
- •1 Теоретичні засади товарознавства
- •1.1 Предмет, цілі та завдання товарознавства
- •1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності
- •2 Методи товарознавства
- •2.1 Класифікація методів
- •2.2 Теоретичні методи
- •2.3 Емпіричні методи
- •2.4 Практичні методи
- •2.5 Класифікація як метод товарознавства
- •2.6 Кодування товарів
- •2.7 Класифікатори
- •2.8 Товарознавча класифікація товарів
- •3 Асортимент та якість товарів
- •3.1 Класифікація асортименту товарів
- •3.2 Властивості і показники асортименту
- •3.3 Властивості і показники якості
- •4 Товарні властивості товарів
- •4.1 Номенклатура товарних властивостей товарів
- •4.2 Характеристика властивостей товарів
- •5 Фізичні та хімічні властивості товарів
- •5.1 Загальні та специфічні природні властивості товару
- •5.2 Класифікація хімічних властивостей харчових продуктів
- •6 Фактори збереження якості товарів
- •6.1 Збереження товару
- •6.2 Упаковка товару й транспортування
- •7 Засоби товарної інформації
- •7.1 Види і форми товарної інформації
- •7.2 Вимоги до товарної інформації
- •8 Управління споживчими властивостями металопродукції
- •8.1 Класифікація металів і сплавів на їх основі
- •8.2 Методи аналізу металевих матеріалів та їх експлуатаційні властивості
- •8.3 Поняття про корозію та методи захисту від неї
- •49600, М. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
3.1 Класифікація асортименту товарів
Асортимент товарів — набір товарів, з'єднаних за якою-небудь ознакою або їх сукупністю.
Термін відбувся від французького слова «assortiment», що означає підбір різних видів і сортів товарів.
Товарна номенклатура — перелік однорідних і різнорідних товарів загального або аналогічного призначення.
Асортимент споживацьких товарів підрозділяється на групи — за місцезнаходженням, на підгрупи — за широтою і глибиною обхвату товарів, на види — за ступенем задоволення потреб, на різновиди — за характером потреб.
За місцезнаходженням товарів розрізняють асортимент промисловий і торговий.
Промисловий асортимент (виробничий асортимент) — асортимент товарів, що виробляється окремою галуззю промисловості або окремим промисловим підприємством.
Рівень асортимент — асортимент товарів, рівень в рівень рівень. На відміну від промислового, рівень асортимент включає, як правило, товари різних виробників.
Широта обхвату товарів, що входять в асортимент, визначається кількістю груп, підгруп, видів, різновидів, марок, типів і найменувань. Залежно від широти обхвату товарів розрізняють рівень види асортименту: простий, складний, розгорнений, рівень, супутній, змішаний.
Простий асортимент товарів — асортимент товарів, рівень такими видами, що класифікуються не більше ніж за трьома ознаками.
Складний асортимент товарів — асортимент товарів, рівень такими видами, що класифікуються більш ніж за трьома ознаками.
Розгорнений асортимент товарів — асортимент товарів, рівень їх різновидами.
Рівень асортимент товарів — асортимент товарів, з'єднаний за рівень ознаками в певній сукупності товарів.
Видовий асортимент — набір товарів різних видів, різновидів і найменувань, що задовольняють аналогічні потреби.
Марочний асортимент — набір товарів одного виду, рівень різних рівень марок.
Супутній асортимент — набір товарів, що виконують допоміжні функції і не відносяться до основних для даної організації.
Змішаний асортимент — набір товарів різних груп, видів, найменувань, відмінних великою різноманітністю функціонального призначення.
Раціональний асортимент — набір товарів, який забезпечує достатній рівень задоволеності споживачів і досягнення цілей організації.
Оптимальний асортимент — набір товарів, що задовольняють реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача або організації з урахуванням раціональних витрат на придбання і споживання (реалізацію).
Реальний асортимент — дійсний набір товарів, що є в конкретній організації виробника або продавця.
Прогнозований асортимент — набір товарів, який повинен буде задовольняти передбачувані потреби.
3.2 Властивості і показники асортименту
Властивість асортименту — особливість асортименту, що виявляється при його формуванні і реалізації.
Показник асортименту — кількісний і/або якісний вираз властивостей асортименту, при цьому вимірюванню підлягає кількість груп, підгруп, видів і найменувань товарів.
Одиницею вимірювання показників асортименту є найменування товару або товарний артикул, який може включати назву виду і/або торгової марки.
Широта асортименту — кількість груп, видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп.
Ця властивість характеризується двома абсолютними показниками — дійсною і базовою широтою, а також відносним показником — коефіцієнтом широти.
Загальна широта — сукупність всіх асортиментних одиниць, видів і різновидів товарів однорідних і різнорідних груп.
Асортиментна одиниця — це умовно прийняті за одиницю найменування, торгова марка або товарний артикул і що використовуються у вимірюванні показників асортименту шляхом підрахунку.
Торгова марка — це фірмове найменування одного або декількох товарів, визначене підприємством-виробником або торговою організацією.
Торгова марка, що одержала, популярність і престижність, завдяки технологіям просування (брендинга) називається брендом.
Групова широта — кількість однорідних груп товарів, що випускаються і реалізуються організацією.
Повнота асортименту — здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби.
Повнота характеризується кількістю видів, різновидів і найменувань товарів однорідної групи і/або підгрупи. Показники повноти можуть бути дійсними і базовими.
Показник дійсної повноти характеризується фактичною кількістю видів, різновидів і найменувань товарів однорідної групи, а базовий — кількістю товарів, що регламентується або запланована.
Коефіцієнт повноти — відношення дійсного показника повноти до базового.
Глибина — кількість торгових марок товарів одного вигляду, і/або їх модифікацій і/або товарних артикулів. Одиницею вимірювання цього показника служить товарна марка, а за наявності модифікацій — одна з них.
Дійсна глибина — кількість торгових марок і/або модифікацій, або товарних артикулів, що є в наявності.
Базова глибина — кількість торгових марок і/або модифікацій, або товарних артикулів, пропонованих на ринку або потенційно можливих для випуску і прийнятих за основу для порівняння.
Коефіцієнт глибини — відношення дійсної глибини до базової.
Стійкість асортименту — здатність набору товарів задовольняти попит на одні і ті ж товари. Коефіцієнт стійкості — відношення кількості видів, різновидів і найменувань товарів, що користуються стійким попитом у споживачів, до загальної кількості видів, різновидів і найменувань товарів тих же однорідних груп.
Новизна (оновлення) асортименту — здатність набору товарів задовольняти потреби, що змінилися, за рахунок нових товарів. Новизна характеризується дійсним оновленням — кількістю нових товарів в спільному переліку і ступенем оновлення, що виражається через відношення кількості нових товарів до загальної кількості найменувань товарів (або дійсній широті).
Оновлення — один з напрямів асортиментної політики організації, що проводиться, як правило, в умовах насиченого ринку.
Структура асортименту товарів — співвідношення виділених за певною ознакою сукупностей товарів в наборі. Вона характеризується питомою часткою кожного виду і/або найменування товару в спільному наборі.
Структура асортименту може виражатися як в натуральних, так і у відносних показниках. Вони розраховуються як відношення кількості окремих товарів до сумарної кількості всіх товарів, що входять в асортимент.
Асортиментний мінімум (перелік) — мінімальна допустима кількість видів товарів повсякденного попиту, що визначають профіль роздрібної торгової організації.