
- •1 Теоретичні засади товарознавства
- •1.1 Предмет, цілі та завдання товарознавства
- •1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності
- •2 Методи товарознавства
- •2.1 Класифікація методів
- •2.2 Теоретичні методи
- •2.3 Емпіричні методи
- •2.4 Практичні методи
- •2.5 Класифікація як метод товарознавства
- •2.6 Кодування товарів
- •2.7 Класифікатори
- •2.8 Товарознавча класифікація товарів
- •3 Асортимент та якість товарів
- •3.1 Класифікація асортименту товарів
- •3.2 Властивості і показники асортименту
- •3.3 Властивості і показники якості
- •4 Товарні властивості товарів
- •4.1 Номенклатура товарних властивостей товарів
- •4.2 Характеристика властивостей товарів
- •5 Фізичні та хімічні властивості товарів
- •5.1 Загальні та специфічні природні властивості товару
- •5.2 Класифікація хімічних властивостей харчових продуктів
- •6 Фактори збереження якості товарів
- •6.1 Збереження товару
- •6.2 Упаковка товару й транспортування
- •7 Засоби товарної інформації
- •7.1 Види і форми товарної інформації
- •7.2 Вимоги до товарної інформації
- •8 Управління споживчими властивостями металопродукції
- •8.1 Класифікація металів і сплавів на їх основі
- •8.2 Методи аналізу металевих матеріалів та їх експлуатаційні властивості
- •8.3 Поняття про корозію та методи захисту від неї
- •49600, М. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
5 Фізичні та хімічні властивості товарів
5.1 Загальні та специфічні природні властивості товару
Споживчі властивості товару ґрунтуються на низці природних властивостей товару:
— хімічні властивості — характеризують стійкість матеріалів і виробів до дії окислювачів, відновників, води, органічних розчинників, кислот, лугів та інших середовищ, а також до впливу кліматичних факторів;
— фізичні властивості — це характеристики міцності і деформації, а саме: маса; щільність; питома вага, густина, електричні й механічні, оптичні, акустичні гідродинамічні та аеродинамічні властивості, термічні та теплофізичні характеристики;
— фізико-хімічні властивості матеріалів включають: показники сорбції і характеристики вологості матеріалів та виробів, наявності вільної та зв’язаної вологи в них, проникливості до вологи, пари, повітря і порохопроникливість;
— біологічні властивості — характеризують стійкість матеріалів і вироблених з них виробів до пошкоджуваності комахами, гризунами, мікроорганізмами;
— геометричні властивості — характеризуються довжиною, шириною, висотою, площею, товщиною та об’ємом і конфігурацією;
— органолептичні властивості — відображають смак, аромат, зовнішній вигляд і вигляд на розрізі, а також консистенцію.
Фізичні властивості відіграють основну роль при проектуванні і виробництві товарів, визначають умови та режими їх експлуатації і надійність товарів.
Фізико-хімічних властивості грають важливу роль у формуванні якості виробів з точки зору їх гігієнічності та комфортності.
Фізичні і фізико-хімічні процеси — виникають в продуктах під дією температури вологості, газового складу, світла, механічних впливів.
Різновиди фізичних і фізико-хімічних процесів: процеси сорбції та десорбції парів води і газів, кристалізація цукру і солі, старіння білків і колоїдів, ущільнення сипучих речовин, деформація і порушення цілісності продуктів.
Процес сорбції — це процес поглинання вологи, продукти розм'якшуються або втрачають сипучість і злежуються.
Десорбція — це процес всихання продукту, зменшенні його маси і погіршення якості.
У ряді продуктів, в процесі зберігання, відбувається кристалізація цукру, що призводить до погіршення зовнішнього вигляду, консистенції та смаку.
Старінням білків і колоїдів при зберіганні продуктів пояснюється найгірше набухання крупи борошна, бобових, збільшення тривалості їх приготування.
5.2 Класифікація хімічних властивостей харчових продуктів
Загальна характеристика і класифікація хімічних речовин розглядається за різними показниками.
Неорганічні речовини: вода, мінеральні елементи.
Органічні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, ферменти, органічні кислоти, ароматичні речовини, фітонциди, природні барвники.
Класифікація хімічних речовин харчових продуктів:
а) за замінністю: незамінні та замінні;
б) за складом нутрідієнтів: поживні речовини, смакові та баластні речовини;
в) за вмістом води у харчових продуктах: низький, середній та високий;
г) за формою води в харчових продуктах: вільна й зв’язана;
д) за мінеральними речовинами харчових продуктів: мікроелементи, мікроелементи та ультрамікроелементи.
Харчові джерела постачання мікроелементів в організм класифікуються за жирами, вуглеводами та вітамінами.
Класифікація вуглеводів:
а) моносахариди (глюкоза, фруктоза, галактоза);
б) олігосахариди (сахароза, мальтоза, лактоза, трегалоза);
в) полісахариди (крохмаль, глікоген, інулін, клітковина, пектинові речовини).
Класифікація жирів:
а) за походженням (рослинні, тваринні, комбіновані);
б) за консистенцією (рідкі, тверді).
До загальних властивостей жирів відносяться білки. Вони класифікуються за формою (глобулярні, фібрилярні). Розглядається структура білків, спільні властивості білків, харчова і біологічна цінність білків, засвоюваність й вміст білків в харчових продуктах.
Класифікація вітамінів за розчинністю:
а) водорозчинні — групи С, В, РР;
б) жиророзчинні вітаміни — А, Д, Е, К.
Також розглядають вміст вітамінів в деяких харчових продуктах, ферменти, органічні кислоти, ароматичні речовини, природні барвники.