5.2. Технологія системного управління конкурентоспроможністю продукції

Проблема управління конкурентоспроможністю продукції полягає в забезпеченні виконання ритмічної послідовності дій з врахуванням особливостей продукції та структури конкурентоспроможності, умов протікання процесу та ряду обмежень. Функція управління ускладнюється за рахунок складності діючих виробничих і не виробничих потоків, їх синхронізації, а також динамічності процесів. Таким чином, технологію управління конкурентоспроможністю продукції можна визначити як сукупність методів, які реалізуються під час функціонування системи і забезпечують підвищення конкурентоспроможності. Процес управління в динаміці можна представити з допомогою елементів, операцій та процедур, що складають його технологію. Операції управління розчленовують на окремі елементи, що становлять в цілому технологію управління. У відповідності з теорією управління технологія процесу управління розкривається на рис. 5.3, яка передбачає чотири етапи: трекінг¹ технології, адаптація, інтеграція та підтримка технології. Під час трекінгу виконується аналіз с

Рис. 5.3. Технологія процесу управління

итуації з метою знаходження самих пунктів для процесу управління, щоб ризик і віддаленість від мети були якомога меншими. На першому етапі виявляються досягнення та тенденції технології управління з метою вибору найкоротшого шляху реалізації. Адаптація технології розглядається, як підготовка маркетингу продукції. Тут бажано досягнути погодження між продукцією, технологією управління, споживачами, їх попитом і ринком. На етапі виконується розробка загальних питань технології управління. Третій етап перенесення технології та інтеграція перетікає в процес розвитку продукції, тобто досягнення строго проведеного та гарантованого управління між вимогами технології управління, продукції, споживачами, ринком і збутом. Умовою успішності виконання третього етапу є встановлення чітких взаємозв’язків між вимогами споживачів і об’єктом управління. На останньому етапі забезпечується гарантія, що продукція погоджена з часом виходу на ринок. Перевагами процесу управління конкурентоспроможності продукції є значне скорочення етапів її розробки і супроводжуючих витрат.

Управління конкурентоспроможністю продукції є багатоетапним і на проміжних етапах має свою мету, підпорядковану загальній, чому може відповідати дерево цілей, вершиною якого виступає кінцева мета, котра ставиться перед розроблювачами. За допомогою сучасних програмних засобів Windows і інших таке завдання вирішується якісніше та швидше, ніж при традиційних розробках.

Згідно теорії управління та теорії структур управління конкурентоспроможністю продукції (рис. 5.4) є системні діяння на окремі структурні елементи для одержання заданого рівня конкурентоспроможності в конкретних виробничих умовах. Технологія управління побудована за модульним принципом і складається з ряду комплексних модулів укрупнених операцій, котрі включають більш детальні. Перший комплексний модуль інформаційний М₁ складається з двох блоків: інформації про ринок і конкурентів. Проводиться аналіз ринку, вимоги споживачів щодо подібної продукції, виявляються аналоги і прототип. Далі встановлюються можливі конкуренти, аналізуються можливості їх виробництва, кваліфікація робітничого і інженерно-технічного персоналу. Доформовується інформаційна довідникова база. На цій основі складаються очікувані характеристики і параметри майбутньої продукції і можливість їх забезпечення наявним конструкційним і технологічним середовищем і оцінюється перспективність майбутньої продукції.

Другий комплексний модуль М₂ управління конкурентоспроможністю продукції основний, який передбачає планування технічної підготовки виробництва, її виконання на етапах розробки конструкції виробів, процесів або послуг, забезпечення якості продукції, засобами виробництва, технологією виготовлення, матеріалами, комплектуючими і всім необхідним. Провадиться підготовка матеріально-технічної бази виробництва, забезпечується якісне функціонування обладнання з оснащенням. Після забезпечення якісної роботи технологічних засобів виконується запуск пробної серії, корегування конструкції та технології, а також при необхідності доопрацювання щодо виробництва та коректування витрат виготовлення продукції в сторону їх можливого зменшення без негативного впливу на якість продукції. Наступний комплексний модуль М₃ призначений до безпосереднього формування конкурентоспроможності продукції шляхом корегування показників якості продукції, не продуктивних витрат виготовлення та витрат експлуатації.

О

Рис. 5.4. Схема управління конкурентоспроможністю продукції

станній комплексний модуль впровадження розробленої технології управління конкурентоспроможністю продукції М₄ передбачає необхідні дії по продажу продукції (реклама, доставка, зберігання, передпродажне обслуговування, рекламацій), її використанню, обслуговуванню під час експлуатації та проведенню ремонтів. Важливим є активні дії зворотного зв’язку експлуатація – виготовлення з метою покращення як конструкції чи структури продукції, так і її технології виготовлення.