2. Сутність економічного аналізу як засобу дослідження економічних явищ полягає у послідовному виконанні наступних етапів аналітичної роботи:

побудові математичної моделі аналізованого результативного показника (з використанням логічного аналізу і математичного моделювання), яка відображає його взаємозв’язок і взаємозалежність від інших показників (чинників) господарської діяльності; перевірці правильності вибраної моделі та її достовірності ;

визначенні взаємозалежності господарських процесів, збору і попередньої обробки інформаційних джерел, необхідних для проведення аналітичної роботи;

науково – економічному обґрунтуванні та об’єктивній оцінці виробничої програми, виборі критеріїв для порівняння та оцінки результатів, умов господарської діяльності і визначення відхилень від цих критеріїв;

аналізі та кількісному вимірюванні за кожним чинником певного впливу на загальне відхилення результативного показника; вивченні позитивних і негативних тенденцій розвитку;

узагальненні й оцінці результатів господарської діяльності;

визначенні невикористаних внутрішніх резервів та можливостей щодо нарощування доходів суб’єкта господарювання і зростання ефективності його діяльності

обґрунтуванні оптимальних управлінських рішень щодо заходів, направлених на усунення недоліків у діяльності суб’єкта господарювання.

Мета економічного аналізу – сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;

пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Рис. 1.3. Система економічного аналізу

Фактори економічного аналізу взаємопов’язані між собою і здебільшого вливають на результат господарювання у різних напрямах – позитивному чи негативному

Вивчення факторів, що впливають на рівень і динаміку діяльності, дають можливість не тільки правильно оцінити результат роботи суб’єкта господарювання, але і визначити внутрішні резерви зростання їх економічного потенціалу

Детально фактори економічного аналізу розглянуті на рис. 1.5.

За допомогою економічного аналізу досягається:

швидка адаптація до змін ринкової кон’юктури;

передбачення можливих змін поведінки партнерів;

уникнення невиправданного ризику.

3. Аналіз господарської діяльності (АГД) – комплексне вивчення результатів практичної роботи підприємств (фірм) за певний період, оцінка ефективності діяльності з метою виявлення резервів та визначення шляхів діяльності й надання необхідної інформації для оперативного керівництва різними ланками діяльності, одержання передбачених планом (бізнес-планом) показників.

Завдання аналізу господарської діяльності полягає в обґрунтуванні реальності плану, складеного на основі господарських договорів, вивченні та оцінці ходу його виконання на кожній ділянці виробництва, порівнянні результатів роботи з витратами, виявленні причин і факторів відхилень фактичних показників від запланованих, розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків і використання внутрішніх можливостей для збільшення виробництва, поліпшення якості продукції тощо. Найважливішими для аналізу господарської діяльності є статті активу балансу – основний капітал і оборотні активи (готівка, матеріально-виробничі запаси, дебіторська заборгованість – короткострокова і довгострокова).

Рис. 1.4. Види аналізу господарської діяльності підприємства

За порядком визначення рівня впливу

Рис. 1.5. Фактори економічного аналізу

Відмінність господарських функцій, що виконуються підприємствами і організаціями, обумовлює і відмінність об'єктів економічного аналізу. Так, у промисловості вивчаються виробництво і реалізація продукції, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, витрати на виробництво і збут продукції, прибуток і рентабельність роботи, взаємовідносини підприємства зі своїми працівниками та різними ланками народного господарства, з державним бюджетом тощо. У торговельних підприємствах і організаціях аналізується товарооборот, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, прибуток, рентабельність і т.д. У будівництві розглядаються капіталовкладення, введення в дію завершених об'єктів, вартість будівництва, використання будівельних механізмів, матеріалів, трудових ресурсів, прибуток і рентабельність та інші показники.

Таким чином, об'єктами аналізу є окремі напрямки і господарські процеси, що становлять у своїй сукупності господарську діяльність підприємств. Усі об'єкти аналізу мають числове вираження, що знаходить відображення у звітних показниках. Зміст показників виражає економічну суть об'єктів, що вивчаються, а числове - їх конкретне значення.

Кількісні і якісні характеристики окремих показників діяльності підприємств пов'язані. Зміна кількісної характеристики показника неодмінно викликає і зміну якісної. Це стосується як окремої ланки, так і діяльності підприємства в цілому. У свою чергу, зміна якісного змісту господарських процесів обумовлює зміни їх кількісної сторони. Так, збільшення обсягу продукції призводить до зниження собівартості. Зростання продуктивності праці сприяє збільшенню виробництва продукції.

Показники, що використовуються для аналізу, беруться безпосередньо з даних обліку і звітності. У них знаходять відображення обсяг і якість діяльності підприємства в цілому і окремих його ланок зокрема, що надає можливість визначити економічну ефективність роботи та існуючі внутрішньогосподарські резерви її підвищення. З погляду використання показники поділяються на загальні та особливі, кількісні і якісні, абсолютні і відносні.

До загальних належать показники, що використовуються при аналізі діяльності підприємств всіх галузей народного господарства (промисловості, сільського господарства, торгівлі, будівництва). Такими є прибуток, рентабельність, продуктивність праці, фонди заробітної плати, показники фінансової діяльності та ін. Загальними також вважаються показники, що характеризують діяльність окремих галузей. Наприклад, у промисловості це обсяг виробництва і реалізації продукції, собівартість продукції, у сільському господарстві - використання земельних угідь, обсяг виробництва і реалізації продукції, її собівартість, врожайність полів, продуктивність тварин тощо. У торговельних підприємствах загальними показниками є обсяг товарообороту, витрати обігу тощо, у будівництві - введення в дію завершених об'єктів будівництва, обсяг будівельних і монтажних робіт, ступінь технічного оснащення будівництва, вартість будівництва і т.ін.

До особливих відносять показники, специфічні для окремих галузей промисловості, сільського господарства і торгівлі, наприклад, сортність, надійність і довговічність продукції, калорійність і зольність вугілля, вогкість торфу в промисловості. У сільському господарстві особливі показники використовуються при аналізі діяльності спеціалізованих господарств, у торгівлі - при аналізі діяльності оптових і роздрібних організацій, підприємств громадського харчування,

Кількісні показники характеризують величину об'єктів, що аналізуються, зміни, що виникають при цьому, якісні - відображають істотні особливості окремих об'єктів і господарських процесів, а також всієї діяльності підприємства. До кількісних, наприклад, належать показники, що характеризують обсяг виробництва, товарообороту, розміри посівної площі, кількість робітників тощо, а до якісних - собівартість продукції, рентабельність, продуктивність праці, врожайність та ін.

Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних і трудових вимірах (тоннах, метрах, годинах), а відносні - у відсотках, коефіцієнтах та індексах.

У процесі аналізу з'ясовуються також питання забезпечення підприємств сировиною і енергетичними ресурсами, наявності трудових ресурсів, необхідності економічного розвитку районів, можливостей і умов збуту продукції тощо.

Основне завдання економічного аналізу діючих підприємств - об'єктивна оцінка результатів діяльності як підприємств загалом, так і їхніх структурних підрозділів, здійснення контролю з метою виявлення й усунення недоліків, пошук внутрішньогосподарських резервів і шляхів їх використання.

Використання методу АГД виявляється через ряд методичних прийомів аналітичного дослідження. Який методичний прийом застосовувати залежить від мети аналізу і джерел інформації, від технічних можливостей використання розрахунків і т.д. Система основних методичних прийомів АГД зображена на рис. 1.6.

Результати порівняння можуть виражатись в абсолютних і відносних величинах.

Абсолютні (виражені сумою) - характеризують обсяг виробництва, чисельність, отриманий прибуток, відносні в %, коефіцієнтах.

Якщо результати порівняння виражені в абсолютних величинах, то використовується спосіб різниць, де факт порівнюється з планом.

Відносні величини відображають ступінь виконання планових показників динаміки виробництва, його структуру, темпи росту і приросту.

Порівнюють дані з плановими даними, звітними даними минулих років, з показниками роботи інших підприємств і т.д.

Порівняння фактичних даних з плановими дозволяє:

визначити ступінь виконання плану за певний період;

перевірити обгрунтованість планових показників;

виявити резерви виробництва. Якщо план не виконаний, то це можна розглянути, як невикористаний резерв.

Рис. 1.6. Методичні прийоми АГД

Порівняння - це науковий метод пізнання, в процесі якого вивчаюче явище, предмети співставляються з уже відомими раніше, вивчаються з метою визначення загальних або відмінних рис.

Обов’язкова умова для порівняння - однорідність економічного змісту, вимірів і оцінки показників, що порівнюються, тобто співставлення показників.

Групування інформації - це поділ сукупності об’єктів, що вивчаються на якісно однорідні групи по відповідним ознакам.

Найбільш поширене і практичне значення в аналізі має групування за факторами, пов’язаними простими моментами процесу праці (фактори, пов’язані з працею, засобами праці), а також групування факторів за розділами плану підвищення ефективності виробництва.

Відносні величини відображають співвідношення величини явища, предмета з величиною якого-небудь іншого явища , предмета або з їх величиною, але за інший період або по іншому об’єкту.

Відносні величини отримують шляхом ділення однієї величини на іншу, яка приймається за базу.

Середні величини використовуються в АГД для узагальнення кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за певною ознакою.

Вони дають узагальнену характеристику явищам, базуючись на масових даних. Недолік - за середніми даними не видно досягнень і негативних сторін.

Балансовий прийом використовується для відображення двох груп взаємопов’язаних і рівнозначних економічних показників, підсумки яких повинні бути тотожніми.

Зокрема, цей прийом застосовують при аналізі забезпеченості використання трудових, фінансових ресурсів, сировини, матеріалів і т.п., для перевірки вихідних даних, на основі яких проводять аналіз, для перевірки правильності аналітичних розрахунків.

Аналітичні таблиці складають при опрацюванні аналітичних даних. Вони повинні вірно характеризувати питання, які вивчаються, бути короткими, зрозумілими та зручними для використання.

Графіки - це масштабне відображення показників, чисел за допомогою геометричних знаків (ліній, квадратів, кола) або умовно - художніх фігур.

За допомогою них матеріал стає більш дохідливим і зрозумілим, відображають ті закономірності, що містить числова інформація.