Тема 5. Українська термінологія у професійному спілкуванні

Виконайте тестове завдання (Правильною є тільки одна відповідь).

1. Термінами – це:

а) спеціальні професійні вислови;

б) образні слова й вирази;

в) слова для точного визначення спеціальних понять.

2. За структурою терміни бувають:

а) питомі та запозичені;

б) однокомпонентні та багатокомпонентні;

в) загальнонаукові та вузькоспеціальні.

3. За походженням терміни поділяються на:

а) власне терміни та терміноїди;

б) загальнонаукові та вузькоспеціальні;

в) створені власними засобами та запозичені.

4. Терміни мають такі ознаки:

а) системність, однозначність, точність;

б) образність, емоційність, експресивність;

в) багатозначність, поліфункціональність, мотивованість.

5. Правничу термінологію вивчає:

а) терміносистема;

б) термінознавство;

в) термінологія.

6. До терміноїдів належать:

а) жаргонізми;

б) спеціальні юридичні терміни;

в) професіоналізми та номенклатурні назви.

7. Професіоналізмами називаються слова:

а) запозичені з інших мов;

б) технічні терміни;

в) вживані у певному професійному середовищі.

8. Основним смисловим фундаментом юридичного тексту є:

а) терміни;

б) професіоналізми;

в) номенклатурні назви.

9. До номенклатури відносять:

а) діалектні слова;

б) запозичені слова-терміни;

в) специфічні назви конкретних правових об’єктів.

10. Термін «номенклатура» з’явився вперше у:

а) ХVІст.;

б) ХVІІІст.;

в) ХІХст.

11. Термінологія – це:

а) сукупність номенклатурних назв;

б) сукупність термінів певної галузі;

в) сукупність професіоналізмів певної галузі.

12. Терміносистема – це:

а) система назв певної галузі;

б) позначене певним терміном поняття;

в) структуровані системи термінів.

13. Всі слова є термінами у рядку:

а) апеляція, прокурор, банк, кредит;

б) стіл, дієслово, вікно, рубанок;

в) справа, дерево, баркас, квартет.

14. Всі слова є термінами у рядку:

а) вклад, вивірка, стимул, сюжет;

б) санкція, законодавство, базис, депонент;

в) шпон, трус, кок, кубрик.

15. Професіоналізмами є всі слова у рядку:

а) демократія, циркуляр, пенальті, катер;

б) межа, мінерал, персонаж, рослина;

в) ляп, пересадка, вікно, бублик.

16. Професіоналізмами є всі слова у рядку:

а) підбити баланс, зняти касу, ліпити справу;

б) пити воду, подати позов, мама;

в) інтеграція, судова справа, сюжет.

17. Синоніми мають всі слова такого рядка:

а) юриспруденція, адвокат;

б) дебет, міністр;

в) банк, позов.

18. Правильно вжито терміносполучення у рядку:

а) презумпція невиновності;

б) судове заключення;

в) неперервність судочинства.

19. Номенклатурними є назви в рядку:

а) організація, бюджет, запит;

б) Апеляційний суд, Арбітражний суд, Конституційний суд;

в) суддя, позов, застава.

20. Номенклатурними є назви в рядку:

а) показник, захист, закон;

б) криміналіст, експерт, вимога;

в) суддя, прокурор, адвокат.

Тема 6. Застосування та роль морфологічних і синтаксичних засобів у ділових паперах

Виконайте тестове завдання (Правильною є тільки одна відповідь).

1. Зміни приголосних перед суфіксом –ськ(ий) при словотворенні відбуваються в усіх словах рядка:

а) Запоріжжя, Чернігів, Львів, Данциг, Прага;

б) Збараж, Калуга, Кременчук, Балхаш, Буча;.

в) Ірпінь, Самбір, Чоп, Росток, Дрогобич.

2. Всі слова написані правильно у рядку:

а) Суб’єкт, дев’ять, з’явитися, Стефюк, Лук’янівка;

б) З’єднаний, рум’яний, дзвякнути, свято, дит’ясла;

в) Зоряний, солов’їний, порт’єра, бур’ян, мавп’ячий.

3. Усі слова пишуться з великої букви у рядку:

а) (Ш,ш)евченківська (П,п)ремія, (Г,г)осподарський (Д,д)оговір, (З,з)акон;

б)(К,к)онституційний (С,с)уд (У,у)країни, (Р,р)еспубліка (Б,б)олгарія, (М,м)ін’юст;

в) (С,с)татут ООН, (А,а)ллах, (Ф,ф)ондова (Б,б)іржа, (Ц,ц)ивільний (К,к)одекс.

4. Правильно написанно всі слова у рядку:

а) Угідя, розхитування, возз’єднання, життя, ллємо;

б) Оббити, зобов’язання, імміграція, життєпис, подружжя;

в) Рішення, міськом, стаття, відчуженя, вознісся.

5. Усі слова пишуться через дефіс у рядку:

а) Господарсько/правовий, соціально/активний, стоп/кадр, пів/міста, банк/емітент;

б) Мульти/медіа, супер/арбітр, темно/коричневий, купівля/продаж, зроду/віку;

в) Суб’єкт/боржник, торгово/промисловий, валютно/фінансовий, дизель/моторний.

6. Частка не пишеться окремо зі словами у рядку:

а) (Не) доказаний ніким, (не)вдалий приклад;

б) На користь (не)резидентів, (не)компетентний фахівець;

в) (Не)справедливо засуджений, (не) врахований судом.

7. Правильно вжито іменники у словосполученнях рядка:

а) старша лаборантка, працює лікаркою;

б) виступив адвокат Куницька;

в) прокурор Петрова відзначила.

8. Правильно вжито закінчення іменників у словосполученнях рядка:

а) начальнику відділу, ректору Коваленку;

б) прокурору Микитюку, пану генералу;

в) Олегові Ігоровичу, деканові Петренку.

9. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:

а) Києва, Львову, Кривого Рога;

б) Миколаєва, Нового Бугу, Парижа;

в) Пирятину, Тернополя, Житомиру.

10. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:

а) закону, адвоката, періоду;

б) внеска, винятка, обсяга;

в) екземпляру, підсумка, авангарда.

11. Подвійне закінчення (-а, -я, -у, -ю) у родовому відмінку однини мають іменники чоловічого роду ІІ відміни у рядку:

а) наглядач, в’язень, організатор;

б) орган, термін, папір;

в) експерт, вчинок, аналог.

12. Правильно утворено форму кличного відмінка у всіх словах такого рядка:

а) депутат Соколовський, пане полковнику;

б) Ольга Василівна, колега, прокуре;

в) шановний громадянине, голово суду.

13. Правильно утворено форму кличного відмінка у всіх словах такого рядка:

а) добродій Семененко, адвокату;

б) товаришу майоре, пані Валентино;

в) шановний дипломате, Петро Климовиче.

14. Правильно утворено ступені порівняння прикметників у всіх словах рядка:

а) найпрофесійніший експерт, самий відважний;

б) найменш витривалий, триваліше ув’язнення;

в) найнебезпечніший злочинець, старший лейтенант.

15. Правильно утворено ступені порівняння прикметників у рядку:

а) самий розумний, більш кращий;

б) менш порядний, більш відповідальний;

в) найвищі ціни, старший від інших.

16. Правильні форми числівників наведені у рядку:

а) п’ятидесятий, шестисот двома;

б) стома, двадцяти чотирма;

в) вісімдесят восьмий, триста шістдесят.

17. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:

а) три відсотки, двадцять три громадян;

б) два бали, три з половиною рока;

в) чотири відсотки, п’ять гривень.

18. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:

а) тридцять сім кілометри, п’ять з половиною кілограми;

б) з Восьмим березням, перше люте;

в) півтори роки, три шостих метри.

19. Правильно поставлено тире у реченні:

а) Подвійне громадянство – перебування особи одночасно у громадянстві двох чи більше держав.

б) Товарна біржа – стабілізує ціни на біржовий товар.

в) Право користування передбачає – одержання матеріальних, культурних та інших благ від майна.

20. Правильно поставлено кому в реченні:

а) Проте, від недобросовісних дій окремих осіб майнових втрат зазнають трудові колективи;

б) Вартість закладеного майна, як правило, перевищує суму кредиту;

в) Корпорація, як договірне обєднання, може створюватися підприємствами будь-яких форм власності.

Виконайте тестове завдання (Правильною є тільки одна відповідь).

1. Іменник як частина мови має такі постійні морфологічні ознаки:

а) загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, відміна, група;

б) загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, число;

в) назви істот і неістот, рід, число, відмінок, відміна, група.

2. Пишуться з великої літери і в лапки не беруться іменники:

а) назви вистав, магазинів, готелів тощо;

б) прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, географічні назви, назви історичних подій тощо;

в) назви наукових праць, назви прозових, поетичних, драматичних творів.

3. Кличний відмінок називає:

а) особу або предмет, на який спрямовано дію;

б) місце або час дії;

в) особу, до якої звертається мовець, тому його форму мають переважно іменники – назви істот.

4. Рід незмінюваних іменників, що означають назви людей, їх імена, визначаємо за:

а) статтю, родом прикметника, який належить до незмінюваного іменника;

б) закінченням незмінюваних іменників у непрямих відмінках однини;

в) закінченням у називному відмінку множини.

5. Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників твориться:

а) додаванням суфікса -ш, -іш до основи прикметника;

б) додаванням префікса най- до основи прикметника;

в) сполученням слів більш, менш із прикметником.

6. Проста форма найвищого ступеня порівняння прикметників твориться:

а) сполученням слів найбільш, найменш із прикметником вищого ступеня;

б) сполученням слів найбільш, найменш із простою формою прикметника вищого ступеня;

в) приєднанням префікса най- до простої форми прикметника вищого ступеня.

7. У простих кількісних числівниках типу п’ятдесят, вісімдесят відмінюється:

а) перша і друга частини;

б) друга частина;

в) третя частина.

8. Числівники сорок, дев’яносто, сто мають:

а) у всіх відмінках, крім називного і знахідного, закінчення -а;

б) закінчення -а у давальному відмінку;

в) у кожному з відмінків різне закінчення.

9. У числівниках – назвах сотень (двісті…дев’ятсот) змінюється:

а) перша частина;

б) друга частина;

в) перша і друга частини.

10. У складених кількісних числівниках відмінюються:

а) всі складові частини;

б) перша й остання складові частини;

в) остання й передостання складові частини.

11. У складених порядкових числівниках відмінюється:

а) остання складова частина;

б) перша складова частина;

в) перша й остання складові частини.

12. У дробових числівниках відмінюється:

а) перша частина як порядковий, а друга – як кількісний числівник;

б) перша і друга частини як кількісний числівник;

в) перша частина як кількісний, а друга – як порядковий числівник.

13.У дієприкметника пишеться н, а прикметниках нн тоді, коли прикметники мають:

а) ненаголошений суфікс -енн, -анн;

б) наголошений суфікс -енн, -анн і означають належність предмета першій особі;

в) ненаголошений суфікс -енн, -анн і означають можливість чи неможливість дії .

14. Не з дієприкметниками пишеться разом, якщо дієприкметник:

а) є означенням і не має залежних слів;

б) є означенням і має при собі залежні слова;

в) має протиставлення.

15. Не з дієприкметниками пишеться окремо, якщо дієприкметник виступає у ролі:

а) одиничного означення;

б) означення, незалежно від того, є чи немає залежного слова;

в) присудка, має залежні слова, протиставлення, що передається за допомогою сполучника а.

16. Не з дієприслівниками пишеться разом:

а) коли дієприслівник без не не вживається;

б) коли дієприслівник стоїть у реченні перед словом-присудком;

в) коли дієприслівник виражає спосіб дії.

Виконайте тестове завдання №2.

1. Офіційними назвами посад, професій, звань є іменники:

а) жіночого роду;

б) чоловічого роду;

в) середнього роду.

2. Назви документів, незалежно від їх виду, пишемо:

а) з великої літери;

б) з малої літери;

в) беруться в лапки.

3. Іменники чоловічого роду у давальному відмінку однини можуть мати:

а) тільки закінчення -у, -ю;

б) тільки закінчення -ові, -еві, -єві;

в) паралельні закінчення -ові, -еві, -єві, -у, -ю.

4. Простий кількісний числівник, без вказівки на одиницю виміру, записується:

а) словом;

б) цифрою;

в) словами і цифрами.

5. Складні і складені числівники записуються:

а) словами;

б) цифрами;

в) словами і цифрами.

6. Іменники у сполученні з числівниками два, три, чотири вживаються:

а) у родовому відмінку однини;

б) у родовому відмінку множини;

в) у називному відмінку множини.

7. Іменники у сполученні з дробовими числівниками вживаються у:

а) називному відмінку множини;

б) родовому відмінку однини;

в) родовому відмінку множини.

8. У датах назви місяців вживаються тільки у:

а) родовому відмінку;

б) називному відмінку;

в) знахідному відмінку.

9. В офіційних документах назви міст (сіл) із родовою назвою:

а) узгоджуються;

б) не узгоджуються;

в) узгоджуються в деяких випадках.

10. Правильно вжито іменники у словосполученнях рядка:

а) старша лаборантка, працює лікаркою;

б) виступив професор Куницька;

в) декан факультету Петрова відзначила.

11. Правильно вжито закінчення іменників у словосполученнях рядка:

а) начальнику відділу, ректору Коваленку;

б) професору Микитюку, пану генералу;

в) Олегові Ігоровичу, деканові Петренку.

12. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:

а) Києва, Львову, Кривого Рога;

б) Миколаєва, Нового Бугу, Парижа;

в) Пирятину, Тернополя, Житомиру.

13. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:

а) заводу, прейскуранта, періоду;

б) внеска, винятка, обсяга;

в) екземпляру, підсумка, авангарда.

14. Правильно утворено ступені порівняння прикметників у рядку:

а) самий розумний, більш кращий;

б) менш порядний, більш відповідальний;

в) найвищі ціни, старший від інших.

15. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:

а) три відсотки, двадцять три громадян;

б) два бали, три з половиною рока;

в) чотири відсотки, п’ять гривень.

16. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:

а) перше вересня, двадцятого грудня;

б) з Восьмим березням, перше люте;

в) з першим квітням, з першим травнем.

17. Правильно утворено словосполучення у рядку:

а) вірне рішення, на протязі тижня;

б) безпідставне звинувачення, відновлювальні роботи;

в) слідуючі питання, дружніми зусиллями.

18. Синтаксис як розділ мовознавства вивчає:

а) будову словосполучень і речень, способи зв’язку слів у словосполученні й реченні;

б) стильові особливості мови, принципи і способи добору мовних засобів у кожному стилі;

в) систему розділових знаків і правила їх уживання.

19. У ділових текстах переважає:

а) прямий порядок слів;

б) непрямий порядок слів.

20. Інфінітивні конструкції вживаються:

а) для надання документові офіційності;

б) у пасивних конструкціях;

в) у реченнях резолютивного змісту.

21. Дієприкметникові та дієприслівникові звороти у разі вживання в документах:

а) увиразнюють їх;

б) ускладнюють їх;

в) надають їм стислості.

22. Віддієслівні іменники забезпечують діловому стилю:

а) атмосферу вільної, невимушеної розмови;

б) однозначність, офіційність;

в) наявність термінологічних сполук.

23. Розщеплення присудка – це:

а) заміна однослівного присудка двослівним;

б) можливість урізноманітнення мовлення;

в) спосіб уникнення тавтології.

24. Однорідні члени речення в офіційно-діловому стилі:

а) увиразнюють мовлення;

б) сприяють повноті та логіці викладу;

в) надають виразності прозовому тексту.

25. Вставні конструкції у діловому мовленні:

а) сприяють логічності викладу думок;

б) пом’якшують відмову, вказують на джерело мовлення;

в) служать для зв’язку слів у реченні.