Визначення витрат за статтею «Основна заробітна плата виробничих робітників».

Витрати на оплату праці виробничих робітників можуть

визначатись за нормами часу із застосуванням погодинних тарифних ставок. Оплата праці за тарифом може бути розрахована за формулою

О_тар = ∑Н _t * Ч _ітс, де (4.6)

Н _t – норма часу на виконання окремих технологічних операцій, н-год (дані таблиці 4.2);

Ч _ітс – погодинна тарифна ставка робітників і-її професії, грн..

37

(дані таблиці 4.2).

Розрахунок витрат на оплату праці для робітників ательє пропонується виконати за допомогою таблиці 4.5.

Таблиця 4.5.

Розрахунок витрат на оплату праці.

Види робіт (технологічних процесів)	Середній розряд робіт	Погодинна тарифна ставка, грн..	Норми часу на виконання робіт (н-год.)	Оплата праці по тарифу, грн..
Швейні (Ншв)	3		6
Швейні (Ншв)	4		4
Разом:				Отар =

Розрахунок витрат на оплату праці для робітників швейної фабрики пропонується виконати за допомогою таблиці 4.6.

Таблиця 4.6.

Розрахунок витрат на оплату праці.

Види робіт (технологічних процесів)	Середній розряд робіт	Тарифний коефіцієнт	Оплата праці за зміну, грн.. Зо зм.	Оплата праці за місяць, грн.. Зо місяць
Швейні (Ншв)	4	1,45

До складу основної заробітної плати працівників ательє, крім оплати праці за тарифом, включаються доплати із фонду оплати праці за виконання показників, які залежать від кінцевих результатів діяльності підприємства.

Загальна величина основної заробітної плати на виготовлення одного виробу може бути визначена за формулою:

З_о = О_тар*(1+Н_ін) , де (4.7)

О_тар- тарифний фонд оплати праці виробничих робітників (підсумкова величина гр..5табл.4.5), грн.;

Н_ін – норматив доплат за досягнення кінцевих результатів, який складає 10%.

Тоді:

З_о = О_тар*(1+0,1)_., де (4.8)

38

Для основних робітників швейної фабрики, заробітна плата за місяць буде складати:

З_{о місяць} = З_{о зм.}* тарифний коефіцієнт * 22 робочих дня, грн..

Визначення витрат за статтею «Додаткова заробітна плата».

Додаткова заробітна плата передбачає оплату відпусток (у відповідності з чинними законодавством), оплату за час виконання державних обов’язків, оплату за виконання додаткових функцій і т.п.

Додаткова заробітна плата в більшості випадків визначається за процентним відношенням до основної:

З_д = З_о*(Н_д/100), де (4.9)

З_о – основна заробітна плата, яка розраховується за форм.4.7, у грн..

Н_д – норматив додаткової заробітної плати складає 20%.

Тоді:

З_д = З_о*20%.

Для робітників швейної фабрики додаткова заробітна плата за місяць, буде складати 25% від основної заробітної плати за місяць і розраховується за формулою:

З_д = З_{о зм.}*25%.

Визначення витрат за статтею «Відрахування на соціальні потреби».

За умов діючого законодавства, відрахування на соціальні потреби здійснюються за встановленими процентними ставками від суми основної та додаткової заробітної плати і складають 3,6%.

На одиницю продукції, величина відрахувань складає:

В_відр. = ((З_о+З_д)*Н_відр.)/100, де (4.11)

Н_відр. – норматив відрахувань на соціальні потреби.

39

Загальна сума прямих витрат на виготовлення одного виробу.

Загальна сума прямих витрат на виготовлення одиниці продукції визначається за формулою:

В_пр. = В_з.мат.+З_о+З_д+В_відр. , грн.. (4.12)

Б. Визначення непрямих витрат.

До непрямих витрат відносяться витрати, які пов’язані з виробництвом усіх видів продукції внаслідок чого їх неможливо віднести безпосередньо на собівартість конкретного виробу. Тому для визначення непрямих витрат спочатку укладається кошторис на певний період, а потім визначені витрати поділяються між окремими виробами пропорційно до встановленої економічно обґрунтованої бази.

Такою базою може бути:

• основна заробітна плата виробничих робітників;

• виробнича собівартість продукції;

• прямі витрати.

До непрямих витрат відносять:

• загальновиробничі витрати;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут.

Розрахунок витрат за статтею «Загальвиробничі витрати».

Загальновиробничі витрати – це витрати на управління, виробниче і господарське обслуговування, витрати на утримання та експлуатацію устаткування (окрім амортизації) в межах одного цеху (або виробництва).

Вони складаються з витрат на заробітну плату з відрахуваннями на соціальні потреби АУП цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу за штатним розкладом; амортизаційних відрахувань на будівлі та споруди; витрати на електроенергію для приведення обладнання в дію; матеріальних витрат на утримання будівель, споруд, ремонт, охорону праці та інші.

Приймемо, що Загальновиробничі витрати будуть складати

40

80% від основної заробітної плати, і визначаються за формулою:

В_з/в = 0,8*З_осн., грн..

Адміністративні витрати.

Адміністративні витрати – це витрати на рівні підприємства. До них відносяться витрати на заробітну плату з нарахуванням на соціальні потреби працівників апарату управління, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування на будівлі та споруди, їх утримання та ремонт, а також витрати на досліди, випробування, винахідництво, забруднення навколишнього середовища.

Витрати на утримання адміністративного апарату підприємства В_адм будуть складати 72% від витрат на основну і додаткову заробітну плату виробничих робітників і розраховуються за формулою:

В_адм = 0,72 *(З_осн. + З_д.), грн..

Вирати на збут.

Витрати на збут включають витрати на вивчення ринку, рекламу продукції та її продаж, тару, пакування і транспортування до місця збутуі становлять 12% від виробничої собівартості.

В_ад = С_вир*0,12 (4.16)

Повна собівартість продукції складає:

С_повн = С_вир.+В_адм+В_зб (4.17)

Планова калькуляція виготовлення продукції за результатами розрахунків може бути подана у вигляді таблиці 4.7.

Таблиця 4.7.

Планова калькуляція виготовлення продукції.

№ п/п	Статті витрат	Позначення	Сума, грн..
1	Сировина і матеріали всього:
2	Основні матеріали	Восн
3	Допоміжні матеріали	Вдоп
4	Комплектуючі вироби	Вкомп
5	Уцінка маломірних та кінцевих залишків сировини і матеріалів	Ус
6	Транспортно-заготівельні витрати	Втран
7	Основна заробітна плата робітників	Зо
8	Додаткова заробітна плата робітників	Здоп
9	Відрахування на соціальні заходи	Ввідр
10	Загальновиробничі витрати	Взаг.вир
11	Виробнича собівартість	Свир
12	Адміністративні витрати	Вадм
13	Витрати на збут	Взб
14	Повна собівартість	Сповн

Висновки:

Результатом виконання комплексу розрахунків повинні бути висновки щодо доцільності виготовлення швейного виробу.

5 Розділ з охорони праці та навколишнього середовища

Розділ з охорони праці та навколишнього середовища

виконується під керівництвом викладача з дисципліни охорони

праці, який видає особисті завдання з загального переліку питань по розділах.

Завдання оформлюється згідно з формою, наданою у додатку М.

До розділу входять теоретичні висновки та практичні спостереження, розрахунки, креслення, пов’язані з тематикою дипломного проектування по Основам охорони праці.

Креслення та графіки виконуються згідно з єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД).

Розрахунки виконуються за формулами, в яких розшифровуються назви, походження та вимір кожної величини.

Обсяг розділу – до 10- ти сторінок машинописного тексту або до 15- ти сторінок рукописного тексту формату ІІ (А-4).

Розділ з охорони праці складається з двох частин. У першій частині розробляються загальні питання охорони праці і безпеки

42

життєдіяльності на підприємствах легкої промисловості. У другій частині розглядаються спеціальні питання, пов’язані безпосередньо з тематикою дипломного проекту і практикою

застосування елементів охорони праці в швейному виробництві.

Термін виконання частини І – до 10 травня; частини ІІ – до 30 травня.

Загальний перелік питань по розділах

І. Загальні питання:

1. Причини профзахворювань, профотруєнь, травматизму на виробництві.

2. Основні заходи запобігання травматизму на виробництві.

3. Фізіологія праці та її проблеми.

4. Класифікація приміщень.

5. Індивідуальні засоби захисту в електроустановках.

6. Правила та заходи щодо попередження нещасних випадків.

7. Види інструктажів з ТБ, їх зміст.

8. Електричні травми та їх види.

9. Організаційні гігієнічні та санітарно-виробничі заходи.

10. Методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.

11. Види освітлення, правила його експлуатації.

12. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

13. Фактори гігієни праці, їх зміст.

14. Причини виникнення пожежі. Організаційні протипожежні заходи.

15. Способи припинення горіння.

16. Вплив електроструму на організм людини.

17. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

18. Види вентиляції та основні правила її експлуатації.

19. Занулення та захист заземлення.

20. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.

21. Виробнича санітарія, організаційні та технічні заходи.

22. Порогові значення струму, їх зміст.

ІІ Спеціальні питання

Глава 1. Правові основи охорони праці.

1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці. Відповідальність працівників за

порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.

Глава 2. Організація робіт з охорони праці.

2. Управління охороною праці на швейному підприємстві.

Глава 3. Виробничий травматизм на швейному виробництві.

3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

43

Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці.

4. Соціальне значення охорони праці. Економічне значення охорони праці.

5. Економічна оцінка значення охорони праці. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані умови праці.

Глава 5. Основи гігієни праці та виробничої санітарії.

6. Основи санітарної підготовки і організації виробничої гігієни на підприємствах.

7. Медико-санітарне обслуговування працівників.

8. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах швейного виробництва.

Глава 6. Санітарно-гігієнічні вимоги до території підприємства та виробничих приміщень.

9. Вимоги до території підприємства.

10. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень.

Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень.

11. Гігієнічне нормування мікроклімату.

12. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання.

13. Заходи по нормалізації мікроклімату.

Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень.

14. Шкідливі речовини на підприємствах швейної та переробної та переробної промисловості.

15. Гігієнічне нормування шкідливих речовин.

16. Особливості газового та парового забруднення повітря. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари.

17. Пилове забруднення. Методи визначення запиленості повітря.

18. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони.

Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових підприємств.

19. Види та призначення вентиляційних систем.

20. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію.

21. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів.

22. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку.

Глава 10. Освітлення виробничих приміщень.

23. Значення світла для працездатності та здоров’я людини. Види освітлення.

24. Основні світлотехнічні характеристики.

25. Класифікація типів освітлення.

26. Штучне освітлення, нормування та розрахунок.

Глава 11. Захист від шуму та вібрації.

27. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації.

28. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях.

Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах швейного виробництва.

29. Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання. Вимоги до влаштування приміщень.

Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання.

30. Види випромінювання та їх джерела.

31. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних об’єктів.

44

32. Методи та прилади радіаційного контролю.

33. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах швейного виробництва.

34. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання.

Глава 14. Основи електробезпеки.

35. Дія електричного струму на організм людини та електротравматизм.

36. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом.

37. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом та умови виробничого середовища.

38. Методи та засоби щодо запобігання ураження людини електричним струмом.

39. Статична електрика та її небезпека.

40. Захист підприємств від атмосферних розрядів.

Глава 15. Техніка безпеки при роботі з шкідливими та небезпечними рідинами і сполуками (речовинами).

41. Причини і джерела виділення шкідливих речовин та їх небезпека для людини.

Глава 16. Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки.

42. Конвеєри в швейній промисловості та вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації.

Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском.

43. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання.

Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки.

44. Техніка безпеки при виконанні монтажних, ремонтних і очисних (МРО) робіт при технологічному обладнанні.

Глава 19. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях.

45. Загальні принципи надання першої долікарської допомоги при втраті свідомості, зупинці серця.

46. Долікарська допомога при термічних впливах. Допомога при особливих видах травм. Допомога при отруєннях.

Глава 20. Основні поняття про горіння та пожежну безпеку речовин та матеріалів.

47. Причини виникнення пожежно- та вибухонебезпечного середовища та характеристики джерел запалювання на швейних підприємствах.

48. Класифікація приміщень за вибухо- та пожежонебезпекою.

49. Класифікація будівельних матеріалів та будівельних конструкцій щодо загорання та вогнестійкості.

Глава 21. Загальні правила пожежної безпеки на швейних підприємствах.

50. Поняття про пожежну безпеку. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств.

51. Протипожежне водопостачання.

52. Шляхи евакуації.

53. Пожежна безпека технологічного обладнання.

54. Пожежна безпека електричних установок.

55. Пожежна безпека опалення та вентиляції.

Глава 22. Засоби виявлення та гасіння пожеж.

45

56. Засоби виявлення пожеж. Вогнегасні речовини та сполуки. Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння.

57. Первинні засоби пожежогасіння.

Глава 23. Організація пожежної охорони на підприємствах швейної промисловості.

58. Структура органів пожежної охорони. Організація пожежної безпеки на підприємствах швейної промисловості.

Загальні висновки

В загальних висновках подаються основні результати, що отримані студентом у процесі виконання кожного етапу проектування. Обсяг - до 2- х сторінок.

Список посилань

Перелік посилань містить літературні джерела в порядку згадування їх у тексті ПЗ за наскрізною нумерацією. Бібліографічний опис джерел приводиться відповідно до ГОСТ 7.1 – 84. (Приклади опису наведено у додатку П).

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

Після оформлення кваліфікаційної роботи починається процес підготовки до її захисту, який складається з наступних етапів:

рецензування роботи;

реєстрація у секретаря ДЕК;

підготовка до захисту;

процедура прилюдного захисту.

6.1. Рецензування.

Оформлену та підготовлену до захисту роботу студент надає рецензенту, який призначений завідувачем кафедри, не пізніше ніж за 5 днів до дати проходження захисту.

46

Робота повинна бути у жорсткому переплетенні, мати усі необхідні підписи.

Після рецензування студент отримує рецензію (додаток Н).

6.2. Проходження нормоконтролю.

Згідно з розпорядженням по кафедрі щодо термінів захисту та нормоконтролю (попереднього захисту), студент надає викладачу, який проводить нормоконтроль, наступне:

переплетену кваліфікаційну роботу з підписами керівника та консультантів;

додатки (якщо вони переплетені окремо);

відгук керівника;

рецензію;

анотацію;

виріб ( якщо передумовлено темоюДП);

графічні та ілюстративні матеріали з підписами керівника та консультантів.

6.3. Реєстрація у секретаря ДЕК.

Після отримання допуску до захисту студент повинен обов’язково зареєструватися у секретаря ДЕК та перевірити наявність та правильність оформлення своїх документів.

6.4. Підготовка до захисту.

Приблизно за тиждень до дня захисту студент повинен підготувати текст виступу у вигляді невеликої доповіді (5 – 6 сторінок машинописного тексту) та узгодити його з керівником кваліфікаційної роботи.

47

6.5. Процедура прилюдного захисту.

Захист кваліфікаційної роботи відбувається на засіданні

Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) прилюдно.

Мовлення студента має бути ясне, граматично правильне, впевнене, що робить його зрозумілим і переконливим.

Слід зважати на вибір одягу, пози під час виступу, а також жестів, міміки, манер, інших зовнішніх форм поведінки. Елегантність, охайність в одязі сприяє прихильному ставленню до студента. Відповідати на питання членів ДЕК слід тільки за суттю справи.

Після захисту голова ДЕК повідомляє випускникам про рішення, яке прийняла Державна екзаменаційна комісія.

5. КРІТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ДП

Оцінка дипломного проекту виконується по 4-х бальній системі в залежності від якості виконання текстового і графічного матеріалу та результатів прилюдного захисту. Пояснювальна записка, додатки та графічна частина повинні відповідати основним вимогам до дипломного проекту та додержання норм ЕСКД.

48