Домашня самостійна робота

Тема: Ремонт систем живлення

План

1. Особливості складання, регулювання і випробування паливних насосів з регуляторами, форсунок, підкачувальних насосів, карбюраторів, інжекторів.

Література [2]стор.113 – 119

[3]стор.156 – 173

1 .Дизельний двигун. Техніко – економічні показники дизелів в основному визначаються станом паливної апаратури. Порушення її регулювання може призвести до зниження потужності і погіршення економічності дизеля на 25 – 35 %. Ознаками несправності системи живлення:

1. Утруднений запуск дизеля

2. Зниження номінальної потужності і максимального крутного моменту

3.Нестійка робота

4. Підвищена димність відпрацьованих газів

5. Погіршення економічності.

У випадку виявлення несправності системи живлення контролюють технічний стан її складових частин6

- насоса високого тиску;

- підкачувального насоса;

- форсунок;

- фільтрів;

- паливо проводів.

Карбюраторний двигун. Характерними несправностями карбюраторів є:

• збільшення отворів жиклерів;

• спрацювання конусів і фасок гнізд запірних голок;

• пошкодження поплавків;

• спрацювання різьби в отворах краників і в корпусах карбюраторів;

• тріщини в корпусах карбюраторів;

• спрацювання осей заслінок і важелів з’єднувальних тяг;

• спрацювання поршнів та пружин;

• спрацювання деталей прискорювальних насосів;

• спрацювання дозуючих головок, стержнів і пружин механізму привода економайзера.

У процесі ремонту карбюратора перевіряють:

- жиклери;

- голчасті клапани;

- дифузори;

- деталі вакуумного привода економайзера;

- обмежувач максимальних обертів колінчастого вала.

2. Плунжерні пари можуть мати такі дефекти:

- втрату гідравлічної щільності внаслідок зношування бокової поверхні плунжера і отвору у втулці, а також рухливості плунжера у втулці внаслідок корозії, забоїн, вм’ятин;

- послаблення посадки повідка ( для плунжерів насоса 4ТН – 8,5Х10).

Гідравлічну щільність зношених пар контролюють на пристроях КИ – 1640А, КИ – 3369 та інших. Вибраковують плунжери та втулки з великими забоїнами, задирками і глибокими корозійними руйнуваннями, а також погнуті та з пошкодженим опорним бортиком.

П лунжерні пари, які треба відновлювати, розкомплектовують. Приблизно 15 – 20% їх можна відновити способом перекомплектування. У цьому випадку притиранням усувають сліди зносу і надають плунжерним парам правильної геометричної форми. Потім підбирають плунжер за втулкою так, щоб після одночасного їх притирання створився зазор, який забезпечить необхідну гідравлічну щільність. Плунжерні пари, які не можна відремонтувати таким способом, відновлюють хромуванням, виготовленням ремонтної деталі, пластичним деформуванням, дифузійною металізацією. Після нарощування плунжерні пари шліфують на безцентрово – шліфувальних станках і доводять абразивними пастами на бабках чи плоско доводочних станках. Овальність і конусність не повинна перевищувати 0,002мм. Потім плунжери сортують за розмірними групами через 0,001мм, остаточно доводять пастою 1 – 3 мкм і знову сортують. Втулки плунжера і дозатора обробляють на стаканах або притиральних бабках за допомогою розрізаного притира. Для притирання використовують 14- і 7 – мікронні пасти при частоті обертання шпинделя 200 – 500 хв-1 і 40 – 160 подвійних ходах шпинделя за хвилину.

Овальність, корсетність та бочкоподібність отвору втулки не повинні перевищувати 0,001мм, а конусність – 0,002мм. Втулки і дозатори сортують на розмірні групи через 0,001мм.

При комплектуванні до плунжера підбирають втулку діаметром на 0,001мм більшим діаметра плунжера так, щоб він з зусиллям заходив у втулку на2/3 довжини. Плунжерні пари притирають одночасно на бабці 1-3 мікронною пастою при частоті 250 – 1000хв і кількості подвійних ходів 20 – 50 за хвилину.

після притирання промитий і змащений дизельним паливом плунжер повинен плавно переміщуватися по всій довжині втулки під дією власної ваги.

3.Паливопроводи високого тиску. Характерним дефектом паливо проводів є пошкодження конусних наконечників. Спрацьований наконечник відрізняють і за допомогою пристрою СП – 1639А на трубці роблять висадку нового наконечника. після ремонту трубки випробовують на продуктивність за допомогою приладу, призначеного для випробовування пропускної здатності жиклерів карбюраторів. відхилення пропускної здатності паливо проводів, призначених для встановлення на один двигун, не повинно перевищувати 10% . Таке саме випробування можна проводити і на стенді СДТА – 1, для чого по черзі до однієї секції працюючого насоса приєднують паливо проводи і, зібравши паливо за однаковий проміжок часу при однакових обертах і положенні рейки, зважують його. У цьому випадку різниця у пропускній здатності між випробуваними не повинна перевищувати 5%.

Ремонт турбокомпресора. У процесі експлуатації турбокомпресора виникають такі дефекти:

• з нос отворів підшипників під вал ротора, шийки вала під підшипники і втулки по канавках під ущільнювальні кільця;

• дисбаланс ротора;

• згин лопатей робочих лопаток турбіни.

Підшипники із зношеними внутрішніми отворами відновлюють локальним тисканням фігурними роликами.

Відновлення у складі передбачає попередні операції правки і притирання центрового отвору з боку колеса. Зношені шийки вала відновлюють осталюванням з наступним шліфуванням або відрізають зношену ділянку на токарному станку і приварюють на машині тертя заготовку. Потім виконують відпускання, шліфування у центрах, закалку СВЧ і чистову обробку вала. Спрацьовані канавки під ущільнювальні кільця відновлюють встановленням ремонтної втулки з наступною механічною обробкою під номінальний розмір.

4.Корпуси паливного насоса і регулятора можуть мати такі дефекти: знос отворів під штовхачі і напрямних пазів під осі штовхачів, отворів під рейку і валик важеля регулятора; зовнішні тріщини; зрив і знос різьби в отворах. Корпус вибраковують при наявності пробоїн і тріщин у внутрішніх перемичках, сколів напрямних пазів. Зношений отвір під рейку насвердлюють і запресовують в нього виготовлену втулку з лискою з натягом 0,1 – 0,03мм. Зношені отвори під валик важеля регулятора розсвердлюють і запресовують у них втулку з натягом 0,075 – 0,15мм Зношені поверхні напрямних пазів під осі штовхачів прошивають на збільшений розмір. Конусність отвору – не більше 0,02мм, відхилення від перпендикулярності поверхні під головку – до 0,1мм на довжині 100мм.

Форсунки можуть мати знос торця корпуса, який з’єднуються з розпилювачем, знос або розрив різьби на корпусі та регулювальному гвинті, втрату пружності пружини. Корпус форсунки, гака пружини і розпилювача вибраковують при наявності тріщин, зломів, зривів більше двох витків різьби. Знос торця корпуса розпилювача усувають притиранням пастою на чавунній плиті. Під час складання форсунки комплектують з розпилювачами, які відповідають марці двигуна.

Бензонасоси. До несправностей бензонасосів належать:

1.відсутність подачі палива

2.недостатня продуктивність

3.зниження або підвищення тиску подачі палива.

під час огляду деталей бензонасоса слід звернути увагу на стан діафрагми, пружин, прокладок, робочих поверхонь клапанів і сідел, а також на спрацювання деталей привода. При наявності пошкоджень діафрагми треба замінити окремі диски або діафрагму в складеному вигляді.

Спрацьовані робочі частини коромисла наварюють електродами, стійкими проти спрацювання, після чого обробляють по шаблону. Розриви та інші дефекти на поверхні стінки не допускаються. Зазор у спряженні вісь – отвір корпуса допускається не більш як 0,3мм, а у спряженні вісь – отвір коромисла не більш як 0,25мм.

П лощини рознімання корпуса й кришки, що мають забоїни і вм’ятини треба притирати за допомогою наждачної пасти. Складені після ремонту бензонасоси необхідно випробувати на продуктивність і тиск, який вони розвивають. Основним дефектом пали проводів є нещільне прилягання до місць з’єднання і зминання трубок або їх відривання. Тріщини в паливо проводах запаюють латунними припоями. При великих пошкодженнях несправну частину трубки вирізають, а справні частини внапусток з наступним паянням латунним припоєм. Для розвальцювання кінців трубок застосовують пристрій СП – 1639.