1.3 Особливості окремих видів страхування життя

Види страхування життя об'єднані в окрему галузь особистого страхування, оскільки мають не тільки загальні предмети й об'єкти страхування (відповідно життя, здоров'я, працездатність, доходи й майнові інтереси, пов'язані з ними), але й однакові (родинні) страхові випадки (ризики), методи розрахунку страхових тарифів, розмірів страхових виплат.

Однак наявні розходження в цільовій спрямованості страхування майнових інтересів пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю, доходами різних категорій громадян, обумовлюють певні особливості в організаційних, економічних, правових аспектах страхового захисту й необхідність виділення видів страхування життя.

1.3.1 Страхування на випадок смерті

Страхування на випадок смерті являє собою прийняття страховиком за договором страхування обов'язку виплатити страхову суму вигодоотримувачу (спадкоємцям) у випадку смерті застрахованої особи в період дії договору.

Страховальниками за розроблювальними страховиками правилами страхування життя можуть бути дієздатні фізичні особи у віці від 18 років (працюючі - з 16 років) до 70 років (іноді 75).

Страхувальник - фізична особа, що уклала договір страхування у свою користь, є одночасно й застрахованою особою.

Фізичні особи містять, як правило, договори індивідуального страхування у свою користь або на користь близьких їм людей.

Страхувальниками можуть бути і юридичні особи, що містять в основному договори колективного (групового) страхування на випадок смерті своїх працівників.

Застрахованими можуть бути фізичні особи у віці звичайно від 1 року до 70 років.

Деякі страхові компанії передбачають у правилах страхування й інші вікові межі для страхувальників і застрахованих осіб. При цьому передбачаються обмеження по стані здоров'я цих осіб.

На страхування на випадок смерті не приймаються особи, що страждають психічними розладами, важкими формами онкологічних, серцево-судинних захворювань.

Страхування проводиться звичайно без медичного огляду підлягаючому страхуванню особи.

Цим правом страхові організації користуються в основному при укладанні договору страхування на більшу страхову суму.

Договір страхування полягає переважно на підставі письмової заяви встановленої страховиком форми.

У договорі вказуються основні відомості про застраховану особу, у тому числі про наявність або хворобЪи, що були раніше, які, можливо, обмежують прийняття його страховиком на страхування.

Якщо після укладання договору страхування життя буде встановлено, що страховикові повідомлені неправдиві відомість про стан здоров'я застрахованого, страхова організація вправі зажадати визнання договору недійсним.

Страхувальник з письмової згоди (і речення) застрахованого вправі призначити на випадок його смерті вигодоотримувача (фізична або юридична особа) із вказівкою в страховому полісі прізвища, імені, по батькові або найменування й адреси вигодоотримувача.

Договір страхування на випадок смерті полягає на основі вільного волевиявлення страхувальника й страховика.

Договором може передбачатися тимчасове або довічне страхування на випадок смерті.

При тимчасовому страхуванні страховик приймає на себе зобов'язання виплатити вигодоотримувача страхову суму у випадку смерті застрахованої особи протягом терміну дії договору страхування.

При тимчасовому страхуванні термін дії договору встановлюється від 1 року до 20 і більше років. Тривалі строки страхування найбільше часто застосовуються в закордонній страховій практиці.

При довічному страхуванні на випадок смерті відповідальність страховика зберігається протягом усього майбутнього періоду життя застрахованої особи.

Страхова премія при цьому може сплачуватися страхувальником або одноразово на початку страхування, або щорічно, або щомісяця.

Для розрахунку одноразового, річного або щомісячного платежу розраховуються відповідно одноразові, річні або щомісячні тарифні ставки.

Порядок розрахунку одноразових, річних і щомісячних ставок при страхуванні на випадок смерті представлений у темі «Актуарні розрахунки в страхуванні».

Страхова сума за договором страхування на випадок смерті встановлюється за згодою сторін договору, як і по всіх видах особистого страхування.

Страховик несе відповідальність за договором страхування на випадок смерті з будь-яких причин, крім наслідків подій, що не ставляться до страхових випадків. Перелік таких наслідків подій для даного виду страхування збігається з тим переліком, що характерний для страхування від нещасних випадків .

При смерті застрахованої особи в період дії договору страхування страховик виплачує страхову суму зазначеному в страховому полісі вигодоотримувач. Якщо вигодотримувач не призначений, то страхова сума виплачується спадкоємцям померлої застрахованої особи.

Для одержання страхової суми вигодотримувач (спадкоємець) повинен представити страховикові наступні основні документи:

• письмова заява про страховий випадок і виплату страхової суми;

• страховий поліс (оригінал);

• свідчення (довідка) Загсу про смерті застрахованої особи;

• свідчення про право спадкування (для спадкоємців);

• документ, що підтверджує факт, обставини й причини події, призвівшего до смерті застрахованої особи (висновок компетентного органа або спеціальної комісії, що розслідували подію; медичний висновок; акт про нещасний випадок на виробництві або на транспорті).

Якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору тимчасового страхування на випадок смерті, договір уважається не здісненим, страхова сума при цьому не виплачується, а виплачується «викупна сума».

Викупна сума являє собою суму сплачених страхувальником внесків з нарахованими на них відсотками (або без нарахування відсотків) за винятком частки, що доводиться на покриття витрат страховика по проведенню страхування.

Викупна сума може розраховуватися по формулах:

або ,

де П_н - відповідний одноразовий, річний або

щомісячний нетто-платіж, внесений страхувальником,

обумовлений як добуток нетто-ставки на страхову

суму;

t - термін дії договору страхування.

Порядок розрахунку викупної суми, як правило, регламентований у правилах страхування.

У випадку смерті страхувальника, що не є застрахованою особою, у період дії договору страхування й припинення сплати страхових внесків застрахованому також виплачується викупна сума.

У випадку дострокового розірвання договору страхування з ініціативи страхувальника йому також виплачується викупна сума, обумовлена по вищенаведених формулах.