Розграфлення та номенклатури топографічних карт

Система ділення топографічних карт на окремі аркуші та взаємне розташування цих аркушів називається розграфленням.

Номенклатура карти – це система нумерації і позначення окремих аркушів карт і планів різних масштабів.

В основу розграфлення і номенклатури топографічних карт України покладені розграфка і номенклатура, прийняті для міжнародної мільйонної карти світу (карта масштабу 1 : 1 000 000, або в 1 см 10 км).

51. Систему поділу топографічних карт на окремі листи називають:

1) номенклатурою карт;

2) розграфленням карт; +

3) картографічною проекцією;

4) поверхнею відносності.

52. Систему нумерації і позначення окремих листів топографічних карт називають:

1) номенклатурою карт; +

2) розграфленням карт;

3) картографічною проекцією;

4) поверхнею відносності.

53. За основу розграфлення топографічних карт прийнято лист міжнародної карти масштабу:

1) 1:10 000;

2) 1:100 000;

3) 1:500 000;

4) 1:1 000 000. +

Картографічні умовні знаки

Умовні знаки – графічні символи, які застосовуються для позначення на картах чи планах об’єктів місцевості із їхніми кількісними та якісними характеристиками.

Умовні знаки є системою графічних, кольорових, буквених та цифрових позначень.

Умовні знаки розрізняють : графічні, кольорові, пояснювальні.

Графічні умовні знаки

Графічні умовні знаки поділяються на : масштабні, позамаштабні, лінійні.

Масштабні (площинні, контурні) - застосовуються для зображення об’єктів, розміри яких виражаються в масштабі карти. Масштабний знак показує границю поширення того чи іншого об’єкта у вигляді суцільної лінії, якщо це об’єкт з чітко вираженою межею (будинок, лінія урізу води), лінією крапкового пунктиру (контур лісу, пасовища та ін.) та характеризує сам об’єкт за допомогою фонового фарбування, буквено-цифрових позначень чи шляхом розстановки однакових значків всередині ділянки. Порядок розміщення умовних знаків всередині контуру точно визначений і залежить від об’єкта.

Позамасштабні умовні знаки передають об’єкт, площа якого не виражається в масштабі карти, через невеликі розміри самого об’єкта. Малюнок позамасштабного умовного знака має правильну геометричну форму або спрощено нагадує (відтворює) зовнішній вигляд об’єкта.

Істинне положення об’єкта на місцевості показує центр фігури, центр основи, прямий кут або центр нижньої фігури умовного знака.

Лінійні умовні знаки застосовують для зображення витягнутих об’єктів при невеликий ширині, яка не виражається в масштабі карти. Планове положення лінійних об’єктів фіксується простяганням об’єкта (положенням поздовжньої осі). Наприклад, шляхи, лінії зв’язку та електропередач.

Колір

Колір, як умовний знак застосовується для відображення якісних відмінностей об’єктів місцевості за видовими ознаками.

На картах колір застосовують для відображення об’єктів: гідрографія – синім кольором, рослинність – відтінками зеленого, рельєф – брунатним) або для внутрішньовидових відмін (природний рельєф – брунатним кольором, антропогенного походження – чорним). Для більшої наочності і кращого читання, карти і плани виготовляють різнокольоровими. Ріки, ширина яких показується в масштабі карти, озера, ставки зафарбовуються в голубий колір, береги в синій або зелений, зелені насадження – в зелений, в коричневий колір – рельєф; дороги – в рожевий або оранжевий; населені пункти – в рожевий і т.д.