
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №1
- •Зміст заняття
- •Поняття про організацію підприємств та її значення для їх роботи.
- •Сучасний стан організації ремонтних підприємств.
- •Організація ремонту машин за рубежем.
- •Принципи організації роб апк.
- •Засоби технологічного оснащення при ремонті машин
- •Класифікація засобів технологічного оснащення при ремонті.
- •Питання для самоконтролю
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №2
- •2. Волошин б. Б. Та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки:
- •Зміст заняття
- •Показники якості машин
- •Показники надійності:
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №3
- •2. Волошин б. Б. Та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки:
- •Зміст заняття
- •Загальні правила розбирання
- •Основні прийоми і правила розбирання полягають в наступному:
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №4
- •2. Волошин б. Б. Та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки:
- •Зміст заняття
- •Методи дефектування
- •Класифікація дефектів
- •1. По наслідках дефекти підрозділяються на критичні, значні, малозначні.
- •2. По місцю розташування всі дефекти підрозділяються на зовнішні і внутрішні.
- •3. По можливості виправлення дефекти класифікують на виправні і невиправні.
- •Дефекти типових деталей машин
- •Методи комплектування
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття № 6
- •2. Волошин б. Б. Та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки:
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Основи технологічних процесів складання машин.
- •Методи складання складальних одиниць машин.
- •Класифікація з’єднань.
- •За технологічними ознаками:
- •За контактними ознаками:
- •Особливості складання типових з’єднань і спряжень, підшипників і ущільнень.
- •Питання для самоконтролю
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №7
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №8, 9
- •2. Волошин б. Б. Та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки:
- •Зміст заняття
- •1 . Мета відновлення деталей зварюванням і наплавленням, механізованими способами
- •3 .Підготовка деталей до зварювання і наплавлення. Вибір електрода, способів і режиму зварювання. Вибір режимів.
- •Розрахунок діаметра електрода сили струму.
- •4 .Особливості технології зварювання та наплавлення деталей із спеціальних сталей, чавуну, міді та її сплавів, алюмінію та його сплавів.. Галузь застосування. Способи зварювання чавунних деталей.
- •Способи зварювання алюмінієвих деталей.
- •Обладнання, пристосування та інструмент, що застосовують при зварюванні і наплавленні.
- •Перевірка якості наплавлення поверхонь.
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №11, 12
- •Зміст заняття
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №14, 15
- •Зміст заняття
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №17
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •У блоках цилінярів, які експлуатувалися, спостерігаються такі основні дефекти:
- •Технологія ремонту блоків циліндрів
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №19
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •П оршні
- •Ш атуни
- •Колінчасті вали і їхні підшипники.
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №21
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •К лапани
- •Ш товхачі клапанів
- •Валики коромисел
- •Розподільні вали
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №23
- •Зміст заняття
- •М аслопроводи
- •Система охолодження
- •Водяні насоси й вентилятори
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №25
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №28
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №30
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №32
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Технологія усунення типових дефектів і несправностей корпусних деталей і кабін.
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №33
- •2. Волошин б. Б. Та ін. Ремонт сільськогосподарської техніки:
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Ремонт деталей коробки передач
- •Ремонт основних деталей трансмісії
- •Ремонт деталей карданних передач
- •Ремонт основних деталей ведучих мостів
- •Ремонт ходової частини
- •Ремонт рам і ресор
- •Ремонт шин і камер
- •Ремонт камер.
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №35
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Т аблиця 4 - Дефекти валика насоса гідропідсилювача
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №3
- •Зміст заняття
- •Відновлення корпусів шестеренних насосів. Знос корпусів насосів типу нш і його вплив на працездатність шестеренного насоса
- •Відновлення корпусів шестеренних насосів типу нш
- •Відновлення корпусів вставленням вставок з листового алюмінію на клеї бф або епоксидній композиції
- •Ремонт корпусу насоса полімерними покриттями.
- •Відновлення корпусу зміною робочої позиції
- •Відновлення корпусу розточуванням на збільшений ремонтний розмір
- •Відновлення корпуса насоса гарячим пластичним деформуванням
- •Відновлення шестерень шестеренних насосів
- •Спосіб відновлення шестерень насосів типу нш шліфуванням під зменшений ремонтний розмір
- •Ремонт гідравлічних розподільників
- •Відновлення корпусів гідравлічних розподільників
- •Відновлення золотників гідравлічних розподільників
- •Відновлення деталей перепускного клапана гідравлічних розподільників
- •Відновлення деталей вузла керування золотниками
- •Відновлення кришок гідравлічних розподільників
- •Складання гідравлічних розподільників
- •Характерні несправності гідроциліндрів
- •Відновлення корпуса гідроциліндра
- •Відновлення поршня гідроциліндра
- •Відновлення поршня штока гідроциліндра
- •Відновлення передньої кришки гідроциліндра
- •Відновлення задньої кришки гідроциліндра
- •Ремонт розподільників гідропідсилювачів рульового керуванн
- •Ремонт корпусів розподільників гідропідсилювачів рульового керування
- •Ремонт золотників розподільників гідропідсилювачів рульового керування
- •Складання та випробування розподільників гідропідсилювачів рульового керування
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №38
- •Зміст заняття
- •Ремонт елеваторів та ланцюгових передач
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №40
- •Зміст заняття
- •Ремонт борін
- •Ремонт культиваторів
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №42
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №43
- •Зміст заняття
- •Ремонт мотовила
- •Ремонт молотильного барабана
- •Сумський національний аграрний університет Охтирський коледж
- •Заняття №44
- •Зміст заняття
- •Домашня самостійна робота
- •Ремонт машин і обладнання для приготування кормів
- •Ремонт машин і обладнання для транспортування та роздавання кормів
- •Зміст заняття
Т аблиця 4 - Дефекти валика насоса гідропідсилювача
При наявності тріщин або обломів будь-якого характеру, а також при зношуванні шийки під голчастий підшипник і шліців по товщині більше допустимого розміру валик бракують. Для визначення зношування шліців по товщині в протилежні западини встановлюють ролики Ø1,553 мм і по їх зовнішніх діаметрах визначають розмір, що повинен бути не менш
13,250 мм. Зношування шийки під кульковий підшипник і під втулку шківа усувають хромуванням або залізненням з наступною обробкою під розмір робочого креслення.
Після відновлення валик насоса повинен відповідати наступним технічним вимогам:
– при установці по поверхнях Ж і Д радіальне биття: поверхонь И та Е повинне бути не більше 0,020 мм; поверхні Г – не більше 0,050 мм;
– шорсткість поверхонь Ж, И та Г повинна відповідати 7а класу (Ra=1,0...1,25), а поверхонь Д і Е – 8а класу (Ra=0,55...0,63).
Ремонт механізмів гальмівних систем
Про працездатність гальмівної системи судять по роботі педалі гальма, а в процесі гальмування – по керованості автомобіля, по надійності й безпеці зупинки автомобіля.
Ознаками несправності гальм з гідравлічним приводом є малий хід педалі, зменшене або збільшене зусилля привода педалі, зменшення або збільшення ходу педалі гальма в порівнянні з її робочим станом. При нормальному робочому ході педалі в процесі гальмування автомобіль може вести вбік, заносити, повільно знижувати швидкість руху, видавати скрип або визг гальм. Все це свідчить про несправність гальм і необхідність відновити гальмівні якості автомобіля. Хід педалі з гідравлічним приводом зменшується, а зусилля при гальмуванні збільшується внаслідок розбухання манжет головного циліндра при роботі на рідині низької якості, при потраплянні в неї бензину, гасу, мінеральних масел, через заїдання поршня внаслідок його забруднення, потрапляння води
при відсутності або розриві захисного ковпака, при порушенні герметичності манжет, тобто головним чином через різку зміну робочих властивостей гальмівної рідини. Зменшення ходу педалі може бути через заїдання у втулках педалі або неправильного регулювання положення педалі, внаслідок чогоможуть виявитися перекритими канали (отвори) перетікання рідини в головному циліндрі.
Засмічення компенсаційного отвору головного циліндра гальма, перекриття компенсаційного отвору головного циліндра гальма через розбухання внутрішнього манжета, відсутність компенсаційного зазору між манжетом і поршнем головного циліндра гальма через неправильне регулювання положення педалі (при правильному положенні педалі штовхач злегка дотикається поршня), утруднений перехід рідини, зменшується робочий хід педалі гальма («тверда» педаль).
Зменшення зусилля при натисканні на педаль відбувається при наявності газових (головним чином повітряних) пробок у системі. Повітря в систему потрапляє через ушкоджені гнучкі шланги, при недостатній герметичності внутрішнього манжета поршня головного гальмівного циліндра, при засміченні отвору в кришці живильного бачка головного циліндра (у головному циліндрі створюється розрідження) і інших причинах. При низькій температурі кипіння застосованої гальмівної рідини утворюються парові пробки при роботі автомобіля особливо при
частому його гальмуванні. Педаль опускається при легкому натисканні, якщо в системі мало рідини, через ушкодження манжетів головного
циліндра гальма (крім заднього манжета поршня порожнини передніх гальм), через витік рідини із з'єднань (через манжети поршнів колісних циліндрів) і гнучких шлангів, через малий рівень рідини в бачках, через витік рідини з-під передніх манжет поршнів при заїданні розпірних втулок або поломці пружин манжет. Встановити місце течі порівняно просто за слідами витікаючої рідини. Після тривалої стоянки при низькій температурі (зберігання в зимовий період) витік гальмівної рідини через один з колісних циліндрів не означає необхідність обов'язкового розбирання. Досить іноді тільки поповнити систему свіжою рідиною, як працездатність гальм відновлюється. При гальмуванні педаль опускається на величину, більшу ніж її робочий хід (педаль «провалюється») при наявності повітря в системі, відсутності рідини в живильних бачках, ушкодженні гумових манжет головного циліндра гальм, надмірної
об'ємної деформації шлангів низької якості, при більших зазорах між накладками та гальмівним барабаном (у тому числі через перегрів гальмівних барабанів), при більших зазорах між штовхачем і поршнем, а також через неправильну установку колодок (гумовий ковпачок колісних циліндрів затиснений між поршнем і носком колодки).
В процесі гальмування автомобіль веде вбік або заносить при нерівномірному гальмуванні коліс однієї осі через витік гальмівної рідини в одному з колісних циліндрів, корозії накромках колісного циліндра задніх гальм, заїдання поршня колісного циліндра гальм, засмічення гнучкого шланга, закупорювання стальної трубки (вм'ятина, її засмічення).
У неробочому положенні педалі гальма пригальмовування виникає при підвищеному тиску в системі, при постійному контакті накладок з барабаном або диском, та по різних інших причинах, у тому числі, через недостатню пружність стяжних пружин. В процесі руху при відпущеній педалі гальма колеса автомобіля пригальмовуються, а гальмівні барабани нагріваються. Насамперед, варто перевірити положення рукоятки
ручного гальма. З інших причин можуть бути: засмічення компенсаційного отвору в головному циліндрі; розбухання або склеювання гумових манжет (через потрапляння в рідину бензину, гасу, мінеральних масел); не повертаються у вихідне положення поршні колісних циліндрів передніх гальм; ослаблена стяжна пружина колодок задніх гальм; відсутній або малий зазор між колодками та гальмівним барабаном; відсутність
вільного ходу педалі гальма; заїдає поршень головного циліндра гальма; порушено положення супорта щодо гальмівного диска (через ослаблення болтів кріплення до кронштейна); підвищене биття гальмівного диска. Ефективність гальмування різко знижується при потраплянні на фрикційні накладки рідини з колісних циліндрів. Скрип гальм з'являється при слабкому тиску гальмівних накладок через застосування густої рідини, ослаблення стяжної пружини гальмівних накладок колодок та при замаслюванні фрикційних накладок (внаслідок витоку рідини). В процесі експлуатації зношуються деталі гальмівної системи та насамперед, накладки задніх коліс. Співвідношення інтенсивності зношування накладок задніх і передніх коліс автомобілів становить 1,4...1,6 мм; а інтенсивність зношування гальмівних барабанів автомобілів 0,2...0,3 мм на 1000 км пробігу. Витрати часу на ремонт вузлів гальмівної системи
становлять 9...12% від обсягу поточного ремонту автомобіля в цілому. При поточному ремонті гальмівної системи: усувають задири; зношування на робочій поверхні барабана; замінюють накладки із тріщинами та викришуванням; замінюють: зношені накладки; втулки осей колодок і розтискних кулаків; зруйновані діафрагми; зношені манжети поршня тощо. В результаті зношування та старіння деталей гальмівної системи збільшується гальмівний шлях автомобіля та ймовірність заносу автомобіля, збільшується можливість руйнування окремих деталей, а також
можливість витоку гальмівної рідини або повітря із систем. Надійність роботи гальм сучасних автомобілів підвищують розділенням приводу передніх і задніх коліс. Так, в автомобілів ВАЗ гідравлічний привід гальм складається із двох незалежних систем, для передніх і задніх коліс окремо. Регулятор тиску задніх гальм коректує тиск гальмування задніх коліс відносно передніх. Гідравлічний привід гальмівної системи
застосовують головним чином у легкових автомобілях (іноді й умалотоннажних вантажних). Вантажні автомобілі великої вантажопідйомності мають пневматичний привід гальмівної системи. Заміну або ремонт деталей гальмівної системи виконують, якщо працездатність гальм не вдається відновити регулюванням.