- •Тема 2. Циклічність економічного розвитку
- •Криза виявилася серйозніше, ніж просто абсолютне падіння виробництва.
- •Глобальний характер.
- •Криза була більше кризою перерозподілу, ніж виробництва.
- •Значна нерівномірність по регіонах та галузях.
- •Безробіття продовжувало зростати і під час виходу світової економіки з рецесії.
- •Де шукати інформацію (продовження)
Глобальний характер.
Криза 1997-1999 рр. була визнана міжнародною, але не світовою (не мала тотального поширення). Більш того, вона призвела до поділу світової економіки на 2 сегменти: країни, що пережили спад (Бразилія, Мексика, Росія), та країни, що отримали додатковий імпульс до розвитку (США, країни ЄС). Криза 2008 р. стала глобальною (зародилася в США, зачепила всі економіки, навіть ресурсні). Тож, якщо криза 1990-х вийшла із зони країн, що розвиваються, то криза-2008 – з розвинутих країн.
Криза була наслідком штучного перебільшення ролі фінансового сектору (особливо його спекулятивної частини). В умовах глобального фінансового ринку фінансові потоки значною мірою не контролюються державами.
Падіння промислового виробництва в розвинутих країнах було значно більше, ніж скорочення ВВП (чи пов’язано це з постіндустріальною стадією розвитку?)
Таблиця 2.3
Динаміка ВВП та промислового виробництва (2009 р. у % до 2008 р.)
-
Зміна ВВП
Зміна промислового виробництва
США
-2,5
-9,3
Велика Британія
-4,7
-10,2
Німеччина
-4,9
-17,3
Франція
-2,3
-12,3
Італія
-4,8
-18,4
Іспанія
-3,6
-15,8
Португалія
-2,8
-0,1
Нідерланди
-4,3
-7,4
Данія
-4,5
-15,0
Швеція
-4,7
-17,8
Норвегія
-1,4
-3,9
Фінляндія
-6,9
-20,9
Канада
-2,7
-10,7
Японія
-5,3
-21,3
Південна Корея
0,0
-0,8
Індія
6,1
6,6
Бразилія
0
-7,4
Росія
-8,7
-9,3
Криза була більше кризою перерозподілу, ніж виробництва.
Коливання ВВП відчутні, але коливання споживання та інвестицій значно сильніші.
Значна нерівномірність по регіонах та галузях.
Спад сильніше проявився в країнах Західної Європи, ніж Північної Америки, а Східна Європа постраждала більше, ніж Західна. В США фінансовий сектор постраждав більше, ніж промисловість (білі комірці постраждали більше, ніж сині»), автомобілебудування – більше, ніж харчова промисловість.
Як правило, найбільше постраждали галузі, що працюють на експорт, будівництво та автомобілебудування. Взагалі особливо постраждали експортоорієнтовані країни. В Японії через різке скорочення попиту на автомобілі та побутову електроніку обсяг виробництва впав з лютого 2008 по лютий 2009 на 40%.
