5.6. Комплексна система управління забезпеченням
конкурентоспроможності продукції
Як такої комплексної системи управління забезпеченням конкурентоспроможності продукції тепер ще немає, хоча згідно вимог ринкової економіки повинна появитися після системи управління якістю продукції. Такий стан може оцінюватися лише, як не придання цій важливій проблемі належної уваги, хоча всі її елементи відомі і залишилося лише їх об’єднати у взаємозв’язку між собою. В її основу повинні бути закладені відомі принципи міжнародних і державних стандартів, особливо серії ISO . Такими принципами є: орієнтація на вимоги споживача, процесний та системний підходи, запозиченість відомих зарубіжних досягнень, обґрунтованість прийнятих рішень, постійне покращення конкурентоспроможності, тісна робота з постачальниками, залучення робітників і керівного персоналу, лідерство. Прийнято також виділяти загальні функції управління: планування, організація, мотивація та контроль. Реалізація таких принципів і виконання функцій управління здійснюється за допомогою цілого ряду загальнонаукових і конкретних методів. Якщо в першій групі методів основою є аналіз і синтез, то другі методи складають технічні, організаційні, економічні, соціально-психологічні.
Головними загальними вимогами до такої системи мало б бути:
повне попереднє використання інформації при вирішенні всіх питань;
визначення всіх чинників , що безпосередньо впливають на конкурентоспроможність;
узгодження функцій управління конкурентоспроможністю з загальними функціями підприємства;
повне визначення потреб в необхідних ресурсах (кадрових, виробничого та допоміжного обладнання, програм забезпечення, тощо) та їх розподілення;
чітке функціонування системи, регулярна перевіряємість, аналіз функціонування;
запобіжні дії;
методики управління за всіма функціями і підрозділами;
ідентифікація всіх необхідних процедур у документованому вигляді (методики, настанови, стандарти підприємств, програми конкурентоспроможності;
заохочувальні міри;
постійне покращення виробництва.
К
Рис. 5.10. Структура комплексної системи
управління забезпеченням
конкурентоспроможності
продукції
В центрі наступної системи також є менеджмент витрат з основним завданням їх оптимізації. Опис витрат при виготовленні конкурентоспроможної продукції поміщений в розділі 3. Такі витрати складаються з виробничих і експлуатаційних. Просто так скоротити витрати не можна, оскільки вони напряму зв’язані з якістю і тому таке зменшення завжди приводить до погіршення якості продукції. Витрати можна зменшити за рахунок використання інноваційних рішень, які вимагатимуть менших витрат.
Важливою буде також система управління ціною, котра є немало важливою складовою конкурентоспроможної продукції. В менеджмент ціни входить забезпечення її зменшення за рахунок зниження ціни на матеріали, комплектуючі, накладні видатки і інші платежі, інколи мало обґрунтовані, але не за рахунок заробітної плати, яка і так досить низька. Зменшити ціну можна також за рахунок усунення проміжних фірм і організацій, які тепер у більшості є паразитуючими і збільшуючи ми ціну продукції в рази. Але і без цього ціни продукції постійно ростуть, у більшості випадків необґрунтовано. Це явище вимагає дослідження, але основна причина криється в піднятті цін державою на енергоносії, газ, паливо, які і складають значну частину в повній собівартості продукції. Наступною причиною, котру можна усунути, є прагнення отримати максимальний прибуток, який бажано було б регламентувати, хоча б на час створення справжнього ринку, як в багатьох країнах світу. Сучасний стан цінотворення значно понижує конкурентоспроможність продукції.
Система управління продажем продукції має на меті зменшення поза виробничих витрат і збільшення обсягів продажу. Як відомо, прибуток має забезпечуватися не підвищеною ціною продукції, а збільшення проданої кількості.
Остання система управління експлуатацією (споживанням) продукції за своєю метою тепер повністю не використовується. Крім вказаних елементів слід звернути увагу на організацію та ефективність зворотного зв’язку, тобто постійне усунення виявлених недоліків в структурі виробів, процесів і послуг. Це суттєвий важіль підвищення конкурентоспроможності продукції.
При розробці та впровадженні такої комплексної системи управління забезпеченням конкурентоспроможності продукції вирішуються питання розв’язку протиріччя між вимогами споживачів щодо високої якості продукції та можливостями її забезпечення виробниками за рахунок нових методів і засобів, виділення та відокремлення окремих функцій забезпечення конкурентоспроможності продукції. Тут велике майбутнє матиме нанотехнологія, а також логістичне забезпечення конкурентоспроможності.
Логістичне забезпечення конкурентоспроможності продукції здійснюється за допомогою логістичного управління, що виконується в логістичних матеріальних, інформаційних, енергетичних, фінансових, кадрових потоках виготовлення продукції. Функціями логістичного управління є тактика логістики, організація, планування, керування, обчислення, контролінг, передача, обслуговування, сервіс, що значно розширяє поле діяльності, дозволяє врахувати більше взаємозалежності діючих чинників і як результат отримати більш повні оптимальні рішення щодо рівня конкурентоспроможності продукції. Відомі традиційні інструменти, які при цьому можуть використовуватися: SWOT- аналіз, матриця BCG, моделі ACG, ABB, Партера, діаграми Парето, 4М і т.п.