Спосіб зображення явищ, об’єктів і процесів спеціального змісту на картах( ізолінії)

Ізолініями називаються плавні лінії, які проведені на карті через точки з однаковими значеннями величини картографічного явища. За допомогою ізоліній показують рельєф місцевості. Плавні безперервні лінії (ізолінії) на карті, які з’єднують точки з однаковою висотою, називаються горизонталями.

Відстань між суміжними ізолініями (горизонталями) називається горизонтальним закладанням.

Ухил місцевості - це кут нахилу ската відносно горизонтальної поверхні. Відношення перевищення між кінцями даної лінії до її горизонтального прокладання – це

Прийнято через ухил і визначати крутизну схилу за формулою:

Ухил і виражають у відсотках (%) або промілях-тисячних частках одиниці (‰).

54. Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їх кількісні і якісні характеристики, – це:

1) горизонталі;

2) умовні знаки; +

3) закладання;

4) номенклатура.

55. Масштабні умовні знаки служать:

1) для зображення об'єктів, площа яких не виражається в масштабі карти;

2) для зображення об'єктів, площа яких виражається в масштабі карти; +

3) для зображення об'єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна;

4) для зображення додаткової характеристики об’єктів місцевості.

56. З наведених об’єктів на топографічних планах позамасштабними умовними знаками відображаються:

1) сади;

2) пасовища;

3) пункти геодезичної мережі; +

4) виноградники.

57. Коричневим кольором на топографічних картах показують:

1) гідрографію;

2) рослинність;

3) горизонталі; +

4) населені пункти.

58. Зеленим кольором на топографічних картах показують:

1) ліси; +

2) горизонталі;

3) дорожню мережу;

4) населені пункти.

59. Рельєф на топографічних картах і планах зображується:

1) ізоколами;

2) ізогіпсами;

3) відмивкою схилів;

4) горизонталями. +

65. Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:

1) закладання; +

2) ухил місцевості;

3) стрімкість схилу;

4) перевищення.

66. Відношення перевищення між кінцями даної лінії до її горизонтального прокладання – це:

1) ухил місцевості; +

2) румб лінії;

3) висота перерізу рельєфу;

4) перевищення.

67. Замкнута крива лінія, яка з’єднує точки з однаковими висотами, – це:

1) горизонталь; +

2) вододіл;

3) тальвег;

4) прямовисна лінія.

68. Кут між магнітним та істинним меридіанами даної точки – це:

1) зближення меридіанів;

2) магнітний азимут;

3). географічний азимут;

4) схилення магнітної стрілки. +

69. Горизонтальний кут між північним напрямом істинного (географічного) меридіана і напрямом даної лінії за ходом годинникової стрілки – це:

1) зближення меридіанів;

2) істинний (географічний) азимут; +

3) дирекційний кут;

4) схилення магнітної стрілки.

70. Горизонтальний кут між північним напрямом осьового меридіана зони і напрямом даної лінії за ходом годинникової стрілки – це:

1) зближення меридіанів;

2) азимут;

3) дирекційний кут; +

4) схилення магнітної стрілки.

71. Горизонтальний кут між найближчим напрямом меридіана і напрямком даної лінії – це:

1) азимут;

2) дирекційний кут;

3) схилення магнітної стрілки;

4) румб. +