2.3 Емпіричні методи

Емпіричні або експериментальні методи — методи пізнання, засновані на досліді або наглядах. Ці методи знаходять широке вживання в товарознавстві. Завдяки ним постали можливими дослідження хімічної, фізичної і біологічної природи товарів. Залежно від технічних засобів вимірювання і принципів природних наук, що використовуються, експериментальні методи підрозділяються на: вимірювальні — фізичні, фізико-хімічні, хімічні, біологічні; органолептичні, реєстраційні і соціологічні.

Вимірювальний метод — метод визначення значень показників якості продукції, здійснюваний на основі технічних засобів вимірювань.

Органолептичний метод — метод визначення значень показників якості за допомогою органів чуття.

Реєстраційний метод — метод, заснований на наглядах і урахуванні певних об'єктів (товарів, процесів і послуг) і їх характеристик.

Різновидом реєстраційного методу є моніторинг.

Моніторинг — метод, заснований на постійному нагляді за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або первинній пропозиції. Достатньо часто моніторинг проводиться за якістю і безпекою харчових продуктів, з метою визначення захворювань, пов'язаних з нераціональним харчуванням, а також для виявлення фальсифікованої і контрафактної продукції.

Соціологічний метод — метод, заснований на проведенні опитувань за допомогою спеціально розроблених анкет.

2.4 Практичні методи

Практичні методи — методи, що використовуються або враховуються товарознавцями в професійній діяльності для забезпечення раціонального руху товару.

До практичних методів відносяться методи оцінки якості, зберігання, транспортування, товарної обробки і ін.

Методи оцінки якості — методи, призначені для вимірювання значень показників якості і встановлення їх відповідності певним вимогам.

Технологічні методи — методи, призначені для забезпечення зберігання товарів, їх раціонального руху товару.

Методи пакування — способи, призначені для забезпечення зберігання товарів за допомогою упаковки.

Методи маркування — способи, призначені для інформаційного забезпечення товарів і їх ідентифікації.

Методи транспортування — способи, призначені для переміщення товарів і забезпечення їх збереження в дорозі. Ці методи підрозділяються залежно від виду транспортних засобів і способу розміщення в них товарів.

Методи зберігання — способи, призначені для зберігання товарів на складах виробничих підприємств оптової і роздрібної торгівлі.

Методи товарної обробки — способи підготовки товарів до продажу з метою поліпшення їх якості і зберігання. До них відносяться методи сортування, калібрування, фасування товарів і ін.

2.5 Класифікація як метод товарознавства

Класифікація — поділ множини об'єктів на підмножини за схожістю або відмінністю відповідно до прийнятих методів.

Об'єкт класифікації — елемент множини, що класифікується. В товарознавстві таким елементом виступає товар. З безлічі всіх товарів за ознакою призначення для індивідуальних споживачів виділяються споживацькі товари, а для виробників продукції і/або виконавців послуг — товари промислового призначення і товари для управлінської діяльності (оргтехніка).

Ознака класифікації — властивість або характеристика об'єкту, за яким проводиться класифікація.

Ознаки класифікації підрозділяються на телеологічні (призначення, вживання), генетичні (вихідні матеріали, сировина, основні компоненти хімічного складу) і технологічні (конструкція, рецептура, процеси виробництва, способи обробки або оформлення).

Метою класифікації є систематизація, а також ідентифікація і прогнозування властивостей товарів. Систематизація досягається шляхом встановлення послідовності і взаємозв'язків певних класифікаційних угрупувань, одержаних конкретним методом класифікації. Ідентифікація як встановлення тотожності найістотніших ознак можлива лише при виявленні цих ознак, характерних для угрупувань або об'єктів класифікації.

В результаті розподілу множини на підмножини створюються класифікаційні угрупування, що можуть мати загальні і різні ознаки, а також можуть бути взаємозалежними або незалежними. Розрізняють два різновиди методу класифікації: ієрархічний; фасетний.

Ієрархічний метод класифікації — послідовний поділ безлічі об'єктів на підлеглі класифікаційні угрупування.

Особливістю ієрархічного методу є тісний зв'язок між окремими класифікаційними угрупуваннями, що виявляється через спільність і відмінності основоположних ознак. Основою розподілу множини на підмножини за основоположною для даного етапу ознакою є ступінь класифікації.

Ступінь класифікації — етап класифікації при ієрархічному методі, в результаті якого виходить сукупність класифікаційних угрупувань.

Кожна ступінь і угрупування виділені за своєю основоположною ознакою. Відмінності між угрупуваннями полягають в різних ознаках. Тому вибір основоположних ознак — відповідальна операція розподілу множини, від якої багато в чому залежить кінцевий результат. Такий вибір повинен базуватися на цільовому призначенні класифікації.

Кількість ознак і ступень визначає глибину класифікації. На практиці глибина класифікації звичайно не перевищує 10. Саме така глибина застосовується в багатьох класифікаторах.

При необхідності збільшити число ознак застосовують фасетний метод. Фасетний метод класифікації — паралельний поділ безлічі об'єктів на незалежні класифікаційні угрупування.

Кожний різновид методів класифікації характеризується певними перевагами і недоліками (табл. 2.1), знання яких дозволяє раціонально застосовувати ці методи з урахуванням цільового призначення.

Використовуючи класифікації за різними методами застосовують загальні і специфічні правила.

До специфічних правил класифікації об'єктів ієрархічним методом відносяться:

1. Першочерговість самих загальних ознак розподіляючи множину на підмножини.

2. Використовування на кожній ступені тільки однієї ознаки, що має принципове значення для цього етапу.

3. Послідовний поділ об'єктів— від більшого до меншого, від загального до приватного.

4. Вибір з безлічі ознак однакового ступеня спільності найістотнішого.

5. Необхідність встановлення оптимального числа ознак і ступень, а також глибини.

Таблиця 2.1 – Переваги і недоліки ієрархічного і фасетного методів класифікації

Метод	Переваги	Недоліки
Ієрархічний	Можливість виділення спільності і схожості ознак об'єктів на одній і різних ступенях, висока інформаційна насиченість	За великою глибиною: надмірна громіздкість, високі витрати, інколи необґрунтовані. Трудність вживання За невеликою глибиною: інформаційна недостатність, неповний обхват об'єктів і ознак
Фасетний	Гнучкість системи, зручність використовування, можливість обмеження кількості ознак без втрати достатності обхвату об'єктів	Неможливість виділення спільності і відмінностей між об'єктами в різних класифікаційних угрупуваннях

Специфічними правилами фасетного методу є:

1. Зразково однакова значущість і незалежність класифікаційних ознак, що використовуються.

2. Відсутність спільності класифікаційних ознак.

3. Можливість доповнення кількості ознак.

Розглянуті методи класифікації широко використовуються в товарознавстві у розподілі безлічі товарів на системні категорії: рід, класи, групи і т.п. Ці методи можуть застосовуватися як незалежно один від одного, так і сумісно.