
- •1 Теоретичні засади товарознавства
- •1.1 Предмет, цілі та завдання товарознавства
- •1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності
- •2 Методи товарознавства
- •2.1 Класифікація методів
- •2.2 Теоретичні методи
- •2.3 Емпіричні методи
- •2.4 Практичні методи
- •2.5 Класифікація як метод товарознавства
- •2.6 Кодування товарів
- •2.7 Класифікатори
- •2.8 Товарознавча класифікація товарів
- •3 Асортимент та якість товарів
- •3.1 Класифікація асортименту товарів
- •3.2 Властивості і показники асортименту
- •3.3 Властивості і показники якості
- •4 Товарні властивості товарів
- •4.1 Номенклатура товарних властивостей товарів
- •4.2 Характеристика властивостей товарів
- •5 Фізичні та хімічні властивості товарів
- •5.1 Загальні та специфічні природні властивості товару
- •5.2 Класифікація хімічних властивостей харчових продуктів
- •6 Фактори збереження якості товарів
- •6.1 Збереження товару
- •6.2 Упаковка товару й транспортування
- •7 Засоби товарної інформації
- •7.1 Види і форми товарної інформації
- •7.2 Вимоги до товарної інформації
- •8 Управління споживчими властивостями металопродукції
- •8.1 Класифікація металів і сплавів на їх основі
- •8.2 Методи аналізу металевих матеріалів та їх експлуатаційні властивості
- •8.3 Поняття про корозію та методи захисту від неї
- •49600, М. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
8.2 Методи аналізу металевих матеріалів та їх експлуатаційні властивості
Вимоги до металів та їх сплавів ставляться в залежності від їхнього призначення. Наприклад, метал рейок і бандажів повинен бути міцним і стійким проти зносу, метал ресор — пружним, метал заклепок — пластичним, метал електричних проводок повинен мати малий електричний опір, метал зварних конструкцій добре зварюватися і не гартуватися при охолодження на повітрі, а метал деталей, що працюють в агресивних середовищах, бути стійким до корозії.
Область застосування металів визначається їх властивостями. Властивості металів поділяють на:
— механічні (ударна в'язкість, пластичність, міцність і твердість металу);
— технологічні (фізична і технологічна зварюваність, ковкість, плавкість, оброблюваність різанням);
— фізичні (колір, питома маса, теплова і електрична провідність, магнітні якості);
— хімічні (стійкість проти корозії, жароміцність).
Основні фізичні і механічні властивості найпоширеніших металів приведені в таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 — Основні фізичні і механічні властивості металів
Метали |
Густина,ρ, кг/м3 |
Температура плавлення, °C |
Температура кипіння, °C |
Границя міцності, σв, МПа |
Відносне видовження,δ, % |
Твердість,HB |
Лінійний коефіцієнт теплового розширення, α, при 20 °C (10−6/°C) |
Залізо |
7860 |
1539 |
2380 |
300 |
21...55 |
50...70 |
11,5 |
Алюміній |
2700 |
660 |
2500 |
80...110 |
40 |
20...30 |
23,1 |
Мідь |
8930 |
1083 |
2600 |
220 |
60 |
35 |
16,5 |
Магній |
1740 |
651 |
1103 |
170...200 |
10...12 |
25...30 |
25,7 |
Нікель |
8900 |
1455 |
3080 |
400...500 |
40 |
60 |
13,9 |
Титан |
4500 |
1665 |
3260 |
300...550 |
20...30 |
100 |
1,2 |
Молібден |
10200 |
2620 |
4800 |
800...1200 |
46 |
150...160 |
5,8...6,2 |
Усі метали (за винятком ртуті) при звичайних умовах є кристалічними речовинами. Їхні атоми розташовані в певному геометричному порядку і утворюють просторову кристалічну ґратку. У вузлах кристалічної ґратки містяться іони металів. Валентні електрони дуже слабо зв'язані з атомами і можуть легко переміщатися по всьому об'єму металу, переходячи від одних іонів до інших.
Легкою рухливістю валентних електронів пояснюється висока електропровідність і теплопровідність металів. На відміну від розчинів і розплавів при проходженні електричного струму через металічний провідник переносу частинок речовини не відбувається. Метали мають електронну електропровідність. За електропровідністю і теплопровідністю метали розміщуються в однаковому порядку. Найкращими провідниками електричного струму є срібло, мідь, золото і алюміній.
Характерна особливість металів — металевий блиск, тобто здатність добре відбивати світло. Але ця здатність проявляється лише тоді, коли метал утворює суцільну і гладку (поліровану) поверхню.
Дуже важливою властивістю більшості металів є пластичність, тобто здатність змінювати зовнішню форму при дії сторонньої сили і зберігати набуту форму після припинення впливу зовнішньої дії. На цій здатності базуються різні способи механічної обробки металів: прокатка, кування, штамповка, волочіння тощо. Однак ця властивість у різних металів виявляється не однаково. Здатність розкатуватись у тоненькі листи і витягуватись у тоненький дріт найкраще виявляється у золота, срібла, міді, алюмінію і олова, трохи гірше в заліза і цинку. Деякі метали зовсім не виявляють пластичності, вони дуже крихкі — це бісмут, манган і особливо стибій (сурма). При ударі вони розпадаються на шматочки.
За густиною метали умовно поділяють на легкі (густина яких менша 5 г/см3) і важкі (густина яких більша 5 г/см3). До найлегших металів належать літій, калій і натрій. Легкі метали — манган, алюміній і титан. Найважчими вважаються ртуть, золото, платина і осмій.
За твердістю метали теж дуже відрізняються один від одного. Найтвердішим металом є хром, який дряпає скло. За ним іде вольфрам, нікель і ін. До найм’якіших металів належать калій і натрій, що легко ріжуться ножем. Дуже м'яким є також свинець
За температурами плавлення метали теж різко відрізняються один від одного. Найнижчу температуру плавлення має ртуть (–39°С), за нею йде цезій (28,5 C), рубідій (38,5°C), калій (62,3 C), а найвищу — вольфрам (3410°C).
За забарвленням метали умовно поділяють на чорні — залізо, манган та їх чисельні сплави (чавун, сталь) і кольорові, до яких відносять усі інші метали. Відповідно до цього і промисловість, що їх добуває, називають чорною і кольоровою металургією.
Характерною особливістю металів за хімічними властивостями є здатність їх атомів віддавати свої валентні електрони і утворювати позитивно заряджені іони. На відміну від неметалів метали негативно заряджених іонів не утворюють. Отже, вільні метали є відновниками. Чим легше даний метал віддає свої валентні електрони, тим він активніший відновник.
За хімічною активністю метали можна розподілити на три групи:
— сильно активні (калій, натрій, барій, кальцій і ін.);
— середньої активності (цинк, залізо, нікель і ін.);
— мало активні (срібло, золото і платина).
Відносну активність металів можна визначити за положенням елемента в періодичній системі Д І. Менделєєва: металічний характер елементів і хімічна активність металів посилюється в періодах справа наліво, а в головних підгрупах згори донизу. Типові металічні елементи перебувають у лівому нижньому куті довгого варіанта періодичної системи.