислення. Передумовою розвитку екологічної свідомості є екологічні знання, наслідком - екологічний світогляд.

Екологічна свідомість як моральна категорія потребує виховання і навчання з раннього дитинства. Уболівання за навколишнє середовище, розуміння його повинно проймати дитину з перших кроків на Землі.

На основі екологічного мислення і свідомості формується екологічна культура, що характеризується глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне), екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем, безпосередньою участю у природоохоронній діяльності.

Технологія екологічного виховання передбачає врахування основних аспектів:

• національний та регіональний підходи до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;

• гуманістичну спрямованість, його зростаючу роль у розв’язанні глобальних проблем людства (раціональне використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захист середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);

• збереження фізичного і духовного здоров’я людини;

• об’єктивність у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають можливість показати екологію як науку, що розвивається, враховує виникнення та розв’язання суперечностей;

• зв’язок набутих екологічних знань з життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й для людини у повсякденному житті.

Ці аспекти передбачено Державною національною програмою "Освіта" (Україна ХХ1 століття). У 1992 р. засновано Лабораторію екологічної освіти при Інституті педагогіки України, створено Управління з екологічної освіти при Міністерстві охорони навколишнього середовища України. Діють різноманітні центри екологічної освіти та інформації.

Практична реалізація завдань екологічної освіти в сучасній школі будується на таких засадах:

• визнання принципу міждисциплінарності і комплексного розкриття проблем охорони природи;

• взаємозв’язку теоретичних знань з практичною діяльністю учнів з охорони природи;

• концентрації екологічного змісту не тільки в предметних, але й спеціальних узагальнюючих темах та інтегрованих курсах, які розкривають взаємодію суспільства і природи;

• поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою у формі екскурсій, трудових екологічних практикумів, польових таборів тощо;

• використання проблемних методів навчання у вигляді рольових ігор, екологічних клубів і т.п.;

• поєднання класної і всіх форм позакласної та позашкільної роботи.

Особлива роль відводиться щодо цього предметам природничого і географічного циклів, які малюють дітям картину сучасного світу рослин, тварин, всього довкілля. Фізика і хімія дають учням комплекс політехнічних знань, наукові основи і принципи сучасного виробництва. Історія, правознавство переконують в недопустимості варварського ставлення до природи. Естетичний цикл предметів розкриває естетичну суть природи, її гармонію, неповторну красу, вплив на виховання людини.