2 Методи товарознавства

2.1 Класифікація методів

Метод (від грец. methodos) — спосіб пізнання, дослідження явищ природи або суспільного життя, а також спосіб або прийом дії, що забезпечує досягнення поставленої мети.

В товарознавстві як прикладній природничо-науковій дисципліні поряд з власними методами (наприклад, органолептичними, експертними і вимірювальними методами визначення значень показників якості) застосовуються і з тими що запозичають з інших, в основному фундаментальних наук — фізики, хімії, математики, філософії і ін.

Вживані в товарознавстві методи підрозділяються на три групи: теоретичні, емпіричні і практичні. У свою чергу кожна група методів ділиться на види. Крім того, залежно від характеру діяльності методи діляться на методи — послідовні дії (наприклад, обстеження, моніторинг, експеримент) і методи-операції (аналіз, синтез, порівняння і ін.). Методи-дії — це сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного пізнання дійсності або досягнення конкретного результату. Методи-операції — конкретні прийоми діяльності.

Теоретичні методи — методи, засновані на розумових діях і/або операціях в цілях пізнання і/або дослідження дійсності. До них відносяться аналіз, порівняння, синтез, діагностика і інші методи-операції.

Емпіричні методи — методи, засновані на пізнавальних діях і операціях з використанням засобів вимірювань (технічних пристроїв або органів чуття) для визначення дійсних значень характеристик досліджуваних об'єктів. Дані методи включають як методи-операції (вимірювальні, органолептичні і ін.), так і методи-дії (обстеження, моніторинг).

Практичні методи — методи, засновані на технологічних діях і операціях, призначених для визначення характеристик товару (якості, кількості, товарної інформації) і забезпечення їх збереження при русі товару. Практичні методи включають технологічні методи-дії (маркування, упаковка і т. п.), а також методи-операції — оцінка якості і вимірювання кількості.

2.2 Теоретичні методи

До теоретичних методів відносяться аналіз, синтез, узагальнення і систематизація, побудова гіпотез, наукове обґрунтовування фактів.

Аналіз — поділ досліджуваного об'єкту (товару, технологічного процесу і т. п.) на складові елементи, виділення окремих його ознак, властивостей і операцій.

Даний метод звичайно використовується на першому етапі наукових досліджень для визначення властивостей, складу, структури, будови товару, операцій і прийомів різних процесів. В товарознавстві — це один з найпоширеніших методів пізнання товару як об'єкту, що володіє сукупністю фізичних, хімічних, фізико-хімічних і анатомічно-морфологічних властивостей. Порівняння — метод-операція, заснований на зіставленні об'єктів для виявлення спільності і відмінності між ними. При використовуванні цього методу важливе значення мають ознаки порівняння, які і визначають можливі відносини між об'єктами.

Синтез — об'єднання складових елементів об'єкту в єдине ціле (систему). При цьому між окремими елементами виникають логічні причинно-наслідкові зв'язки, що обумовлюють цілісність об'єкту. Товарознавча характеристика будь-якого товару також є результатом синтезу різних його властивостей.

Діагностика — метод-операція, що базується на описі основних ознак, показників досліджуваного об'єкту і виявленні певних відповідностей (тотожності) або невідповідностей і причин їх виникнення. Цей метод встановлений в основу таких найважливіших і поширених видів товарознавчої діяльності, як встановлення градацій якості (наприклад, ґатунку товару), дефектів, а також ідентифікація.

Результати діагностики, аналізу і синтезу можуть бути використані для прогнозування.

Прогнозування — метод, заснований на дослідженні перспектив зміни певних процесів. За допомогою цього методу в товарознавстві здійснюється прогнозування якості і змін її при зберіганні залежно від певних умов і строків, а також раціонального асортименту.

Програмування — метод, заснований на визначенні послідовності дій з забезпечення належних товарознавчих характеристик товарів або раціонального руху товару.

Програмування застосовується при розробці програм якості товарів і програм виробничого контролю, а також визначенні асортиментної політики і політики в області якості.

Планування — метод, заснований на розробці довгострокових і короткострокових планів або проектів. Цей метод використовується при управлінні асортиментом і якістю товарів, їх закупівлях і розміщенні на зберігання, встановленні періодичності реалізації окремих товарних партій.

Абстрагування — метод, заснований на уявному виділенні і перетворенні в самостійний об'єкт розгляду окремих характеристик товарів і/або чинників, що впливають на них. Особливістю цього методу є те, що виділена характеристика самостійно не існує в її фізичному прояві. Наприклад, визначення понять і умовних позначень засновано на методі абстрагування. В професійній діяльності можливе невірне тлумачення об'єктів (товарів, процесів, послуг) різними суб'єктами. Відсутність визначень термінів «квас» і «квасні напої», «вершкове масло» і «комбіноване масло» привело б, кінець кінцем, до асортиментної фальсифікації, коли більш дешеві товари з меншою корисністю (квасні напої, комбіноване масло) видаються за більш дорогі і корисні (квас, вершкове масло).

Умовні позначення (символи, порядкові номери стандартів, інформаційні знаки на маркуванні і ін.) застосовуються при кодуванні товарів в класифікаторах, у вигляді штрих-кодів, при реєстрації нормативних документів, маркуванні товарів і виконують ідентифікуючу функцію. Тому достатньо часто абстрагування виступає як не тільки самостійний метод, але і прийом для методів класифікації, узагальнення і конкретизації.

Конкретизація — метод, заснований на представленні об'єкту в конкретній, наочній формі. Як і абстрагування, конкретизація є результатом розумової діяльності людини.

В процесі пізнання обидва методи можуть застосовуватися спільно, але в різній послідовності — від конкретного до абстрактного і від абстрактного до нового конкретного.

Узагальнення — метод, заснований на виділенні і фіксації щодо стійких, інваріантних властивостей об'єктів і їх відносин. В результаті узагальнення вибираються найтиповіші, властиві всім або багато яким об'єктам властивості або процеси, не дивлячись на приватні або випадкові виключення.

Ідеалізація — метод, заснований на уявному конструюванні понять про об'єкти, не існуючі або недосяжні насправді, але до яких необхідно прагнути їх прообразам в реальному світі.

В товарознавстві метод ідеалізації застосовується як один з прийомів оцінки якості, коли в стандартах встановлюються вимоги (норми), яким повинен відповідати конкретний товар за всіма показниками.

Моделювання — метод, заснований на побудові моделей і перенесенні інформації за аналогією від моделі до прототипу. Цей метод є сукупністю декількох методичних прийомів: вибір або перетворення моделі, побудова моделі або перенесення інформації за аналогією від моделі до реального об'єкту, що є його прототипом.

Аналогія розглядається як метод-операція перенесення знань від одного об'єкту (моделі) на його прототип або оригінал — менш вивчений або менш доступний об'єкт. По характеру моделей прийнято виділяти два різновиди даного методу — наочне (предметне) і знакове (інформаційне) моделювання.

Систематизація — метод, заснований на побудові єдиної системи характеристик об'єктів і пов'язаних з ними процесів. За допомогою цього методу забезпечується впорядкування і формування раціонального торгового асортименту, необхідного і достатнього для досягнення певної мети організації, а також вибір показників при оцінці якості і умов зберігання для мінімізації втрат.

Систематизація — комплексний метод, що знайшов широке вживання в товарознавстві. Метод систематизації встановлений в основу таких широко вживаних в товарознавстві методів, як класифікація і кодування.