
- •Народні поети рахівщини. Тематична розмаїтість коломийок степана молдавчука
- •Розділ 1 народні поети рахівщини
- •Миколая Божук
- •1.2. Маруся Тисянська
- •1.3. Петро Пойда
- •1.4. Василь Олексійович Піпаш-Косівський
- •Степан Молдавчук
- •Розділ 2 лазещинський коломийкар степан молдавчук
- •Коломийка— традиційний жанр української фольклорної музики і хореографії.
- •Тематична розмаїтість творчості с.Молдавчука
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Ю.ФЕДЬКОВИЧА
Кафедра історії української культури
Народні поети рахівщини. Тематична розмаїтість коломийок степана молдавчука
Курсова робота
Студентки III курсу
Філологічного факультету
(спеціальність – українська мова та література)
Павлючок Марини Іванівни
Науковий керівник :
доцент Костик Василь Васильович
Чернівці, 2012
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
НАРОДНІ ПОЕТИ РАХІВЩИНИ 5
1.1. Миколая Божук 6
1.2. Маруся Тисянська 6
1.3. Петро Пойда 7
1.4. Василь Піпаш-Косівський 7
1.5. Степан Молдавчук 8
РОЗДІЛ 2
ЛАЗЕЩИНСЬКИЙ КОЛОМИЙКАР СТЕПАН МОЛДАВЧУК 15
2.1. Коломийка— традиційний жанр української фольклорної музики і хореографії. 15
2.2. Тематична розмаїтість творчості С.Молдавчука 21
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
3
ВСТУП
Наше рідне Закарпаття багате лісами,
Потічками та річками, а люди піснями,-
співається в одній із закарпатських коломийок. Так, Закарпаття справді багате піснями. Особливо гірські райони, де найпопулярнішим жанром стала коломийка, або співанка.
У пісенному різнобарв'ї української народної творчості рясніють коротенькі коломийки, що як дрібні квіти, щедро розсипані по карпатських селах, лісах і полонинах. Вони зворушують серця скромною простотою, непоказаною щирістю, оптимізмом. Серед численних зразків – звертань до коломийки найчастіше зустрічаємо образні порівнняння її з квітами, з зеленим запашним карпатським світом:
Звідки мої коломийки, питають ня люди,-
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.
Співаночки мої любі, де я вас подіну?
Понесу вас в полонини, по горах розсію.
Та як буде добра доля, я вас позбираю,
А як буде лиха доля - я вас занехаю.
Рахівщина – край неповторної природи. Рахівщина – це едельвейс, що прикрашає букет народних митців Закарпаття. Рахівська земля багата талантами. Це – і різьбярі та ткачі, це й народні музиканти, і відомі художники, композитори та поети. Дуже радісно, що творчі люди Рахівщини, навіть відомі далеко за межами нашого краю, розвивають свій талант, не відриваючись від рідної природи, від своєї малої, але такої прекрасної і гаряче улюбленої Батьківщини, від свого народу. Миколая Божук, Маруся Тисянська, Петро Пойда, Василь Піпаш-Косівський, Василь Васильович Кухта– одні з найяскравіших представників народних поетів, фольклористів і культурних
4
діячів Рахівського району середини XX– початку XXI століття.
Не занехаяв народ свого пісенного багатства,– бережуть давні зразки, створюють нові. Степан Степанович Молдавчук ще одне тому красномовне підтвердження. Майже 50 років народний поет збирає і створює коломийки.
Актуальність дослідження даної роботи полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку усної народної творчості мало уваги приділено вивченню творчості коломийкаря Степана Молдавчука.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами: курсову роботу на тему "Творчість народних поетів Рахівщини" виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри історії української літератури Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.
Метою роботи дослідити і проаналізувати творчість народного поета Степана Степановича Молдавчука.
Об'єктом дослідження є рукописна книга "Старий зошит" Степана Степановича.
Предметом дослідження є тематика коломийок та гуморесок С.Молдавчука.
Методи дослідження: біографічний, культурно-історичний, порівняльно-історичний.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше робиться спороба науково осмислити народну творчість С. Молдавчука.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно може слугувати матеріалом для науково-пошукової роботи студентів, для дослідження лексико-семантичних особливостей закарпатських говірок, основою для подальших наукових студій.
5