- •Лексико-граматичні розряди іменників План
- •1. Іменники на позначення істот і неістот як лексико-граматичні розряди іменників за специфікою виявлення категорії відмінка
- •1.1. Омонімія відмінкових форм як основний морфологічний критерій протиставлення лексико-граматичних розрядів іменників на позначення істот і неістот.
- •Лексико-граматичні розряди іменників за омонімією відмінкових форм
- •Засоби протиставлення іменників на позначення істот і на позначення неістот
- •Диференціація суб’єктної та об’єктної семантики засобами відмінкової словозміни іменників на позначення істот
- •1.3. Випадки невідповідності сем живе / неживе належності іменників до лексико-граматичного розряду іменників на позначення істот / неістот.
- •Невідповідність сем живе / неживе належності іменників до лексико-граматичного розряду на позначення істот / неістот
- •Групи іменників з невідповідністю сем живе / неживе належності іменників до лексико-граматичного розряду на позначення істот / неістот
- •1.4. Транспозиція іменників на позначення істот / неістот
- •Транспозиція іменників на позначення істот / неістот
- •1.5. Інші випадки омонімії і протиставлення відмінкових форм називного, родового, знахідного відмінків.
- •Омонімія відмінкових форм іменників, що називають осіб,
- •2. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди за специфікою виявлення категорії числа
- •2.1. Поділ іменників на власні і загальні
- •2.2. Мотивація відсутності словозміни у власних назвах
- •2.3.Транспозиція іменників-власних назв
- •2.4. Підрозряди іменників-загальних назв
- •3.Іменники спільного роду як лексико-граматичні розряди іменників за специфікою виявлення категорії роду
- •Підрозряди іменників подвійного роду
- •Поділ іменників на лексико-граматичні розряди як класифікація за специфікою виявів субстантивних категорій
2.2. Мотивація відсутності словозміни у власних назвах
Уживання власних іменників у формі однини мотивується тим, що як індивідуальні назви вони завжди можуть називати лише один предмет, виділяючи його з ряду однорідних.
Уживання власних іменників у формі множини мотивується тим, що семантична структура лексичного значення власного іменника містить (або етимологічно містила) сему множинності: Карпати, Альпи, Черкаси, Ліски, Кринички, Стожари.
Відсутність числової словозміни пояснюється тим, що індивідуальність номінації не може співвідноситися з поняттям рахунку, обчислення.
Лексико-семантичні групи власних назв.
2.3.Транспозиція іменників-власних назв
(Є слайд із таблицею.)
Власні в значенні загальних (можуть набувати словозміни)
Ампер1 – видатний фізик-електротехнік
ампер2 – одиниця виміру сили електричного струму
Мерседес1 – жіноче ім’я
мерседес2 – машина, авто відповідної марки
Земля – третя по порядку від Сонця планета
земля верхній шар земної кори, ґрунт, край, країна, держава
Сонце – центральне світило Сонячної системи
сонце – світло і тепло, випромінювані цим світилом
центральна зірка інших планетних систем
Загальні в значенні власних (втрачають числову словозміну)
кобзар1 – той, хто грає на кобзі
"Кобзар"2 – збірка поетичних творів Т.Шевченка
океан1 – водоймище
" Океан"2 – назва заводу
день1 – доба, світла частина доби
"День"2 – назва газети
2.4. Підрозряди іменників-загальних назв
Іменники-загальні назви неоднорідні за характером числової словозміни.
Вони поділяються за своїми граматичними ознаками на конкретні, абстрактні, речовинні і збірні
Розряди
Ознаки |
конкретні
|
абстрактні |
речовинні |
збірні |
народ тиждень хвиля свято пір’їна джинси граблі |
повідомлення швидкість молодість мотивація змагання сутінки іменини |
молоко вершки вугілля полотно акварель ліки сіно |
одяг адміністрація селянство кіннота шахи гроші джунглі |
|
Наявність/відсут-ність числової словозміни |
Наявна послідовна числова словозміна* |
Наявність/відсутність числової словозміни непослідовні. |
Послідовна відсутність числової словозміни |
|
Наявність/відсут-ність сполучуваності з кількісними числівниками |
Послідовно сполучаються з кількісними числівниками |
Не сполучаються з кількісними числівниками |
||
Наявність/відсут-ність сполучуваності з дробовими числівниками |
Нерегулярно сполучаються з дробовими числівниками |
Не сполуча-ються з дробовими числівниками |
Сполучаються з дробовими числівниками |
Не сполуча- ються з дробовими числівниками |
Особливості названих явищ |
Називають матеріальні і нематеріальні явища, а також їх сукупності, що піддаються обчисленню |
Називають нематеріальні явища |
Називають однорідні за своїм складом речовини, з яких неможна виокремити одну самостійну річ |
Називають сукупність однорідних речей як певну єдність |
Числова словозміна як морфологічна ознака
для протиставлення підрозрядів загальних іменників
конкретні абстрактні речовинні збірні
+ ± ± –
•-----------------•----------------•--------------•
Транспозиція підрозрядів загальних іменників
Конкретні |
в значенні збірних |
Його батько був актором. |
За сімейною традицією він пішов в актори. |
Абетка складається з усіх літер, якими користуються в мові. |
Літера – один з найвидатніших винаходів людини. |
Біля входу побачив незнайому людину. |
Абстрактні |
в значенні конкретних
|
Сюди майже не долинає шум від руху транспорту.
|
У серці прослуховуються шуми.
|
Рухи танцівниці легкі і граційні.
|
Речовинні |
в значенні конкретних
|
в значенні абстрактних
|
Акварель – це фарба на водній основі. |
Музей має велику колекцію акварелей.
|
У молоді роки художник любив працювати в техніці акварелі. |
Збірні |
в значенні конкретних
|
Сюди майже не долинає шум від руху транспорту.
|
На світанку Будапештське шосе було вже загачене гарматами і важкими транспортами з боєприпасами. (О.Гончар)
|
перевізний засіб спеціального призначення