Заняття №3

Тема заняття:

Підготовка до ремонту, розбирання і миття

С УМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Охтирський коледж

Навчально – методична карта

ЗАНЯТТЯ №3

Навчальна дисципліна: Ремонт машин і обладнання

Тема заняття: Підготовка до ремонту, розбирання і миття

Вид заняття: Тематична лекція

Мета заняття:

навчальна ознайомити студентів з основними етапами підготовки до ремонту машин, розбирання і миття.

виховна виховувати любові до обраної професії

Між предметні зв’язки :

забезпечуючі трактори та автомобілі

забезпечувані сільськогосподарські машини, трактори і автомобілі

Матеріально – технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: плакати, підручники, довідкова література

Література:

основна 1. Сідашенко О.І. та ін. Ремонт машин. - К.: «Урожай», 1994

стор. 36 - 53

2. Волошин б. Б. Та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки:

Навчальний посібник. – Немішаєве.: НМЦ, 2005. стор. 16 - 19

Зміст заняття

№ елемента	Відведений час	Структура заняття, навчальні питання	Методи навчання	Додаток, зміни, зауваження
1	2	3	4	5
1	3	Організаційна частина - привітання - записи в журналі -перевірка наявності студентів -перевірка готовності групи	огляд перевірка бесіда
2	5	Підготовчий етап повідомлення теми і плану заняття постановка цілей і задач встановлення між предметних зв’язків список літератури	бесіда
3	65	Основний етап Тема:Підготовка до ремонту, розбирання і миття. План 1. Вимоги державних стандартів до машин і складальних одиниць,які здаються ремонт. 2. Приймально – здавальна документація. Зовнішнє очищення і миття машин, мийні засоби, обладнання. 3. Технологічний процес розбирання. Основні вимоги і рекомендації щодо виконання розбиральних робіт. Технологічна документація на розбирання машин. 4.Обладнання, пристосування, інструмент, документація.
4	7	Заключна частина -формування висновків -відповідь на запитання студентів Домашнє завдання: Опрацювати[1] стор.36 – 53 [2] стор.16 - 19	бесіда пояснення

1	2	3	4	5
		Домашня самостійна робота №1 Тема: Підготовка до ремонту, розбирання і миття. План 1. Характеристика забруднень. 2. Класифікація способів очищення та миття складальних одиниць і деталей. 3.Мийні засоби їх характеристика. Література: [ 1]стор. 36 – 53 [2]стор.16 – 17

Викладач __________________ О. В. Чут

Т ема: Підготовка до ремонту, розбирання і миття.

План

1. Вимоги державних стандартів до машин і складальних одиниць,які здаються ремонт.

2. Приймально – здавальна документація. Зовнішнє очищення і миття машин, мийні засоби, обладнання.

3. Технологічний процес розбирання. Основні вимоги і рекомендації щодо виконання розбиральних робіт. Технологічна документація на розбирання машин.

4.Обладнання, пристосування, інструмент, документація.

Література: [1]стор. 36 – 53

[2]стор.16 – 17

1 . Вимоги державних стандартів до машин і складальних одиниць,які здаються ремонт.

До підготовки машин до ремонту відноситься зовнішнє очищення в господарстві ,ресурсне діагностування, доставка на ремонтне підприємство та здавання (приймання) в ремонт.

Під підготовки машин до ремонту із систем мащення, охолодження, живлення зливають рідини. Потім промивають ці системи мийними засобами, та гарячою водою, Якщо своїм ходом надійшла машина в картер заливають диз. пальне потім за допомогою холостої ходи 4..5 хв. промивають і зливають.

Результати технічного огляду й діагностування машини, яка підлягає ремонту, заносять у її технічний паспорт. Трактори, автомобілі, комбайни, двигуни та інші агрегати машин слід здавати в ремонт комплектно.

2. Приймально – здавальна документація. Зовнішнє очищення і миття машин, мийні засоби, обладнання.

Трактори, автомобілі, комбайни та їх агрегати повинні задовольняти певні, діючі у конкретний пе­ріод, технічні вимоги. До них відносяться вимоги щодо переліку і оформлення технічної документації (технічний паспорт тощо)на об'єкт ремонту, його комплектність і рівень зовнішньої очист­ки, дозволену обмеженість на відсутні конструктивні елементи (скло, ручки кабін тощо), кріпильні деталі тощо.

Під час здавання машини або агрегату у ремонт оформляють приймально-здавальний акт, який підписує замовник і приймач ремонтного підприємства. В акті зазначаються дані про доремонтний наробіток об'єкта, вид і короткий зміст виконаних ремонтних робіт та інші договірні умови між замовником і виконавцем, В ак­ті або окремому документі (гарантійному талоні) вказуються га­рантійні обов'язки відносно післяремонтного ресурсу машини (або її складових частин), які гарантує виконавець (ремонтне підпри­ємство) за умови виконання технічних вимог до операцій техніч­ного обслуговування об'єкта ремонту у процесі експлуатації. Після приймання трактори, автомобілі, комбайни й агрегати відправляють на склад ремонтного фонду або безпо­середньо в цех для ремонту. З складу машини транспортують трактором (тя­гачем) , а агрегати — електрокаром або іншим видом транспорту у відді­лення зовнішнього миття.

Згідно загальній схемі технологічного процесу ремонту машин – на ремонтних підприємствах проводиться трьохстадійне очищення:

- миття машин.

- миття і очищення окремих агрегатів.

- миття і очищення окремих деталей і складальних одиниць.

Для зовнішнього очищення с/г техніки після виконання польових робіт – попередньо, безпосередньо на місці завершення польової роботи, проводиться ручне очищення від землі і рослинних залишків. Очищення ведеться за допомогою саморобних чистиків, шпателів, щіток.

На машинному дворі перед ремонтом машини, чи постановкою її на зберігання проводиться струменеве миття водою, або 1-2% розчином кальцинованої соди.

Ефективність такого очищення залежить від напору струменю і продуктивності мийної установки. Крім цього дуже важливо вимити машину одразу після прибуття із поля, чи ферми, щоб не дати засохнути забрудненням.

Для зовнішнього струменевого миття використовуються мийні установки М-1100, М-1110, М-1112 та інші. Вони являють собою агрегати, що складаються із електродвигуна і водяної помпи – змонтованих на рамі. Такі установки здатні створювати напір струменю 1,5 … 2,2 МПа., їхня продуктивність від 1,5 до 5 м3/год.

Для очищення машин та їхніх агрегатів взимку безпосередньо в майстерні можна користуватися пароводоструменевими мийними машинами, наприклад, марки ОМ-22616. Такі очисники можуть працювати в режимі миття водою або мийним розчином в холодному або гарячому стані, та в режимі миття пароводяною сумішшю.

На спеціалізованих ремонтних підприємствах також передбачається зовнішні очищення машин, хоча при прийманні її в ремонт, вона повинна бути очищеною і вимитою.

Миття ведеться струменевим способом як у господарствах, або у спеціальних мийних камерах миючим розчином.

Миття агрегатів, вузлів і деталей в спеціалізованих майстернях проводиться в камерних мийних машинах струменевим способом. Такі мийні машини можуть бути однокамерними тупиковими, або дво- і трьохкамерними прохідними .

В тупикових машинах можуть митися вироби масою до 1500 кг. Вони завантажуються на висувний стіл на піддонах, або у корзинах. Миття проводиться, переважно, при обертанні стола машини із завантаженими виробами, з допомогою душових пристроїв, розміщених по всій камері.

Для видалення стійких до розчинів СМЗ вуглецевих забруднень – нагарів, лакових плівок – на ремонтних підприємствах використовуються спеціальні машини, або способи.

Для очищення деталей паливної апаратури із лаковими плівками найбільш ефективним є ультразвукове миття. Воно проводиться в мийних ваннах, оснащених магнітострикційними перетворювачами, які генерують коливання частотою – 30000 коливань за секунду і більше. Під дією цих коливань в мийному розчині утворюються області стиску і розрідження, внаслідок чого на поверхнях деталей виникають кавітаційні удари, вибухи, внаслідок чого забруднення відриваються від деталей. В якості розчинів при цьому можуть використовуватися розчини СМЗ, або розчинники. Швидкість очищення таким способом дуже висока – від 1 до декількох хвилин.

Нагар, іржа, стара фарба на деталях можуть видалятися різними способами.

Механічне очищення проводиться дротяною щіткою (вручну, або механізовано), шабером, кісточковою кришкою (абрикосовою) – або кварцовим піском чи дробом (піскоструменевий спосіб).

Дуже ефективним, але і дуже енергоємним способом видалення нагару є хімічно – термічний, за яким деталі витримуються в розплаві солей і лугів при температурі 400 – 4200 С, після чого промиваються, нейтралізуються в розчині кислоти, і знову промиваються. Час очищення становить 10…15 хв. Такій спосіб доступний тільки великим спеціалізованим підприємствам.

Для полегшення видалення старої фарби користуються спеціальними розчинами – змивками – АФТ для синтетичних емалей; і СД для нітроемалей. Змивки наносяться розпилюванням або волосяними щітками, витримуються до здіймання фарби пухирями, і скребками очищуються.

Стара фарба може видалятися також виварюванням виробів (кабін, опірення) в 10% розчині кальцинованої соди.

Проблема видалення накипу на даний час майже знята за рахунок використання в системах охолодження автотракторних двигунів замість води спеціальних рідин. Загалом, видалення накипу здійснюється 8 – 10% розчином кальцинованої соди (Na2 CO3), або каустичної соди (NaOH, KOH), або 3 – 5% розчином тринатрійфосфату (Na3 PO4) протягом 40 – 80 хв. при температурі розчину 60 – 800 С. Після видалення розчину і накипу, водяні сорочки головки і блока циліндрів промиваються гарячою чистою водою.

3 . Технологічний процес розбирання. Основні вимоги і рекомендації щодо виконання розбиральних робіт. Технологічна документація на розбирання машин.

Розбирання слід виконувати у суворій послідовності операцій, щоб знімання одних деталей, вузлів і агрегатів полегшувало знімання інших. У технологічних картах на розбирання зазначено зміст і порядок виконання операцій, обладнання, пристрої та інструменти, основні технічні умови. Навіть при великій різноманітності машин, агрегатів і механізмів технологічні операції, що виконуються під час розбирання, у значній мірі однотипні. Найхарактерніші з них: відгвинчування гайок, болтів і шпильок; знімання стопорних пристроїв і закріплення деталей; розпресування деталей; знімання деталей рухомих насадок.

Правильне виконання насамперед цих типових операцій і як найбільша їх механізація дають змогу підвищити якість і продуктивність праці, зберегти і в дальшому використати максимальну кількість деталей, що кінець кінцем сприяє зниженню вартості і скорочення строків ремонту.

Певну частину деталей машин, агрегатів і вузлів під час розбирання не можна розкомплектувати і знеособлювати.

Наступним після очищення етапом технологічного процесу ремонту машин є розбирання їх на агрегати, вузли, деталі.

Призначення розбиральних робіт полягає у відкритті доступу до несправних одиниць та їх демонтажу з метою заміни на справні.

Ремонтовані вироби в кінцевому підсумку розбираються на деталі і складальні одиниці.

Деталь – це виріб, виготовлений з певного матеріалу без застосування складальних операцій. Наприклад, колінчастий вал двигуна без додаткових противаг, заглушок масляних каналів та ін.

Складальна одиниця – це виріб, виготовлений з декількох деталей нерухомим з’єднанням – різьбовим, зварюванням, пресуванням, склеюванням та ін. Наприклад, колінчастий вал двигуна із додатковими противагами, заглушками масляних каналів, шестернями та ін.

Значення будь-якої роботи випливає з її впливу на якість готового виробу, та на його вартість.

Розбирально-складальні роботи складають біля половини загальної трудомісткості ремонту, тобто, можна сказати, що розбирання становить біля 25% загальної трудомісткості. Значення розбиральних процесів визначається не тільки об’ємом робіт. Неякісне виконання розбиральних робіт приводить до пошкоджень і навіть поломок деталей. Частина дефектів в деталях – тріщини, пробоїни, погнутість, обломи, зриви різі – часто виникають внаслідок порушення технологічних прийомів розбирання і складання (попереднього, при попередньому ремонті даного агрегата, чи вузла) внаслідок застосування нерегламентованого інструменту, чи пристосувань - кувалд, зубил, ломів, та ін. через відсутність спеціального інструменту.

Тому правильна організація і оснащення робочих місць справними засобами оснащення забезпечують зниження собівартості і покращення якості ремонту.

Основним при виконанні розбиральних робіт є дотримання певних правил і використання справних засобів технологічного оснащення. Дотримання правильної послідовності розбирання виробів забезпечується використанням технічної документації – технологічних процесів ремонту відповідного виробу, або настанов.