1.3. Критерії засвоєння

За результатами вивчення даної теми Ви повинні РОЗУМІТИ, що з набуттям Україною незалежності, із зростанням почуття національної самосвідомості значно підвищилися інтерес до минулого свого народу та соціальна й державна потреба засвоєння курсу історії України майбутніми спеціалістами. Предметом історії України є вивчення історичного шляху українського народу, його країни, держави, внеску українців у світову цивілізацію. Це вивчення базується на методологічних засадах, опрацюванні історичних джерел та надбань історіографії, а також на знанні понятійного апарату історичної науки.

За результатами засвоєння теми Ви повинні ЗНАТИ, що таке: актуальність вивчення історії України; предмет історії України як навчальної дисципліни; методологія історичного пізнання; методологічні принципи; методи вивчення історії України; історіографія; історичні джерела; понятійний апарат.

Повне засвоєння навчального матеріалу по даній темі жадає від Вас УМІННЯ:

• визначати особливості вивчення предмету історії України як навчальної дисципліни;

• розрізняти методологічні принципи та методи вивчення історії України;

• розрізняти історіографічні праці й історичні джерела;

• порівнювати різні теорії походження історичних понять.

1.4. Вихід теми в інші дисципліни

Дана тема є базовою для розуміння всіх наступних тем курсу з історії України.

Тема 2. Стародавня та рання історія україни. Київська русь. Русь в період феодальної роздрібненості. Галицько-волинська держава Ключові слова та поняття

Трипільська культура; кіммерійці; скіфи; сармати; Боспорське царство; східні слов’яни; Київська Русь; ранньофеодальний характер соціально-економічних відносин; Галицько-Волинська держава.

2.1. Вхідна інформація для самоконтролю

Успішному вивченню змісту теми сприяє відновлення і використання наступних знань:

• з курсу історії України в загальноосвітній школі – процес заселення території сучасної України; поняття про передслов’янське населення та слов’ян; значення створення державних утворень “Київська Русь” та “Галицько-Волинське князівство”;

• з курсу історії давнього світу в загальноосвітній школі – поняття про кочові народи, античні міста-поліси.

• з курсу правознавства в загальноосвітній школі – процеси державотворення та поява перших законодавчих актів.

2.2. Зміст теми

2.2.1. Структурно-логічна схема змісту теми

1. Стародавня доба:

• Трипільська культура;

• скіфо-сарматський світ;

• античні міста Північного Причорномор’я;

• східні слов’яни.

2. Київська Русь:

• державотворчі процеси;

• політична історія;

• соціально-економічний розвиток.

3. Галицько-Волинська держава.

2.2.2. Тематичний зміст

СТАРОДАВНЯ ДОБА

Ранній палеоліт

Сліди праісторії на території, що нині є територією України, сягають найдавнішого етапу людського існування, відомого в літературі під назвою палеоліт.

Палеоліт загалом тривав близько 3 млн років. Дещо умовно його поділяють на ранній - 3 млн - 40 тис. років тому і пізній - 40-10 тис. років тому. У добу раннього палеоліту відбулося відокремлення людини від тваринного світу, розпочався процес виготовлення знарядь праці та вдосконалення трудових навиків, сформувалися основи суспільної організації людських колективів, а також виникли первісні ідеологічні уявлення й початки духовної культури. Найбільш ранні з відомих пам'яток, створених прадавніми людьми, знайдені в Олдувайській ущелині в Східній Африці. їхній вік становить 2 млн років.

На українських землях первісні люди, так звані архантропи, з'явилися близько 1 млн років тому. Найдавніший комплекс знахідок цієї доби виявлено поблизу селища Королеве Виноградівського району на Закарпатті. Крім Закарпаття, архантропи мешкали в Криму та в Північно-Східному Приазов'ї, а дещо пізніше - на землях сучасної Житомирщини. Загалом в Україні виявлено кілька десятків їхніх стоянок.

Кам'яні знаряддя праці давні люди виготовляли переважно з кременю, що найбільш придатний для розколювання на пласкі міцні уламки з гострими краями. Крім кременю, широко використовували також кварцит, андезит, обсидіан, яшму тощо. Розповсюдженими були чопери (знаряддя на гальці, краї якої оббито на одному боці), ручні рубила, колуни та різні вироби на відщепах.

З часом первісні люди навчилися користуватися вогнем, що добувався спочатку з природних джерел (пожежі від блискавок та вивержень вулканів), а згодом і штучним способом.

Подальша еволюція людини привела до появи 230 тис. років тому її нового виду (підвиду) - так званих палеоантропів або неандертальців. Зовні вони були міцної статури, з добре розвинутою мускулатурою, трохи сутулими.

Удосконалення знарядь праці зробило людину менш залежною від примх природи, сприяло її виживанню за умов погіршення клімату чи зміни фауни. Археологічні розкопки свідчать, що неандертальські мисливці могли полювати і на гігантських мамонтів й носорогів, і на печерних левів та ведмедів, і на прудконогих бізонів, диких коней, оленів й сайгаків.

Різке погіршення клімату змусило людей освоювати для житла печери та гроти, а також споруджувати штучні житла.

На ранніх етапах існування спільноти первісних людей були невеликими, приблизно в 20-30 дорослих мисливців і збирачів. У пошуках їжі вони постійно перебували в русі, затримуючись на стоянках лише на кілька (а в особливо привабливих місцях - на багато) років. Згодом почали виникати споріднені поселення. Велика кількість виявлених на неандертальських стоянках, зокрема в Криму, решток мисливської здобичі, в тому числі таких великих і небезпечних тварин, як мамонт, носоріг, ведмідь, зубр, вепр тощо, свідчить про консолідацію первісних людських колективів. Розвиток колективізму потребував, окрім узгоджених дій у процесі самого промислу, також регламентування всіх інших аспектів життєдіяльності: розподілу їжі, шлюбних відносин тощо.

Свідченням зародження у людей того часу релігійних уявлень і вірувань є знайдені в печерах захоронення небіжчиків. В Україні такі поховання виявлено в Криму (вперше - в гроті Кіїк-Коба у 1920 р.). Сенсаційні знахідки археологів на стоянці Молодове на Дністрі (Чернівецька обл.) та Пронятин поблизу Тернополя засвідчили про зародження в тогочасних людей справжньої образотворчої діяльності: під час розкопок було виявлено лопатки мамонта з орнаментальним гравіруванням і кістки бізона із зображенням тварини.