1. Антонюк Т. М., Українська мова (за професійним спрямуванням) : навчальний посібник для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації / Т. М. Антонюк, Л. М. Борис, О. С. Стрижаковська. – Чернівці: Місто, 2010. – С. 27 – 28.

2. Бойчук Т. В. Культура професійного мовлення : методичні матеріали до вивчення розділу з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» / Т. В.Бойчук. – Тернопіль: Технічний коледж Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя, 2009. – С. 25 – 31, 35 – 40.

3. Галузинська Л. І. Українська мова (за професійним спрямуванням) : навчальний посібник / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. – К.: Знання, 2008. – С. 252 – 258, 266 – 270.

4. Гах Й.М. Етика ділового спілкування : навчальний посібник / Й. М. Гах. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 160 с.

5. Коваль А. П. Ділове спілкування : навчальний посібник / А. П. Коваль. – К.: Либідь, 1992. – 280 с.

6. Культура фахового мовлення : навчальний посібник / за ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2011. – С. 97 – 104.

7. Мацько Л. І. Культура української фахової мови : навчальний посібник / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 194 – 199.

8. Потелло Н. Я. Українське ділове мовлення і спілкування : навчальний посібник / Н. Я. Потелло, Г. Є. Скиртач. – К.: МАУП, 2003. – С. 307 – 333.

9. Томан І. Мистецтво говорити/ І.Томан.– К.: Україна, 1996.– 269 с.

10. Хміль Ф.І. Ділове спілкування : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ф. І. Хміль. – К.: Академвидав, 2004. – 280 с.

11. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування : навчальний посібник / Т. К. Чмут, Г. Л. Чайка. – К.: Знання, 2007. – 230 с.

12. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : підручник / С. В. Шевчук. – К.: Арій, 2007. – С. 459 – 466, 468 – 475.

13. Шевчук с.В., Клименко і.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – к.: Алерта, 2011. – с. 213 – 223, 238 – 251.

Електронні джерела:

1. http://deputat.pp.net.ua/etyka/rozd6.htm

2. http://dere.com.ua/library/paleha/spilkuvannya.shtml

3. http://posibnyky.vntu.edu.ua/et_/31.htm

4. http://readbookz.com/book/158/4541.html

5. http://www.info-library.com.ua/books-text-7151.html

Завдання для виконання в аудиторії

Завдання 1. Прочитайте текст. Визначте роль і функції, які виконує комунікація в житті людини.

Життя і діяльність суспільства неможливі без спіл­кування людей, оскільки воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Наприклад, фахівці в галузі ство­рення та впровадження нової техніки вважають, що сама технічна ідея лише на 20% забезпечує успіх нової роз­робки; 80% успіху залежить від спілкування: слід дове­сти нову ідею до спеціалістів, переконати, що вона є новою та ефективною, одержати дозвіл на апробацію, знайти охочих взяти участь у впровадженні, «проштов­хнути» в реалізацію, використовуючи рекламу та інші засоби тощо. А успіх у вихованні дітей, нормальне функ­ціонування сім'ї залежать саме від спілкування, його якості й організованості.

Спілкування в сучасному інформаційно насиченому суспільстві виконує такі функції: контактну (встановлення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати повідомлення та підтримувати взаємний зв'язок до завер­шення акту спілкування); інформативну (обмін інформа­цією, описами, запитаннями та відповідями); спонукальну (заохочення співрозмовника, аудиторії або ж самого себе до виконання певних дій); координаційну (взаємне орієнту­вання й узгодження дій учасників спілкування щодо їхньої спільної діяльності); пізнавальну (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень, а також взаємне розуміння намірів, станів один одного); емотивну («обмін» емоціями, збудження у співрозмовника чи аудиторії певних пережи­вань, психічних станів тощо); впливову (спрямування на зміну стану, поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери парт­нера: намірів, поглядів, смаків, норм поведінки тощо) (Ф. Бацевич).

Завдання 2. З’ясуйте лексичне значення слів. Випишіть лише ті, які можна вживати під час ділового спілкування.

Плюралізм, магічний, чарівний, компенсація, розкішний, формуляр, документ, рішення, рапорт, засідання, абсолютний, салют, свавілля, осердя, садиба, заслухати, функція, акредитація, особистість, управлінці, тарифікація, лепетати, жорстокість, ухвалити, вельмишановний, інтеграл, рукопис, донечка, комісія, вегетаріанець, сердечко, норматив, видатний, сторона, гостинець, професіонал, розгардіяш, пропозиція, зорепад.

Завдання 3. Прочитайте текст, випишіть із нього прийоми встановлення контакту із співрозмовником.

Є кілька загально визначених прийомів, які допомагають встановити контакт із співрозмовником і привернути увагу до себе:

• прийом «ім’я людини найкраща мелодія для неї»;

• прийом «дзеркало ставлення» – щирість, посмішка, виявлена повага тощо:

• використання компліментів співрозмовникові на тлі анти компліменту собі;

• прийом «уважного і терплячого слухача»;

• прийом «інтерес до особистого життя співрозмовника, його проблем, почуттів та переживань» (Г.Чайка).

Завдання 4. Прочитайте поданий нижче діалог під час співбесіди. Чи правильно відповідає претендент на вакантну посаду роботодавцю? Що треба відповідати і як?

• Розкажіть, будь ласка, де ви працювали?

• Ой, я працювала в багатьох установах.

• Можна конкретніше?

• Ну, не знаю… А що вам потрібно?

• А що ви умієте?

• Я все умію…

Завдання 5. Використовуючи етикетні формули, усно змоделюйте бесіду: а) між особою, що влаштовується на роботу, та умовним роботодавцем; б) між керівником установи і працівником, який запізнився на роботу; в) між представником фірми та клієнтом.

Завдання 6. Змоделюйте стандартну ситуацію звернення до незнайомої особи. Розташуйте у правильній послідовності потрібні фрази у розмові.

Завдання 7. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями.

	Побажання, віншування		слова, тексти, звернені до кого-небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення, а також усне або письмове поздоровлення чи побажання у різних сферах життя.
	Вітання		фразеологізовані речення, готові до вжитку стандартизовані мовні конструкції.
	Етикет		прикінцева частина поздоровлення.
	Етикетна формула		встановлені правила поведінки, прийняті в суспільстві або його частині.

Завдання 7. До поданого переліку втішальних фраз додайте свої.

Не бачу причин для паніки, адже це такі дрібниці. Не хвилюйся, я знаю, як зарадити твоїй біді. Заспокойся, цю ситуацію легко виправити. Я знаю, тобі важко зараз, та чим я можу допомогти? Я глибоко співчуваю твоєму горю.

Мені жаль, що так сталося. Заспокойся, цей вчинок буде для тебе важливим життєвим уроком. Не хвилюйся. Ми всі тебе розуміємо і підтримуємо. Це, звісно, невдача. Але на цьому життя не припиняється. Потерпи, час, кажуть, – найкращий лікар.

Завдання 8. Доберіть слова, якими можна втішити колегу по роботі в таких ситуаціях:

• не здійснюються плани щодо омріяного відрядження;

• загубив ключі від кабінету;

• програв у конкурсі;

• у нього помер батько;

• його скоротили;

• він хороший фахівець, але керівництво продовжує недооцінювати його.

Завдання 9. Відкоригуйте написане (виправте мовні помилки).

На цьому питанні зупинюсь більш конкретніше; у цьому питанні ми розберемось; саме основне питання; я не відказуюсь від своїх слів; це моє особисте враження; це сама відповідальна задача; про це говорити не приходиться; рахуйтеся з думкою людей; факт на лице; співставимо; любий може це зробити; треба прикласти ще чимало зусиль; потрібно добре відноситися до роботи; Ви не виключення; у нас ще не перевелися взяточники; диву даєшся; не зрозуміти друг друга; мені подумалось; хочу сказати про зовсім друге; можемо привести слідуючі приклади; в кінці кінців; за браком часу; мова йде про саме важне; по крайній мірі; я настоюю на тому, щоб...; до цих пір про це нічого не відомо; заслуговує ува­ги такий факт; невірні рішення приносять велику шкоду.

Завдання 10. Проведіть гру «захоплення ініціативи в діалозі». Два учасники стають навпроти. Один з них розпочинає діалог на професійну тему, а інший повинен переключити співрозмовника на свою. Робити це треба ввічливо. Але наполегливо.

Практичне заняття №3

Тема. Спеціальна термінологія і професіоналізми.

Теоретичні запитання:

1. Правила вживання термінів.

2. Терміни і професіоналізми.

3. Творення професіоналізмів.

Завдання для виконання вдома:

1. Доберіть українські відповідники до іншомовних слів: адаптувати, адекватний, акумулювати, аналогічний, апелювати, аргумент, вето, деструктивний, домінувати, евентуальний, експліцитний, імпліцитний, інтеракція, кастинг, квантитативний, компенсація, конфіденційний, конфронтація, кореляція, корпорація, ліміт, моніторинг, нейтралітет, релевантний, рентабельний, синхронний, субординація, фальсифікація.

2. З фахової літератури (монографії, статті, навчального видання тощо) випишіть 10 термінів і поясніть їх значення.

3. Укладіть міні-словник професіоналізмів зі свого фаху.

Теми індивідуальних повідомлень (презентацій):

1. Українська термінологія і національні культурні традиції.

2. Поєднання запозичених і питомих елементів у сучасній українській термінології.

3. Правописні проблеми в українській науковій термінології.

4. Українська термінологія як чинник державності української мови.

5. Історія і сучасні проблеми української термінології.

6. Українські електронні фахові словники.

7. Витоки термінології Вашої галузі.

8. Перспективи розвитку фахової мови Вашої галузі.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке термін? Які його характерні ознаки?

2. Які існують вимоги до термінів?

3. Які значення може мати слово «термінологія»?

4. Які види термінологічної лексики виділяють?

5. Що ви знаєте про основні джерела поповнення української термінології?

6. Запозичення з яких мов функціонують у Вашій фаховій термінології? На­ве­діть приклади.

7. Яка різниця між термінами і професіоналізмами?

8. Які правила застосування термінів і професійних назв?

Рекомендована література: