
- •1 Теоретичні засади товарознавства
- •1.1 Предмет, цілі та завдання товарознавства
- •1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності
- •2 Методи товарознавства
- •2.1 Класифікація методів
- •2.2 Теоретичні методи
- •2.3 Емпіричні методи
- •2.4 Практичні методи
- •2.5 Класифікація як метод товарознавства
- •2.6 Кодування товарів
- •2.7 Класифікатори
- •2.8 Товарознавча класифікація товарів
- •3 Асортимент та якість товарів
- •3.1 Класифікація асортименту товарів
- •3.2 Властивості і показники асортименту
- •3.3 Властивості і показники якості
- •4 Товарні властивості товарів
- •4.1 Номенклатура товарних властивостей товарів
- •4.2 Характеристика властивостей товарів
- •5 Фізичні та хімічні властивості товарів
- •5.1 Загальні та специфічні природні властивості товару
- •5.2 Класифікація хімічних властивостей харчових продуктів
- •6 Фактори збереження якості товарів
- •6.1 Збереження товару
- •6.2 Упаковка товару й транспортування
- •7 Засоби товарної інформації
- •7.1 Види і форми товарної інформації
- •7.2 Вимоги до товарної інформації
- •8 Управління споживчими властивостями металопродукції
- •8.1 Класифікація металів і сплавів на їх основі
- •8.2 Методи аналізу металевих матеріалів та їх експлуатаційні властивості
- •8.3 Поняття про корозію та методи захисту від неї
- •49600, М. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності
Об'єкт (від лат. objectum — предмет) — предмет, явище, на яке спрямована яка-небудь діяльність.
Об'єктами товарознавчої діяльності є товари.
Товари як об'єкти товарознавчої діяльності мають чотири основоположні характеристики: асортиментну, якісну, кількісну і вартісну. Крім того, про всі ці характеристики товарів повинна бути товарна інформація.
Характеристика — сукупність відмітних властивостей, ознак предмету або явища.
Асортиментна характеристика товарів — сукупність відмітних групових і видових властивостей і ознак товарів, що визначають їх функціональне і (або) соціальне призначення. Така характеристика включає групу, підгрупу, вид, різновид, найменування, торгову марку і встановлює принципові відмінності одного виду або найменування товару від іншого.
Якісна характеристика (якість) товарів — сукупність внутрішньовидових споживацьких властивостей, що володіють здатністю задовольняти різноманітні потреби. Дана характеристика товарів тісно пов'язана з асортиментною, оскільки для них обох властиво спільна споживацька властивість — призначення. Якісна характеристика відрізняється від асортиментної більшою повнотою споживацьких властивостей, серед яких важливе місце займають безпека і екологічність.
Кількісна характеристика товарів — сукупність певних внутрішньовидових властивостей, виражених за допомогою фізичних величин і одиниць їх вимірювання. Ці характеристики задовольняють потреби в товарах певних розмірів і часто при створенні споживацьких переваг менш значущі, ніж асортиментна та якісна. Виняток становлять лише розмірні характеристики, вживані при оцінці якості.
Вартісні характеристики товарів не відносяться до товарознавчих і складають предмет вивчення економічних дисциплін, тому в даному конспекті детально не розглядаються.
Товар характеризується багатофункціональністю.
Споживацька функція товару полягає в його здатності відповідати запитам споживачів завдяки властивим йому основоположним характеристикам товарів. Серед цих характеристик пріоритетними є товарознавчі, оскільки обумовлюють споживну цінність, або корисність, товару.
Маркетингова функція товару реалізується через його здатність задовольняти різні види і різновиди потреб. Ступінь задоволеності споживачів визначає споживацькі переваги і конкурентоспроможність товарів, що кінець кінцем впливає на стимулювання збуту. На відміну від споживацької функції, коли у споживача є певні знання товару і очікування задоволення потреб, маркетингова функція більш гнучка. За відсутності потреб, у тому числі і попиту, через незнання товарів або їх окремих споживацьких властивостей (наприклад, при появі нових товарів), неприйнятності (недоступності) цін і в інших ситуаціях завдяки комплексу маркетингових заходів (наприклад, формуванню бренда, рекламі, системі знижок і т. п.) формується попит на такі товари. Більш того, завдяки маркетинговій функції одні товари («локомотиви») сприяють продажу інших товарів («вагончиків»).
Комерційна функція товару обумовлена його основним призначенням як об'єкту купівлі-продажу. Для цього товар повинен бути доставлений від виробника до кінцевого споживача за допомогою каналів розподілу в певні терміни і за необхідних умов. Всі етапи і операції руху товару повинні бути організовані з урахуванням властивостей товарів (зберігання, безпеки і т. п.).
Правова функція товару полягає в тому, що, з одного боку, він виступає як об'єкт договірних відносин, з другого боку, він повинен відповідати вимогам нормативних документів (законів, стандартів, ТУ і т. п.), а також положенням договорів. При цьому обов'язок відповідності витікає з договірних відносин і необхідності дотримання достовірності інформації.
Фінансова функція товару визначається тим, що будь-який товар повинен приносити прибуток. Як засіб реалізації цієї функції виступають прийнятні для споживачів певних цільових сегментів ціни. Тому будь-яка організація повинна визначити свою цінову політику і стратегію ціноутворення для кожного товару не тільки з урахуванням споживацької, але і маркетингової, комерційної і правової функцій.
Суб'єкт — людина, що пізнає зовнішній світ (об'єкт) і яка впливає на нього в своїй практичній діяльності, а також носій прав і обов'язків.
Суб'єкти товарознавчої діяльності підрозділяються на дві групи. До першої групи входять товарознавці — фахівці, що здійснюють цю діяльність через свої посадові обов'язки.
Товарознавці — фахівці, що забезпечують просування товарів від виробників до споживачів з урахуванням асортиментної, якісної, кількісної і вартісної характеристик товару, а також запитів споживачів.
Друга група суб'єктів, на яких направлена товарознавча діяльність, представлена споживачами.