
- •1 Теоретичні засади товарознавства
- •1.1 Предмет, цілі та завдання товарознавства
- •1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності
- •2 Методи товарознавства
- •2.1 Класифікація методів
- •2.2 Теоретичні методи
- •2.3 Емпіричні методи
- •2.4 Практичні методи
- •2.5 Класифікація як метод товарознавства
- •2.6 Кодування товарів
- •2.7 Класифікатори
- •2.8 Товарознавча класифікація товарів
- •3 Асортимент та якість товарів
- •3.1 Класифікація асортименту товарів
- •3.2 Властивості і показники асортименту
- •3.3 Властивості і показники якості
- •4 Товарні властивості товарів
- •4.1 Номенклатура товарних властивостей товарів
- •4.2 Характеристика властивостей товарів
- •5 Фізичні та хімічні властивості товарів
- •5.1 Загальні та специфічні природні властивості товару
- •5.2 Класифікація хімічних властивостей харчових продуктів
- •6 Фактори збереження якості товарів
- •6.1 Збереження товару
- •6.2 Упаковка товару й транспортування
- •7 Засоби товарної інформації
- •7.1 Види і форми товарної інформації
- •7.2 Вимоги до товарної інформації
- •8 Управління споживчими властивостями металопродукції
- •8.1 Класифікація металів і сплавів на їх основі
- •8.2 Методи аналізу металевих матеріалів та їх експлуатаційні властивості
- •8.3 Поняття про корозію та методи захисту від неї
- •49600, М. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
2.6 Кодування товарів
Кодування — утворення і присвоєння коду класифікаційному угрупуванню і/або об'єкту класифікації.
Код — знак або сукупність знаків, вживаних задля позначення класифікаційного угрупування і/або об'єкту класифікації.
Метою кодування є систематизація об'єктів шляхом їх класифікації, ідентифікації, ранжирування і присвоєння умовного позначення (коду), за яким можна знайти і розпізнати будь-який об'єкт серед безлічі інших.
Необхідність в кодуванні товарів і інших об'єктів існувала давно, але особливо значущість кодування зросла в останні десятиріччя з впровадженням електронно-обчислювальної техніки. В результаті розширилося цільове призначення кодування, яке полегшує обробку техніко-економічної інформації за допомогою ЕОМ, підвищує ефективність функціонування АСУ.
Присвоєння кодів здійснюється на основі певних правил і методів.
Правила кодування полягають в наступному:
— код повинен мати певну структуру побудови;
— код може бути виражений за допомогою різних, заздалегідь обумовлених знаків;
— код повинен сприяти впорядкуванню об'єктів.
Структура коду — умовне позначення складу і послідовності розташовування знаків в ньому.
Ранжирування — встановлення певного порядку переліку об'єктів за ступенем їх значущості.
Структура коду складається з таких елементів, як алфавіт, основа, розряд і довжина.
Алфавіт коду — система знаків, прийнятих для утворення коду. Як алфавіт для кодів найбільш часто застосовують цифри, букви або їх поєднання, штрихи і пропуски. Відповідно розрізняють цифровий, буквений, буквено-цифровий і штриховий алфавіти коду.
Основою коду називається загальне число знаків в його алфавіті. Послідовність розташування знаків в коді визначається його розрядом. Розряд коду — позиція знака в коді.
Пропуск — певна відстань між знаками (буквами, цифрами, штрихами), що виконує розділову функцію і/або виражена в міліметрах може означати число.
Код характеризується також за довжиною.
Довжина коду — число знаків в коді без урахування пропусків. Наприклад, 54 3121 1211 має довжину коду 10, а основа — 12.
Щоб уникнути помилок при зчитуванні кодів звичайно запроваджується контрольне число, що використовується з метою перевірки запису коду.
Кодування товарів і інших об'єктів здійснюється декількома способами, різновидами методу кодування. До них відносяться порядковий, серійно-порядковий, послідовний, паралельний способи
Порядковий метод кодування — утворення і присвоєння коду із чисел натурального ряду.
Серійно-порядковий метод кодування — утворення і присвоєння коду із чисел натурального ряду, закріплення окремих серій і діапазонів цих чисел за об'єктами класифікації із певними ознаками.
Послідовний метод кодування — утворення і присвоєння коду класифікаційного угрупування і/або об'єкту класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підлеглих угрупувань, що були одержані за ієрархічним методом класифікації.
Паралельний метод кодування — утворення і присвоєння коду класифікаційної групи і/або об'єкту класифікації з використанням кодів незалежних угрупувань, що були одержані за фасетним методом класифікації.
Сукупність правил і методів кодування класифікаційних угрупувань і об'єктів класифікації заданої множини називається системою кодування.