3.3 Властивості і показники якості

Властивість — об'єктивна особливість продукції (або товару), що виявляється при її створенні, оцінці, зберіганні і споживанні (експлуатації). Властивості продукції можуть бути простими і складними.

Показник якості — кількісний і якісний вираз властивостей продукції (або товару). Показники якості є фізичними і/або нефізичними величинами.

Показники якості поділяються на групи залежно від властивостей (одиничні, комплексні і інтегральні), що характеризуються, або від призначення (базові і визначаючі).

Технічний рівень якості — відносна порівняльна характеристика технічної досконалості товарів, заснована на порівнянні дійсних значень показників, що характеризують технічну досконалість, з їх базовим показником, що відображає передові науково-технічні досягнення в цій області. Показник технічного рівня якості застосовується звичайно для характеристики високотехнічних товарів.

Споживацькі властивості — сукупність властивостей, що задовольняють потреби або очікування індивідуальних споживачів.

Технологічні властивості — сукупність властивостей продукції, що задовольняють потреби виробничих споживачів і забезпечують ефективність виробничих процесів.

4 Товарні властивості товарів

4.1 Номенклатура товарних властивостей товарів

Номенклатура споживацьких властивостей і показників — сукупність властивостей і показників, що обумовлюють задоволення реальних або передбачуваних потреб. За суттю, ця номенклатура і визначає якісні характеристики споживацьких товарів.

В межах номенклатури споживацькі властивості і показники підрозділяються на групи і підгрупи залежно від їх особливостей і потреб, що задовольняються. Розглянемо докладніше кожну з вказаних груп і підгруп.

Призначення — здатність товарів задовольняти фізіологічні і соціальні потреби, а також потреби в їх систематизації.

Залежно від потреб, що задовольняються, властивості призначення підрозділяють на підгрупи: функціонального, соціального і класифікаційного призначення.

4.2 Характеристика властивостей товарів

Властивості функціонального призначення (функціональні властивості) відображають здатність товарів виконувати їх основні функції і задовольняти основні потреби.

Властивості цієї підгрупи частіше за все задовольняють фізіологічні, ергономічні і органолептичні потреби (харчові продукти, одежно-взуттєві товари і т. п.) або виконують допоміжні функції (посуд, засоби догляду за одягом, взуттям і т. п.).

Властивості соціального призначення — здатність товарів задовольняти індивідуальні або суспільні соціальні потреби.

Моральне старіння — зниження ступеня задоволеності споживачів в товарі внаслідок зміни і/або появи нових потреб.

Властивості класифікаційного призначення — здатність деяких властивостей і показників виступати як класифікаційні ознаки.

Надійність — здатність товарів зберігати функціональне призначення в процесі зберігання і/або споживання (експлуатації) протягом наперед обумовлених термінів.

Залежно від критерію надійності розрізняють наступні підгрупи властивостей: довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність і збереження.

Довговічність — здатність товарів зберігати працездатність до настання граничного стану або встановленого часу технічного обслуговування і ремонту.

Безвідмовність — здатність товарів виконувати функціональне призначення без виникнення дефектів, через які неможлива або утруднена їх подальша експлуатація.

Ремонтопридатність — здатність товарів відновлювати свої початкові властивості, в першу чергу функціональне призначення, після усунення виявлених дефектів.

Збереження — здатність підтримувати початкові кількісні і якісні характеристики без значних втрат протягом певного терміну.

Ергономічні властивості — здатність товарів створювати відчуття зручності, комфортності, якнайповнішого задоволення потреб відповідно до антропометричних, фізіологічних, психологічних і органолептичних характеристик споживача.

Ергономіка — наука, комплексно вивчаюча людину в конкретних умовах його діяльності з метою оптимізації засобів і процесів праці або експлуатації або споживання.

Ергономічні властивості задовольняють фізіологічні і/або психічні потреби відповідно до певних характеристик споживача. Залежно від цих характеристик ергономічні властивості підрозділяються на наступні підгрупи: антропометричні, фізіологічні, психологічні і органолептичні властивості.

Антропометричні властивості — здатність товарів при споживанні (експлуатації) відповідати найбільшою мірою вимірюваним характеристикам споживача.

Фізіологічні властивості — здатність товарів забезпечувати зручність функціонування окремих органів або частин тіла людини при їх використовуванні.

Психологічні властивості — здатність товарів забезпечувати при споживанні (експлуатації) душевний комфорт споживачу, відповідати його індивідуальному сприйняттю товару.

Душевний комфорт — стан внутрішнього спокою, відсутність розладу з собою і навколишнім світом.

Органолептичні властивості — здатність товарів забезпечувати відповідність психічно-фізіологічним можливостям і запитам споживача. Ці властивості комплексно задовольняють психологічні і фізіологічні потреби людини.

Враховуючи обмеженість вживання гігієнічних властивостей в оцінці окремих груп непродовольчих товарів, їх слід віднести до специфічних в основному для текстильних товарів, одягу і взуття.

Естетичні властивості — здатність товарів виражати в плотсько-сприйманих ознаках форми суспільні цінності і задовольняти естетичні потреби людини.

Показниками естетичних властивостей товарів можуть служити зовнішній (товарний) вигляд, цілісність, дизайн, мода, стиль, інформаційна виразність, досконалість виробничого виконання.

Зовнішній вигляд — комплексний показник, що включає форму, колір, стан поверхні, іноді цілісність.

Цілісність композиції відображає раціональний взаємозв'язок зовнішніх ознак з внутрішньою структурою і припускає підлеглість головним елементам другорядних, єдність стильового рішення всіх частин виробів.

Дизайн — здатність товарів комплексно задовольняти естетичні, ергономічні, соціальні і інші потреби за рахунок їх художнього конструювання.

Стиль — здатність товарів задовольняти соціальні і естетичні потреби за допомогою сукупності показників зовнішнього вигляду, конструктивних особливостей і деталей, що визначаються спільним для конкретного сегменту споживачів світовідчуванням.

Мода — здатність зовнішнього вигляду товарів задовольняти естетичні потреби, сформовані або ті, що склалися в певному соціально-культурному середовищі на певний, обмежений період.

Екологічні властивості (екологічність) — здатність товарів чинити дію на безпеку навколишнього середовища при їх виробництві, зберіганні, реалізації і споживанні (експлуатації).

Безпека — дуже важлива властивість багатьох об'єктів: товарів, процесів, послуг, а також навколишнього середовища. Безпека товарів відноситься до обов'язкових вимог і повинна регламентуватися технічними регламентами.

Розрізняють наступні види безпеки:

— безпека випромінювань;

— біологічна безпека;

— вибухова безпека;

— механічна безпека;

— пожежна безпека;

— термічна безпека;

— хімічна безпека;

— електрична безпека;

— ядерна і радіаційна безпека.

Хімічна безпека — відсутність неприпустимого ризику, який може бути нанесений токсичними речовинами життю, здоров'ю і майну споживачів.

Радіаційна безпека — відсутність неприпустимого ризику, який може бути нанесений життю, здоров'ю і майну споживача радіоактивними елементами (ізотопами) або іонізуючим випромінюванням цих елементів.

Біологічна безпека — відсутність неприпустимого ризику, який може виникнути при різного роду біопошкодженнях споживацьких товарів.

Механічна безпека — відсутність неприпустимого ризику для життя, здоров'я і майна споживачів, який може бути нанесений унаслідок різних механічних дій (ударів, тертя, деформації і т. п.).

Електрична, магнітна і електромагнітна безпека — відсутність неприпустимого ризику, який може бути нанесений дією електричного струму, а також електричних, магнітних і електромагнітних полів при експлуатації високотехнічних товарів.

Термічна безпека — відсутність неприпустимого ризику, що завдається споживачу дією високих температур при експлуатації і споживанні товарів.

Пожежна безпека — відсутність неприпустимого ризику для життя, здоров'я і майна споживачів при зберіганні і експлуатації товарів в результаті їх спалаху або самозагорання.