Загальний зміст олімпійської програми:

• ключовим фактором успіху Олімпійських ігор є олімпійська програма; будь-які зміни в її структурі повинні піти на користь олімпійському руху, а також підвищити значимість і привабливість Олімпійських ігор;

• програма повинна бути у визначеній мірі гнучкою;

• програма повинна включати різні види спорту (командні й індивідуальні), проведені в закритих приміщеннях і на відкритому повітрі;

• традиції сучасних Олімпійських ігор повинні бути збережені і відображені в майбутній олімпійській програмі;

• включення в олімпійську програму виду спорту повинне ґрунтуватися на результатах ретельного аналізу кожного виду спорту і відповідних критеріїв;

• відповідно до положень Олімпійської хартії в програму зимових Олімпійських ігор можуть бути включені тільки ті види спорту, що проводяться на чи снігу на льоді;

• питання включення виду спорту в програму Олімпійських ігор і його виключення з її повинні знаходитися в компетенції МОК.

Якості, які повинні бути властиві виду спорту:

• олімпійська програма не обов'язково повинна відображати програму чемпіонату світу з відповідного виду спорту;

• варто уникати включення в програму схожих видів спорту, штучних видів спорту, а також більшості видів спорту для тих самих спортсменів;

• глобальний інтерес громадськості і засобів масової інформації до спорту варто розглядати як ключовий елемент при аналізі виду спорту, тому що він є фундаментальним елементом успіху Олімпійських ігор;

• варто враховувати соціальну значимість, що непіддається кількісному визначенню, спорту (наприклад, чесна гра, солідарність, елементи впливу навколишнього середовища, здоров'я спортсменів, освіта, відсутність дискримінації);

• щоб вид спорту одержав право на включення в олімпійську програму, він повинний продемонструвати безпосередній вплив на молодь і подальший його розвиток; повинні організовуватися світові і континентальні першості для молоді і юніорів, а також для чоловіків і жінок;

• система суддівства повинна бути чесної, об'єктивної і прозорий;

• питання включення нового виду спорту в олімпійську програму може розглядатися тільки в тому випадку, якщо видом спорту займаються і чоловіки, і жінки, але в олімпійській програмі вид спорту не обов'язково повинні представляти і ті та інші;

• змагання у вагових категоріях дозволяються тільки у важкій атлетиці і єдиноборствах;

• по можливості, дисципліни деяких видів спорту (наприклад, водяне поло і стрибки на батуті) варто розглядати окремо з погляду аналізу олімпійської програми;

• щоб забезпечити розгляд питання включення виду спорту в олімпійську програму, цей вид спорту повинний гарантувати свій довгостроковий розвиток, а також життєздатність.

Спортивні споруди. Комісія з олімпійської програми вважає за необхідне здійснювати строгий контроль за виконанням вимог, пропонованих до спортспоруд (кількість, вартість, місткість, складність), по можливості, скорочувати їхню кількість, а крім того, ці вимоги варто враховувати при розгляді питання про включення виду чи спорту дисципліни в програму Ігор чи про виключення з її.

Найбільший вплив на олімпійську програму за більш ніж столітню історію Ігор робили три президенти МОК: П’єр де Кубертен, Эйвери Брэндедж і Хуан Антоніо Самаранч.

З ініціативи П’єра де Кубертена, наприклад, в олімпійську програму було включене сучасне п’ятиборство.

Кубертен виступав за недопущення жінок до участі в Іграх, що проявилося в забороні участі жінок в Іграх I Олімпіади й у дуже повільному розширенні жіночої частини олімпійської програми.

Помітний вплив на формування олімпійської програми зробив і Эйвери Брэндедж. Саме з його ініціативи на 62-й (61-й) сесії МОК у 1964 р. програма Ігор Олімпіад була скорочена з 21 до 18 видів спорту, хоча існував альтернативний варіант — залишити 20 видів.

Сьомий президент МОК Хуан Антоніо Самаранч, будучи відповідно до Олімпійської хартії членом усіх комісій і робочих груп (за посадою) і маючи пріоритет на їхніх засіданнях, виступав за модернізацію програми Ігор Олімпіад і розширення програми зимових Олімпійських ігор, що враховувала у своїй роботі Комісія з олімпійської програми.

Х.А. Самаранч, переконаний, що олімпійський рух повинний відбивати існуючі тенденції у світі, сприяв включенню в олімпійську програму таких нових видів спорту, як софтбол і керлінг. Про особисту зацікавленість Самаранча в цих видах спорту свідчить той факт, що на 94-й сесії МОК, що відбулася у вересні 1988 р. у Сеулі, де було прийняте рішення не включати софтбол у програму Ігор Олімпіади 1992 р., президент Міжнародного олімпійського комітету, виступаючи перед членами МОК, запропонував усе-таки включити софтбол у програму Ігор XXVI Олімпіади 1996 р. Таке побажання Самаранч висловив і з приводу включення в програму зимових Олімпійських Ігор 1998 р.- керлінга. Софтбол і керлінг були включені в програми Ігор 1996 і 1998 р. відповідно.