- •Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування
- •Тема 2. Стилі сучасної української літературної мови
- •Тема 3. Основи культури української мови Виконайте тестове завдання (Правильною є тільки одна відповідь).
- •1. Правильно поєднано слова у словосполученнях такого рядка:
- •Тема 4. Лексичні особливості професійного мовлення юристів
- •Тема 5. Українська термінологія у професійному спілкуванні
- •Тема 6. Застосування та роль морфологічних і синтаксичних засобів у ділових паперах
- •Тема 7. Спілкування як інструмент професійної діяльності
- •Тема 8. Культура усного професійного спілкування
- •Тема 9. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
Тема 5. Українська термінологія у професійному спілкуванні
Виконайте тестове завдання (Правильною є тільки одна відповідь).
1. Термінами – це:
а) спеціальні професійні вислови;
б) образні слова й вирази;
в) слова для точного визначення спеціальних понять.
2. За структурою терміни бувають:
а) питомі та запозичені;
б) однокомпонентні та багатокомпонентні;
в) загальнонаукові та вузькоспеціальні.
3. За походженням терміни поділяються на:
а) власне терміни та терміноїди;
б) загальнонаукові та вузькоспеціальні;
в) створені власними засобами та запозичені.
4. Терміни мають такі ознаки:
а) системність, однозначність, точність;
б) образність, емоційність, експресивність;
в) багатозначність, поліфункціональність, мотивованість.
5. Правничу термінологію вивчає:
а) терміносистема;
б) термінознавство;
в) термінологія.
6. До терміноїдів належать:
а) жаргонізми;
б) спеціальні юридичні терміни;
в) професіоналізми та номенклатурні назви.
7. Професіоналізмами називаються слова:
а) запозичені з інших мов;
б) технічні терміни;
в) вживані у певному професійному середовищі.
8. Основним смисловим фундаментом юридичного тексту є:
а) терміни;
б) професіоналізми;
в) номенклатурні назви.
9. До номенклатури відносять:
а) діалектні слова;
б) запозичені слова-терміни;
в) специфічні назви конкретних правових об’єктів.
10. Термін «номенклатура» з’явився вперше у:
а) ХVІст.;
б) ХVІІІст.;
в) ХІХст.
11. Термінологія – це:
а) сукупність номенклатурних назв;
б) сукупність термінів певної галузі;
в) сукупність професіоналізмів певної галузі.
12. Терміносистема – це:
а) система назв певної галузі;
б) позначене певним терміном поняття;
в) структуровані системи термінів.
13. Всі слова є термінами у рядку:
а) апеляція, прокурор, банк, кредит;
б) стіл, дієслово, вікно, рубанок;
в) справа, дерево, баркас, квартет.
14. Всі слова є термінами у рядку:
а) вклад, вивірка, стимул, сюжет;
б) санкція, законодавство, базис, депонент;
в) шпон, трус, кок, кубрик.
15. Професіоналізмами є всі слова у рядку:
а) демократія, циркуляр, пенальті, катер;
б) межа, мінерал, персонаж, рослина;
в) ляп, пересадка, вікно, бублик.
16. Професіоналізмами є всі слова у рядку:
а) підбити баланс, зняти касу, ліпити справу;
б) пити воду, подати позов, мама;
в) інтеграція, судова справа, сюжет.
17. Синоніми мають всі слова такого рядка:
а) юриспруденція, адвокат;
б) дебет, міністр;
в) банк, позов.
18. Правильно вжито терміносполучення у рядку:
а) презумпція невиновності;
б) судове заключення;
в) неперервність судочинства.
19. Номенклатурними є назви в рядку:
а) організація, бюджет, запит;
б) Апеляційний суд, Арбітражний суд, Конституційний суд;
в) суддя, позов, застава.
20. Номенклатурними є назви в рядку:
а) показник, захист, закон;
б) криміналіст, експерт, вимога;
в) суддя, прокурор, адвокат.
Тема 6. Застосування та роль морфологічних і синтаксичних засобів у ділових паперах
Виконайте тестове завдання (Правильною є тільки одна відповідь).
1. Зміни приголосних перед суфіксом –ськ(ий) при словотворенні відбуваються в усіх словах рядка:
а) Запоріжжя, Чернігів, Львів, Данциг, Прага;
б) Збараж, Калуга, Кременчук, Балхаш, Буча;.
в) Ірпінь, Самбір, Чоп, Росток, Дрогобич.
2. Всі слова написані правильно у рядку:
а) Суб’єкт, дев’ять, з’явитися, Стефюк, Лук’янівка;
б) З’єднаний, рум’яний, дзвякнути, свято, дит’ясла;
в) Зоряний, солов’їний, порт’єра, бур’ян, мавп’ячий.
3. Усі слова пишуться з великої букви у рядку:
а) (Ш,ш)евченківська (П,п)ремія, (Г,г)осподарський (Д,д)оговір, (З,з)акон;
б)(К,к)онституційний (С,с)уд (У,у)країни, (Р,р)еспубліка (Б,б)олгарія, (М,м)ін’юст;
в) (С,с)татут ООН, (А,а)ллах, (Ф,ф)ондова (Б,б)іржа, (Ц,ц)ивільний (К,к)одекс.
4. Правильно написанно всі слова у рядку:
а) Угідя, розхитування, возз’єднання, життя, ллємо;
б) Оббити, зобов’язання, імміграція, життєпис, подружжя;
в) Рішення, міськом, стаття, відчуженя, вознісся.
5. Усі слова пишуться через дефіс у рядку:
а) Господарсько/правовий, соціально/активний, стоп/кадр, пів/міста, банк/емітент;
б) Мульти/медіа, супер/арбітр, темно/коричневий, купівля/продаж, зроду/віку;
в) Суб’єкт/боржник, торгово/промисловий, валютно/фінансовий, дизель/моторний.
6. Частка не пишеться окремо зі словами у рядку:
а) (Не) доказаний ніким, (не)вдалий приклад;
б) На користь (не)резидентів, (не)компетентний фахівець;
в) (Не)справедливо засуджений, (не) врахований судом.
7. Правильно вжито іменники у словосполученнях рядка:
а) старша лаборантка, працює лікаркою;
б) виступив адвокат Куницька;
в) прокурор Петрова відзначила.
8. Правильно вжито закінчення іменників у словосполученнях рядка:
а) начальнику відділу, ректору Коваленку;
б) прокурору Микитюку, пану генералу;
в) Олегові Ігоровичу, деканові Петренку.
9. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:
а) Києва, Львову, Кривого Рога;
б) Миколаєва, Нового Бугу, Парижа;
в) Пирятину, Тернополя, Житомиру.
10. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:
а) закону, адвоката, періоду;
б) внеска, винятка, обсяга;
в) екземпляру, підсумка, авангарда.
11. Подвійне закінчення (-а, -я, -у, -ю) у родовому відмінку однини мають іменники чоловічого роду ІІ відміни у рядку:
а) наглядач, в’язень, організатор;
б) орган, термін, папір;
в) експерт, вчинок, аналог.
12. Правильно утворено форму кличного відмінка у всіх словах такого рядка:
а) депутат Соколовський, пане полковнику;
б) Ольга Василівна, колега, прокуре;
в) шановний громадянине, голово суду.
13. Правильно утворено форму кличного відмінка у всіх словах такого рядка:
а) добродій Семененко, адвокату;
б) товаришу майоре, пані Валентино;
в) шановний дипломате, Петро Климовиче.
14. Правильно утворено ступені порівняння прикметників у всіх словах рядка:
а) найпрофесійніший експерт, самий відважний;
б) найменш витривалий, триваліше ув’язнення;
в) найнебезпечніший злочинець, старший лейтенант.
15. Правильно утворено ступені порівняння прикметників у рядку:
а) самий розумний, більш кращий;
б) менш порядний, більш відповідальний;
в) найвищі ціни, старший від інших.
16. Правильні форми числівників наведені у рядку:
а) п’ятидесятий, шестисот двома;
б) стома, двадцяти чотирма;
в) вісімдесят восьмий, триста шістдесят.
17. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:
а) три відсотки, двадцять три громадян;
б) два бали, три з половиною рока;
в) чотири відсотки, п’ять гривень.
18. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:
а) тридцять сім кілометри, п’ять з половиною кілограми;
б) з Восьмим березням, перше люте;
в) півтори роки, три шостих метри.
19. Правильно поставлено тире у реченні:
а) Подвійне громадянство – перебування особи одночасно у громадянстві двох чи більше держав.
б) Товарна біржа – стабілізує ціни на біржовий товар.
в) Право користування передбачає – одержання матеріальних, культурних та інших благ від майна.
20. Правильно поставлено кому в реченні:
а) Проте, від недобросовісних дій окремих осіб майнових втрат зазнають трудові колективи;
б) Вартість закладеного майна, як правило, перевищує суму кредиту;
в) Корпорація, як договірне обєднання, може створюватися підприємствами будь-яких форм власності.
Виконайте тестове завдання (Правильною є тільки одна відповідь).
1. Іменник як частина мови має такі постійні морфологічні ознаки:
а) загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, відміна, група;
б) загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, число;
в) назви істот і неістот, рід, число, відмінок, відміна, група.
2. Пишуться з великої літери і в лапки не беруться іменники:
а) назви вистав, магазинів, готелів тощо;
б) прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, географічні назви, назви історичних подій тощо;
в) назви наукових праць, назви прозових, поетичних, драматичних творів.
3. Кличний відмінок називає:
а) особу або предмет, на який спрямовано дію;
б) місце або час дії;
в) особу, до якої звертається мовець, тому його форму мають переважно іменники – назви істот.
4. Рід незмінюваних іменників, що означають назви людей, їх імена, визначаємо за:
а) статтю, родом прикметника, який належить до незмінюваного іменника;
б) закінченням незмінюваних іменників у непрямих відмінках однини;
в) закінченням у називному відмінку множини.
5. Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників твориться:
а) додаванням суфікса -ш, -іш до основи прикметника;
б) додаванням префікса най- до основи прикметника;
в) сполученням слів більш, менш із прикметником.
6. Проста форма найвищого ступеня порівняння прикметників твориться:
а) сполученням слів найбільш, найменш із прикметником вищого ступеня;
б) сполученням слів найбільш, найменш із простою формою прикметника вищого ступеня;
в) приєднанням префікса най- до простої форми прикметника вищого ступеня.
7. У простих кількісних числівниках типу п’ятдесят, вісімдесят відмінюється:
а) перша і друга частини;
б) друга частина;
в) третя частина.
8. Числівники сорок, дев’яносто, сто мають:
а) у всіх відмінках, крім називного і знахідного, закінчення -а;
б) закінчення -а у давальному відмінку;
в) у кожному з відмінків різне закінчення.
9. У числівниках – назвах сотень (двісті…дев’ятсот) змінюється:
а) перша частина;
б) друга частина;
в) перша і друга частини.
10. У складених кількісних числівниках відмінюються:
а) всі складові частини;
б) перша й остання складові частини;
в) остання й передостання складові частини.
11. У складених порядкових числівниках відмінюється:
а) остання складова частина;
б) перша складова частина;
в) перша й остання складові частини.
12. У дробових числівниках відмінюється:
а) перша частина як порядковий, а друга – як кількісний числівник;
б) перша і друга частини як кількісний числівник;
в) перша частина як кількісний, а друга – як порядковий числівник.
13.У дієприкметника пишеться н, а прикметниках нн тоді, коли прикметники мають:
а) ненаголошений суфікс -енн, -анн;
б) наголошений суфікс -енн, -анн і означають належність предмета першій особі;
в) ненаголошений суфікс -енн, -анн і означають можливість чи неможливість дії .
14. Не з дієприкметниками пишеться разом, якщо дієприкметник:
а) є означенням і не має залежних слів;
б) є означенням і має при собі залежні слова;
в) має протиставлення.
15. Не з дієприкметниками пишеться окремо, якщо дієприкметник виступає у ролі:
а) одиничного означення;
б) означення, незалежно від того, є чи немає залежного слова;
в) присудка, має залежні слова, протиставлення, що передається за допомогою сполучника а.
16. Не з дієприслівниками пишеться разом:
а) коли дієприслівник без не не вживається;
б) коли дієприслівник стоїть у реченні перед словом-присудком;
в) коли дієприслівник виражає спосіб дії.
Виконайте тестове завдання №2.
1. Офіційними назвами посад, професій, звань є іменники:
а) жіночого роду;
б) чоловічого роду;
в) середнього роду.
2. Назви документів, незалежно від їх виду, пишемо:
а) з великої літери;
б) з малої літери;
в) беруться в лапки.
3. Іменники чоловічого роду у давальному відмінку однини можуть мати:
а) тільки закінчення -у, -ю;
б) тільки закінчення -ові, -еві, -єві;
в) паралельні закінчення -ові, -еві, -єві, -у, -ю.
4. Простий кількісний числівник, без вказівки на одиницю виміру, записується:
а) словом;
б) цифрою;
в) словами і цифрами.
5. Складні і складені числівники записуються:
а) словами;
б) цифрами;
в) словами і цифрами.
6. Іменники у сполученні з числівниками два, три, чотири вживаються:
а) у родовому відмінку однини;
б) у родовому відмінку множини;
в) у називному відмінку множини.
7. Іменники у сполученні з дробовими числівниками вживаються у:
а) називному відмінку множини;
б) родовому відмінку однини;
в) родовому відмінку множини.
8. У датах назви місяців вживаються тільки у:
а) родовому відмінку;
б) називному відмінку;
в) знахідному відмінку.
9. В офіційних документах назви міст (сіл) із родовою назвою:
а) узгоджуються;
б) не узгоджуються;
в) узгоджуються в деяких випадках.
10. Правильно вжито іменники у словосполученнях рядка:
а) старша лаборантка, працює лікаркою;
б) виступив професор Куницька;
в) декан факультету Петрова відзначила.
11. Правильно вжито закінчення іменників у словосполученнях рядка:
а) начальнику відділу, ректору Коваленку;
б) професору Микитюку, пану генералу;
в) Олегові Ігоровичу, деканові Петренку.
12. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:
а) Києва, Львову, Кривого Рога;
б) Миколаєва, Нового Бугу, Парижа;
в) Пирятину, Тернополя, Житомиру.
13. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:
а) заводу, прейскуранта, періоду;
б) внеска, винятка, обсяга;
в) екземпляру, підсумка, авангарда.
14. Правильно утворено ступені порівняння прикметників у рядку:
а) самий розумний, більш кращий;
б) менш порядний, більш відповідальний;
в) найвищі ціни, старший від інших.
15. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:
а) три відсотки, двадцять три громадян;
б) два бали, три з половиною рока;
в) чотири відсотки, п’ять гривень.
16. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:
а) перше вересня, двадцятого грудня;
б) з Восьмим березням, перше люте;
в) з першим квітням, з першим травнем.
17. Правильно утворено словосполучення у рядку:
а) вірне рішення, на протязі тижня;
б) безпідставне звинувачення, відновлювальні роботи;
в) слідуючі питання, дружніми зусиллями.
18. Синтаксис як розділ мовознавства вивчає:
а) будову словосполучень і речень, способи зв’язку слів у словосполученні й реченні;
б) стильові особливості мови, принципи і способи добору мовних засобів у кожному стилі;
в) систему розділових знаків і правила їх уживання.
19. У ділових текстах переважає:
а) прямий порядок слів;
б) непрямий порядок слів.
20. Інфінітивні конструкції вживаються:
а) для надання документові офіційності;
б) у пасивних конструкціях;
в) у реченнях резолютивного змісту.
21. Дієприкметникові та дієприслівникові звороти у разі вживання в документах:
а) увиразнюють їх;
б) ускладнюють їх;
в) надають їм стислості.
22. Віддієслівні іменники забезпечують діловому стилю:
а) атмосферу вільної, невимушеної розмови;
б) однозначність, офіційність;
в) наявність термінологічних сполук.
23. Розщеплення присудка – це:
а) заміна однослівного присудка двослівним;
б) можливість урізноманітнення мовлення;
в) спосіб уникнення тавтології.
24. Однорідні члени речення в офіційно-діловому стилі:
а) увиразнюють мовлення;
б) сприяють повноті та логіці викладу;
в) надають виразності прозовому тексту.
25. Вставні конструкції у діловому мовленні:
а) сприяють логічності викладу думок;
б) пом’якшують відмову, вказують на джерело мовлення;
в) служать для зв’язку слів у реченні.
