- •Тема 1. “Формування теоретичних і методичних засад стандартизації бухгалтерського обліку”
- •1. Мета та шляхи гармонізації фінансової звітності
- •2. Органи на які покладено розробка та запровадження мсбо. Розробка та впровадження мсбо
- •3. Статус мсбо та їх застосування
- •Тема 2. “Загальні вимоги до складання та подання фінансової звітності”
- •1. Мета фінансових звітів
- •2. Елементи фінансових звітів
- •3. Загальні вимоги до подання фінансової звітності
- •4. Користувачі фінансової інформації та їх інформаційні потреби
- •Тема 3. “Облік основних засобів та інших необоротних активів”
- •1. Основні засоби. Визнання основних засобів. Первісна оцінка основних засобів
- •2. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
- •3. Облік нематеріальних активів, їх класифікація та оцінка
- •4. Розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи
- •Список рекомендованої літературИ
- •1. Основна література
- •2. Internet – сайти
2. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
Амортизація — це розподіл суми активу, що амортизується, протягом очікуваного строку його корисної експлуатації. Амортизація за обліковий період вираховується прямо або непрямо з суми чистого прибутку або збитку за даний період.
Активи, що амортизуються – це активи, які:
а) за очікуванням, будуть використовуватися більше одного звітного періоду;
б) мають обмежений строк корисної експлуатації;
в) утримуються підприємством для використання у виробництві або для постачання товарів чи послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.
Строк корисної експлуатації - це:
а) або період, протягом якого очікується використання активу підприємством;
б) або кількість одиниць виробленої продукції чи подібних одиниць, які підприємство очікує отримати від цього активу.
Сума амортизації активу, що амортизується – це історична собівартість або інша сума, яка замінює історичну собівартість у фінансових звітах за вирахуванням очікуваної ліквідаційної вартості.
Строк корисної експлуатації активу, що амортизується, оцінюється після розгляду таких факторів:
а) очікуваний фізичний знос;
б) моральний знос;
в) правові та інші обмеження щодо використання активу.
Строк корисної експлуатації більшості активів, що амортизуються, або їх класів слід періодично переглядати, а норма амортизації має коригуватися на поточний та майбутні періоди в разі, якщо очікування значно відрізняються від попередніх оцінок. Результат зміни має розкриватися в тому обліковому періоді, в якому відбувається ця зміна.
Строк корисної експлуатації активу, що амортизується, для підприємства може бути коротший від його фізичного строку експлуатації. Крім фізичного зносу, який залежить від виробничих факторів (кількості змін, протягом яких використовуватиметься даний актив, та програми підприємства щодо ремонту і обслуговування обладнання), мають братися до уваги інші фактори. Сюди входить моральний знос у результаті зміни технологій чи поліпшення виробництва, моральний знос внаслідок змін у ринковому попиті на даний продукт або у виробництві послуг активом, а також правові обмеження, наприклад кінцевий строк пов'язаної з активом оренди.
Методи амортизації
Методи нарахування амортизації:
метод прямолінійного списання;
кумулятивний метод;
метод зниження залишку;
методи амортизаційного фонду;
метод ануїтету.
Обраний метод амортизації має послідовно застосовуватися від одного періоду до іншого, за винятком випадків, коли зміна обставин виправдовує зміну методу амортизації. В той обліковий період, коли відбулася зміна методу, необхідно кількісно визначити наслідки та розкрити причини зміни.
Суми, що амортизуються, розподіляються між обліковими періодами протягом строку корисної експлуатації активу шляхом застосування різних систематичних методів. Незалежно від вибору методу амортизації, його послідовне застосування є необхідною умовою для забезпечення зіставності результатів діяльності підприємства за різні періоди, незважаючи на рівень прибутковості підприємства або правил оподаткування.
Бази оцінки, що застосовуються для визначення сум, за якими відображаються амортизовані активи у фінансових звітах, слід включати до розкриття інших аспектів облікової політики — див. МСБО 1 "Розкриття облікової політики".
По кожному основному класу активів, що амортизуються, необхідно розкривати:
а) використані методи амортизації;
б) строк корисної експлуатації або використані норми амортизації;
в) загальну суму амортизації, розподілену на період;
г) валову суму активів, що амортизуються, та відповідну накопичену амортизацію.
Вибір методу розподілу та попередній розрахунок строку корисної експлуатації активу, що амортизується, є питанням міркувань. Розкриття прийнятих методів та розрахунок строку корисної експлуатації або норми амортизації надає користувачам фінансової звітності інформацію, яка дозволяє їм здійснити перегляд політики, обраної керівництвом, і зіставлення з іншими підприємствами. З тих самих причин необхідно розкривати суми, що амортизуються, розподілені на період та амортизацію, накопичену на кінець цього періоду.
