Пізній палеоліт

Близько 35 тис. років тому з'являються люди сучасного типу. Територію Європи вони колонізували дещо пізніше. За назвою грота Кро-Маньйон у французьких Альпах, де вперше було знайдено останки людей цього типу, їх назвали кроманьйонцями.

У цей час розпочинається і процес виникнення рас - європеоїдної, негроїдної та монголоїдної.

Приблизно 20 тис. років тому неандертальці вимерли.

На території України найбільшу щільність стоянок кроманьйонців виявлено в долинах річок - Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Десни та Сіверського Дінця (кілька сот пам'яток).

За умов холодного й нестійкого клімату пізнього палеоліту головну роль у процесі виживання людей відігравало мисливство, саме воно упродовж усього року забезпечувало їх калорійною їжею. У ті часи на теперішніх землях України люди переважно полювали: у північній зоні - на мамонтів, коней, північних оленів, носорогів, вовків: на Середньому Подніпров'ї, Волині та Середньому Подністров'ї - на мамонтів; на півдні - на бізонів і лише інколи - на коней, північного оленя, вовка та сайгака. З часом, особливо на кінець льодовикового періоду, полювання на бізона поступається місцем полюванню на коней. Наприкінці пізнього палеоліту серед решток кісток, знайдених на тогочасних стоянках на Середньому Подністров'ї, помітно зростає частка кісток коней та північних оленів.

Кроманьйонці споруджували житла на зразок чуму чи яранги, а також облаштовували землянки та напівземлянки. Як будівельний матеріал використовували дерево, кістки й шкіри великих тварин. Вірогідно, що такі житла вони освітлювали та опалювали жировими світильниками, які виготовляли з епіфізів стегнових кісток мамонтів. Цій же меті слугували й вогнища, деякі з них мали досить складну конструкцію рожна з кісток мамонта.

Технологія виготовлення знарядь праці з каменю в кроманьйонців була на вищому, ніж у неандертальців, щаблі розвитку. Вони мали багатший асортимент мисливського озброєння (кам'яні наконечники до списів і дротиків, вкладиші до метальної зброї, ножі й кинджали, а також сокири, скребачки, дошили, проколки тощо). Для оброблення продуктів збиральництва використовували пеститерочники та плити-зернотерки. Помітне місце в балансі їхніх трудових витрат мало виготовлення прикрас.

Економічним і соціальним осередком пізньопалеолітичного суспільства була ранньопервісна громада, що складалася з індивідуальних споріднених сімей.

Натуральне виробництво життєзабезпечуючих ресурсів за допомогою примітивного мисливського озброєння викликало необхідність простої кооперації праці всіх членів громади з природним її розподілом між статево-віковими групами, а також колективну власність на основні засоби виробництва, насамперед на промислову територію, та рівнозабезпечуючий поділ продуктів і соціальну однорідність суспільства. Поряд з колективною власністю на основні засоби виробництва у первісній громаді існувала й індивідуальна власність на знаряддя праці. Так, кожен мисливець міг володіти індивідуальним набором необхідних для полювання й оброблення здобичі знарядь.

Кроманьйонець розвивався досить швидко й різнопланово. Знайдені на території України пізньопалеолітичні зразки первісного мистецтва репрезентують скульптуру, барельєф, гравірування та живопис.

На Мізинській стоянці виявлено поки що єдиний серед європейських пізньопалеолітичних пам'яток "дім обрядів", тут було знайдено розписані червоною вохрою кістки мамонта, що використовувалися як ударні музичні інструменти, а також атрибут ритуальних танців - шумовий браслет.

Первісні культи в пізньопалеолітичний час не були чітко вичленені з повсякденного життя громади. Так само й культові місця не відмежовувалися від житлово-господарських ділянок. В обрядових культах простежуються, зокрема, такі їх різновиди: культ черепа і щелепи, культ поховання, культ черепа на житлах та жінки-птаха (міфологічна істота, яка з'єднувала реальний і потойбічний світи).