М аслопроводи

Під час ремонту мас­лопроводи старанно промивають гасом або гарячим розчином каустичної со­ди, а потім чистою гарячою водою. Після цього їх продувають стиснутим повітрям.

Тріщини трубок запаюють твердим припоєм. Непридатні сполучні ніпелі замінюють новими.

Після ремонту маслопроводи випро­бовують на герметичність стиснутим повітрям під тиском 3—4 кГ/см² про­тягом 1—2 хв.

Система охолодження

Радіатори.

Для очищення радіаторів від накипу застосовують спеціальні ус­тановки, які забезпечують підігрів роз­чину до температури 60—80° С, його циркуляцію через радіатор і наступне промивання водою.

Накип видаляють хімічним способом за допомогою спеціальних розчинів.

Тривалість промивання системи охо­лодження залежить від товщини і скла­ду снакипу, а також від застосовувань хімічних реагентів; у середньому трпз:-лість перебування розчину в радіато: коливається від 1 до 10 хв.

Серцевини радіаторів з товстими . щільними відкладами кип'ятять у 5— 6-процентному водному розчині каус­тичної соди протягом 25—ЗО хв, після чого трубки прочищають шустом, про­мивають гарячою водою і продувають стиснутим повітрям.

До основних дефектів серцевин ра­діаторів, крім відкладення накипу, на­лежать: протікання трубок у місцях пошкодження і припаювання їх до опорних пластин, зминання і зміщен­ня охолодних і погнутість опорних пла­стин.

При перевірці серцевини на герме­тичність під тиском 1,1 —1,5 кГ/см-протягом 1—2 хв не повинно бути по­мітно протікання або просочування води (повітря) у місцях з'єднання тру­бок з опорними пластинами і крізь стінки трубок.

Пошкоджену трубку стискують плос­когубцями і запаюють кінці або вида­ляють пошкоджене місце і кінці труб­ки з'єднують муфточкою (рис. 148). або ж заміняють непридатну трубку новою. В одній серцевині радіатора можна запаювати не більш як 5% по­шкоджених трубок. Просочування або протікання води між зовнішньою по­верхнею трубки і опорною пластиною усувають старанним зачищенням і за­паюванням пошкоджених місць.

П ісля встановлення нових або запа­ювання пошкоджених трубок серцеви­ну радіатора занурюють у водний роз­чин соди для нейтралізації кислот, пі­сля чого промивають у гарячій воді.

Пошкоджені охолодні пластини ви­прямляють за допомогою гребінки і плоскогубців і розміщують їх на однакових відстанях одну від од­ної. Погнуті опорні пластини вирівню­ють на правильній плиті молотком.

Якщо серцевини радіаторів мають пошкоджені опорні і понад 25% охо­лодних пластин, їх вибраковують.

Водяні насоси й вентилятори

У кор­пусах водяних насосів і вентиляторів (виготовлених з чавунів СЧ 15-32, СЧ 18-36) бувають такі дефекти: спрацю­вання посадочних циліндричних повер­хонь шарикопідшипників і опорних вту­лок, торцевих поверхонь у спряженнях з крильчатками, спряжених з сальни­ками й манжетами поверхонь, спрацю­вання і пошкодження різьб.

Зазори між внутрішніми кільцями шарикопідшипників і шийками корпу­сів насосів допускаються до 0,08 мм, між зовнішніми кільцями підшипників і виточками в корпусах — до 0,05 мм\ граничні зазори відповідно дорівнюють 0,20 і 0,15 мм.

Спрацьовані поверхні корпусів насо­сів під підшипники кочення доцільно відновлювати розмірним електролітич­ним нанесенням шару цинково-заліз­ного сплаву або осталюванням.

При спрацюванні поверхонь отворів корпусів ставлять втулки з більшим зовнішнім діаметром, додержуючи при цьому нормального характеру спря­ження по внутрішньому діаметру.

Нерівності торцевих поверхонь кор­пусів зачищають напилком і наждач­ним папером вручну або проточують і шліфують на токарному верстаті; осьове биття обробленої поверхні не повинно перевищувати 0,1 мм на край­ніх точках. При значному спрацюван­ні торцевої поверхні корпуса встанов­люють чавунну або стальну втулку з буртом (рис. 150).

Спрацьовані на 1 мм і більше по­верхні корпусів у спряженнях з саль­никами й манжетами відновлюють про­точуванням шийок або розточуванням гнізд і встановленням стальних (сталь 40, 45) кілець по місцю, забезпечуючи при цьому натяг 0,05—0,10 мм. Після запресування кільця проточують або розточують, а потім шліфують до нор­мального розміру. Чистота поверхні має бути не нижче 8 класу.

Спрацьовану або пошкоджену різь­бу в корпусі насоса проточують і на­різають нову ремонтного розміру.

Валики водяних насосів, спрацьовані до граничних розмірів у місцях спря­ження з крильчатками, внутрішніми кільцями шарикопідшипників і втулка­ми, відновлюють електролітичним глад­ким хромуванням і механічною оброб­ною до нормальних розмірів. Спрацьо­вані більш як на 0,5 мм валики у місцях спряження з сальниками і ман­жетами вибраковують. Допускається відновлення вібродуговим наплавлен­ням з охолодженням і механічною обробкою до нормальних розмірів. Спрацьовані шпонкові канавки вали­ків до зазорів з стандартними шпонка­ми понад 0,05 мм зачищають і підга­няють потозщені шпонки або фрезеру­ють шпонкові канавки на новому міс­ці під стандартну шпонку нормального розміру.

П ошкоджену різьбу валиків прото­чують і нарізають нову зменшеного ремонтного розміру.

У шківах вентиляторів і водяних на­сосів спрацьовуються поверхні в міс­цях спряження з шарикопідшипниками і з шийками валиків; спрацьову­ються стінки рівчаків клинопасової пе­редачі і пошкоджуються різьби для кріплення вентиляторів.

Допустимий зазор між зовнішніми кільцями шарикопідшипників і поверх­нями шківів вентиляторів, а також між отвором маточини шківа і валиком становить 0,05 мм, граничний — 0,14 мм.

Гранично спрацьовані поверхні шкі­вів під підшипники можна відновлюва­ти розмірним електролітичним покрит­тям цинково-залізним сплавом. Спра­цьовані поверхні маточин шківів роз­вертають під збільшений (звичайно на 0,5 мм) ремонтний розмір шийки ва­лика.

Величину спрацювання стінок рівча­ка для паса визначають вимірюванням за допомогою шаблона, виготовленого за розмірами рівчака нового шківа, і щупа. Якщо бічний зазор з кожного боку рівчака перевищує і мм, чавун­ний шків вибраковують. Гранично спрацьований жолоб стального штам­пованого шківа зрізують на токарному верстаті і приварюють новий, виготов­лений з листової сталі.

Складений вентилятор повинен бут статично збалансований; дисбаланс не повинен перевищувати 20 Г-см

У чавунних баках і стояках радіаторів бувають тріщини, спрацювання або пошкодження різьбових отворів. У ба­ках і стояках радіаторів, виштампованих з листової сталі й латуні, трапля­ються тріщини і вм'ятини.

Тріщини в чавунних баках і стояках заварюють звичайними стальними або біметалевими електродами або ж електродами УОНИ 13/55 і зачищають пін наждачним кругом врівень з основною поверхнею.

У випадку просочування води при гідравлічному випробуванні баків під тиском 2 кГ/см² дефектні місця підда­ють піскоструминному очищенню з на­ступною металізацією цинковим дро­том або просочуванням епоксидним клеєм.

Баки і стояки з листової сталі й ла­туні, які мають тріщини, запаюють ла­тунню Л-62 (прутки діаметром 1,5— 2 мм), використовуючи газовий паль­ник з наконечником № 3. Вм'ятини ба­ків у погнуті стояки вирихтовують.