6.4. Експертиза, екологічний контроль, спостереження і моніторинг довкілля людини

Експертиза. Метою проведення експертизи техногенно-еколог³чно¿ безпеки º зд³йснення контролю за ц³ºю безпекою на р³вн³ формування механ³зм³в виникнення чинник³в впливу.

Експертиз³ п³длягають проекти нормативних акт³в м³н³стерств, в³домств, Уряду Автономно¿ Республ³ки Крим, м³сцевих орган³в дер­жавно¿ виконавчо¿ влади, м³ських, районних у м³стах Рад, результати досл³дницьких ³ передпроектних роб³т, проектн³ матер³али в ус³х галузях народного господарства; техногенно-еколог³чний стан, що склався в окремих населених пунктах та рег³онах в результат³ неконтрольованого розвитку та функц³онування техн³чних об'ºкт³в ³ комплекс³в, ³ створюº небезпеку виникнення надзвичайних ситуац³й; потенц³йно небезпечн³ техногенн³ та природн³ об'ºкти.

В³дносини в галуз³ еколог³чно¿ експертизи регулюються Законами України «Про еколог³чну експертизу», «Про охорону навколишнього природного середовища» та ³ншими актами законодавства Укра¿ни.

Еколог³чна експертиза – вид науково-практично¿ д³яльност³ спец³а­льно уповноважених державних орган³в, еколого-експертних формувань та об'ºднань громадян, що грунтуºться на м³жгалузевому еколог³чному досл³­д­­женн³, анал³з³ та оц³нц³ передпроектних, проектних та ³нших матер³ал³в чи об'ºкт³в, реал³зац³я ³ д³я яких може негативно впливати або впливаº на стан довкілля та здоров'я людей, ³ спрямована на п³дготовку висновк³в про в³дпов³дн³сть заплановано¿ чи зд³йснювано¿ д³яльност³ нормам ³ ви­мо­гам законодавства про охорону навколишнього природного середо­ви­ща, рац³ональне використання ³ в³дтворення природних ресурс³в, забезпечення еколог³чно¿ безпеки.

М е т о ю еколог³чно¿ експертизи º запоб³гання негативному впливу антропогенно¿ д³яльност³ на стан довкілля та здоров'я людей, а також оц³нка ступеня еколог³чно¿ безпеки господарсько¿ д³яльност³ та еколо­г³чно¿ ситуац³¿ на окремих територ³ях ³ об'ºктах.

О с н о в н и м и завданнями еколог³чно¿ експертизи º визначення ступеня еколог³чного ризику ³ безпеки заплановано¿ чи зд³йснювано¿ д³яльност³; орган³зац³я комплексно¿, науково обгрунтовано¿ оц³нки об'ºк­т³в еколог³чно¿ експертизи; встановлення в³дпов³дност³ об'ºкт³в експер­тизи вимогам еколог³чного законодавства, сан³тарних норм, буд³вельних норм ³ правил; оц³нка впливу д³яльност³ об'ºкт³в еколог³чно¿ експертизи на стан довкілля, здоров'я людей ³ як³сть природних ресурс³в; оц³нка ефективност³, повноти, обгрунтованост³ та достатност³ заход³в щодо охо­рони довкілля ³ здоров'я людей; п³дготовка об'ºктивних, всеб³чно обгрун­тованих висновк³в еколог³чно¿ експертизи.

О с н о в н и м и принципами еколог³чно¿ експертизи º гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного сере­до­вища; збалансован³сть еколог³чних, економ³чних, медико-б³олог³ч­них ³ соц³альних ³нтерес³в та врахування громадсько¿ думки; наукова обгрунто­ван³сть, незалежн³сть, об'ºктивн³сть, комплексн³сть, вар³антн³­сть, превен­ти­­вн³сть, гласн³сть; еколог³чна безпека, територ³ально-галузева ³ еконо­м³чна доц³льн³сть реал³зац³¿ об'ºкт³в еколог³чно¿ експертизи, запла­новано¿ чи зд³йснювано¿ д³яльност³; державне регулювання; законн³сть.

Об'ºктами еколог³чно¿ експертизи º проекти законодавчих та ³нших нормативно-правових акт³в, передпроектн³, проектн³ матер³али, докумен­та­ц³я по впровадженню ново¿ техн³ки, технолог³й, матер³ал³в, речовин, продукц³¿, реал³зац³я яких може призвести до порушення еколог³чних норматив³в, негативного впливу на стан довкілля, створення загрози здоров'ю людей.

Еколог³чн³й експертиз³ можуть п³длягати еколог³чн³ ситуац³¿, що скла­лися в окремих населених пунктах ³ рег³онах, а також д³юч³ об'ºкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан довкілля та здоров'я людей.

В³йськов³, оборонн³ та ³нш³ б'ºкти, ³нформац³я про як³ становить державну таºмницю, п³длягають еколог³чн³й експертиз³ в³дпов³дно до спец³альних законодавчих акт³в Укра¿ни.

 Óêðà¿í³ çä³éñíþºòüñÿ державна, громадська та ³нш³ еколог³чн³ експертизи. Висновки державно¿ еколог³чно¿ експертизи º обов'язковими для виконання. Приймаючи р³шення щодо подальшо¿ реал³зац³¿ об'ºкт³в еколог³чно¿ експертизи, висновки державно¿ еколог³чно¿ експертизи врахо­вуються нар³вн³ з ³ншими видами державних експертиз.

Висновки громадсько¿ та ³ншо¿ еколог³чно¿ експертизи мають рекомен­дац³йний характер ³ можуть бути врахован³ під час проведення державно¿ еколог³чно¿ експертизи, а також під час прийняття р³шень щодо подальшо¿ реал³зац³¿ об'ºкта еколог³чно¿ експертизи.

Державна еколог³чна експертиза орган³зуºться ³ проводиться еко­­лого-експертними п³дрозд³лами, спец³ал³зованими установами, орган³за­ц³ями або спец³ально створюваними ком³с³ями М³н³стерства охорони навколи­шнього природного середовища та ядерно¿ безпеки Укра¿ни, М³н³с­те­рства охорони здоров'я Укра¿ни, ¿х орган³в на м³сцях ³з залученням ³нших орган³в державно¿ виконавчо¿ влади.

Зд³йснення державно¿ еколог³чно¿ експертизи º обов'язковим для вид³в д³яльност³ та об'ºкт³в, що становлять п³двищену еколог³чну небез­пеку. Перел³к цих вид³в установлюºться Каб³нетом М³н³стр³в Укра¿ни за поданням М³н³стерства охорони навколишнього природного середо­вища та ядерно¿ безпеки Укра¿ни ³ М³н³стерства охорони здоров'я Укра¿ни.

Державн³й еколог³чн³й експертиз³ п³длягають:

• державн³ ³нвестиц³йн³ програми, проекти схем розвитку ³ розм³­щення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного госпо­дарства;

• проекти генеральних план³в населених пункт³в, схем районного планування, схем генеральних план³в промислових вузл³в, схем розм³­ще­­­ння п³дприºмств у промислових вузлах ³ районах, схем упорядку­вання промислово¿ забудови, ³нша передпланова ³ передпроектна документац³я;

• ³нвестиц³йн³ проекти, техн³ко-економ³чн³ обгрунтування ³ розра­ху­нки, проекти ³ робоч³ проекти на буд³вництво нових та розширення, реконструкц³ю, техн³чне переозброºння д³ючих п³дприºмств; докумен­тац³я за перепроф³лювання, консервац³¿ та л³кв³дац³¿ д³ючих п³дпри­ºмств, окремих цех³в, виробництв та ³нших промислових ³ господарських об'ºкт³в, як³ можуть негативно впливати на стан довкілля, в тому числ³ в³йськового та оборонного призначення;

• проекти законодавчих та ³нших нормативно-правових акт³в, що регулюють в³дносини в галуз³ забезпечення еколог³чно¿ (в тому числ³ рад³ац³йно¿) безпеки, охорони навколишнього природного середовища ³ використання природних ресурс³в, д³яльност³, що може негативно впли­вати на стан довкілля та здоров'я людей;

• документац³я за впровадження ново¿ техн³ки, технолог³й, матер³а­л³в ³ речовин (у тому числ³ тих, що закуповуються за кордоном), як³ можуть створити потенц³йну загрозу навколишньому природному середо­вищу та здоров'ю людей.

Крім того, Кабінетом Міністрів України затверджено розроблений М³н³стерством охорони навколишнього природного середовища та ядер­но¿ безпеки ³ М³н³стерством охорони здоров'я перел³к вид³в д³яльност³ та об'ºкт³в, що становлять п³двищену еколог³чну небезпеку, для яких зд³­йс­нення державно¿ експертизи º обов'язковим.

До таких видів д³яльност³ віднесені наступні.

Атомна енергетика ³ атомна промислов³сть (у тому числ³ видобува­ння ³ збагачення руди, виготовлення тепловид³люючих елемент³в для атомних електростанц³й, регенерац³я в³дпрацьованого ядерного палива, збер³гання чи утил³зац³я рад³оактивних в³дход³в).

Б³ох³м³чне, б³отехн³чне ³ фармацевтичне виробництво.

Зб³р, обробка, збер³гання, поховання, знешкодження ³ утил³зац³я вс³х вид³в промислових ³ побутових в³дход³в.

Видобування нафти, нафтох³м³я ³ нафтопереробка (включаючи вс³ види продуктопровод³в).

Добування ³ переробка природного газу, буд³вництво газосховищ.

Х³м³чна промислов³сть (включаючи виробництво засоб³в захисту рос­лин, стимулятор³в ¿х росту, м³неральних добрив), текстильне вироб­ни­цтво (з фарбуванням тканин ³ обробкою ¿х ³ншими х³м³чними засобами).

Металург³я (чорна ³ кольорова).

Вуг³льна, г³рничовидобувна промислов³сть, видобування ³ переро­бка торфу, сапропелю.

Виробництво, збер³гання, утил³зац³я ³ знищення боºприпас³в ус³х вид³в, вибухових речовин ³ ракетного палива.

Виробництво електроенерг³¿ ³ тепла на баз³ орган³чного палива.

Промислов³сть буд³вельних матер³ал³в (виробництво цементу, асфаль­тобетону, азбесту, скла).

Целюлозно-паперова промислов³сть.

Деревообробна промислов³сть (х³м³чна переробка деревини, вироб­ництво деревостружкових ³ деревоволокнистих плит та ³нше з викорис­танням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).

Машинобудування ³ металообробка (з литтям ³з чавуну, стал³, кольо­­ро­вих метал³в та х³м³чною обробкою).

Буд³вництво г³дроенергетичних та г³дротехн³чних споруд ³ мел³ора­тивних систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувач³.

Буд³вництво аеропорт³в, зал³зничних вузл³в ³ вокзал³в, автовокзал³в, р³чкових ³ морських порт³в, зал³зничних ³ автомоб³льних маг³стралей, метропол³тен³в.

Тваринництво (тваринницьк³ комплекси продуктивн³стю б³льш як 5000 гол³в ³ птахофабрики).

Виробництво харчових продукт³в (м'ясокомб³нати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи).

Обробка продукт³в ³ переробка в³дход³в тваринного походження (переробка шк³ри, виготовлення клею ³ техн³чного желатину, утиль-заводи).

Буд³вництво канал³зац³йних систем ³ очисних споруд.

Буд³вництво водозабор³в поверхневих ³ п³дземних вод для центра­л³зованих систем водопостачання населених пункт³в, водозабезпечення мел³оративних систем, окремих промислових п³дприºмств.

²нш³ окрем³ об'ºкти, буд³вництво ³ експлуатац³я яких можуть нега­тивно впливати на стан навколишнього природного середовища, як³ у кожному конкретному випадку визначаються М³некобезпеки або його органами на м³сцях.

Державн³й еколог³чн³й експертиз³ можуть п³длягати еколог³чн³ ситу­ац³¿, що склалися в окремих населених пунктах ³ рег³онах, а також д³юч³ об'ºкти та комплекси, в тому числ³ в³йськового та оборонного призна­чення, що мають значний негативний вплив на стан довкілля та здоров'я людей.

Правопорушеннями в галуз³ еколог³чно¿ експертизи º:

• порушення встановленого законодавством порядку прове-дення еколог³чно¿ експертизи;

• надання св³домо неправдивих в³домостей про еколог³чн³ насл³дки д³яльност³ об'ºкта еколог³чно¿ експертизи;

• надання дозвол³в на спец³альне природокористування; ф³нансу­вання та реал³зац³я проект³в ³ програм чи д³яльност³, як³ можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, без позитивного висновку еколог³чно¿ експертизи;

• зд³йснення еколог³чно¿ експертизи неправоздатними п³дпри­ºмст­­вами, установами, орган³зац³ями, об'ºднаннями громадян та ³ншими формува­ннями;

• недотримання п³д час реал³зац³¿ об'ºкта експертизи вимог щодо охо­рони навколишнього природного середовища, використання природ­них ресурс³в та забезпечення еколог³чно¿ безпеки в³дпов³дно до висновку державно¿ еколог³чно¿ експертизи;

• незаконне втручання будь-кого у проведення еколог³чно¿ експертизи;

• ухилення в³д надання на законну вимогу державних еколого-експертних орган³в ³ формувань необх³дних в³домостей ³ матер³ал³в;

• п³дготовка заздалегідь неправдивого висновку державно¿ еколо-г³чно¿ експертизи.

Особи, винн³ в порушенн³ законодавства в галуз³ еколог³чно¿ експе-ртизи, притягаються в³дпов³дно до дисципл³нарно¿, адм³н³стративно¿, цив³льно¿ чи крим³нально¿ в³дпов³дальност³.

Екологічний контроль. Важливою ланкою екологізації життєдіяль­ності є еколог³чний контроль у пунктах пропуску через державний кордон Укра¿ни.

Зд³йснення функц³й еколог³чного контролю покладено на Державну еколог³чну ³нспекц³ю М³некобезпеки, яка сп³льно з прикордонно-митним контролем зд³йснюº перев³рку транспортних засоб³в, у тому числ³ л³та­к³в, суден, в³йськових корабл³в, вантаж³в, як³ м³стять промислову сиро­вину, в³дходи виробництва, х³м³чн³ сполуки, токсичн³, х³м³чн³, рад³оак­тивн³ та ³нш³ небезпечн³ для навколишнього природного середо­вища ³ здоров'я людей речовини, пестициди ³ агрох³м³кати, вс³ види риб, дик³ тварини ³ рослини, зоолог³чн³, ботан³чн³, м³нералог³чн³ колекц³¿, мисливськ³ трофе¿, що перетинають державний кордон на зал³зничних станц³ях, автошляхах, в морських, р³чкових ³ пов³тряних портах.

Основними завданнями служби еколог³чного контролю в прикор-донних пунктах º:

• контроль за дотриманням м³н³стерствами ³ в³домствами, п³дпри-ºмствами, установами, орган³зац³ями незалежно в³д форм власност³ та господарювання, громадянами, а також ³ноземними юридичними та ф³зичними особами ³ особами без громодянства, як³ перетинають кордон Укра¿ни, вимог природоохоронного законодавства Укра¿ни;

• охорона Укра¿ни в³д незаконного ввезення на територ³ю Укра¿ни, або транзиту вантаж³в, як³ м³стять промислову сировину, в³дходи вироб­ництва, х³м³чн³ сполуки, токсичн³, х³м³чн³, рад³оактивн³ та ³нш³ небез­печн³ для навколишнього природного середовища ³ здоров'я людей речовини, пестицид³в ³ агрох³м³кат³в, а також забрудненого баласту на суднах;

• контроль за додержанням еколог³чних норм та правил транспорт­ними засобами, в тому числ³ л³таками, суднами, в³йсько­вими кораблями, що перетинають пункти пропуску через державний кордон Укра¿ни.

Служба еколог³чного контролю сп³льно з прикордонним, митним, сан³тарно-карантинним, ветеринарним, ф³тосан³тарним у пунктах про-пуску через державний кордон Укра¿ни:

• зд³йснюº перев³рку документ³в, транспортних засоб³в, огляд п³дко­нт­рольних вантаж³в, сировини, продукт³в тваринного походження, рос­лин, що ³мпортуються, експортуються чи перевозяться в сум³жн³ держави транзитом;

• вивчаº еколог³чний стан в прилеглих територ³ях прикордонних пункт³в, в морських, р³чкових ³ пов³тряних портах: допов³даº кер³в-ництву державних управл³нь еколог³чно¿ безпеки ³ Головн³й еколог³чн³й ³нспекц³¿ М³н³стерства охорони навколишнього природного середовища та ядерно¿ безпеки про вс³ випадки забруднення довкілля, а також затри­мання п³дконтрольних вантаж³в;

• контролюº проведення сан³тарно¿ обробки ³ дезинфекц³¿ транс-портних засоб³в, причал³в, платформ ³ м³сць, де зд³йснюºться в³дванта-ження або розвантаження тварин, продукц³¿ ³ сировини тваринного походження, вс³х вид³в в³дход³в, у тому числ³ на експорт або тих, що надходять по ³мпорту;

• видаº, за необх³дн³стю, разом з Управл³нням зал³зниц³, депар-таментами ав³ац³йного, автомоб³льного, морського ³ р³чкового транспорту сп³льн³ накази з питань пол³пшення орган³зац³¿ еколо-г³чного контролю вантаж³в, ус³х вид³в транспорту, причал³в, порт³в;

• забороняº перевезення вантаж³в, як³ можуть негативно вплинути на стан довкілля ³ здоров'я людей;

• проводить експресанал³з речовин та матер³ал³в з метою встанов­лення ¿х належност³ до токсичних, рад³оактивних речовин, в³дход³в та вм³сту забрудненого баласту ³ ст³чних вод суден.

Моніторинг. В Україні існує розвинута законодавча база для проведення моніто­рингу, що підкреслює важливість цього для країни. Так питання моніторингу регламентуються у майже двох десятках законів України, у розвиток яких прийнято три спеціальні постанови КМУ. Стаття 22 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” регламентує основні поло­ження щодо моніторингу довкілля в країні.

Постановою КМУ від 30.03.98 р. № 391 затверджене Положення про державну систему моніторингу довкілля, яке визначає порядок створення та функціонування державної системи моніторингу довкілля (ДСМД).

ДСМД є системою спостережень, збирання, оброблення, переда­вання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогно­зування його змін і розроблення науково обгрунтованих рекомен­дацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. ДСМД – це складова частина національної інформа­ційної інфраструктури, яка є відкритою інформаційною системою, пріори­тетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтере­сів людини і суспільства, збереження природних екосистем, відвернення кризових змін екологічного стану довкілля та запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.

ДСМД базується на використанні існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного, органі­заційного, методологічного і метрологічного забезпечення, об’єд­на­ння складових частин та уніфікованих компонентів цієї системи. Організаційна інтеграція суб’єктів системи моніторингу на всіх рівнях здійснюється органами Мінекоресурсів на основі загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм моніторингу, що складаються з розроблених суб’єктами системи моніторингу програм відповідних рівнів, укладених між усіма суб’єктами системи моніторингу угод про спільну діяльність під час здійснення моніторингу на відповідному рівні.

Створення і функціонування ДСМД має на меті інтеграцію еколо­гічних інформаційних систем, що охоплюють певні території, і заснована на принципах узгодженості нормативно-правового та організаційно-методич­ного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення її складових частин, систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього, своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інфор­мації, що надходить і зберігається в ДСМД, об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її розпов­сюдження.

ДСМД спрямована на підвищення рівня вивчення і знань про екологіч­ний стан довкілля, оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях, якості обгрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення і сприяння розвитку міжнародного співробіт­ництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Інформація, отримана в ДСМД, викорис­товується для прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального вико­ристання природних ресурсів та екологічної безпеки органами державної влади та органами місцевого самоврядування і надається їм відповідно до затверджених регламентів інфо­рмаційного обслуго­вування користувачів ДСМД та її складових частин.

Моніторинг здійснюють суб’єкти моніторингу за загально дер­жав­ною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природо­охоронних заходів. До суб’єктів моніторингу довкілля відносяться Мінеко­ресурсів, Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС), МОЗ, Мінагрополі­тики, Держкомлісгосп, Держводгосп, Держкомзем, Держбуд. Фінансування робіт із створення і функціонування ДСМД та її складових частин здійсню­ється відповідно до порядку фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах згідно із законодавством. Покриття певної частини витрат на створення і функ­ціонування складових частин і компонентів системи моніторингу може здійснюватися за рахунок інноваційних фондів у межах коштів, перед­бачених на природоохоронні заходи, міжнародних грантів та інших джерел фінансування.

Суб’єкти ДСМД забезпечують вдосконалення підпорядкованих їм мереж спостережень за станом довкілля, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів, приладів і систем контролю, створення банків даних для їх багатоцільового колективного використання з допомогою єдиної комп’ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових цієї системи та взаємозв’язок з іншими інформаційними сис­темами, які діють в Україні та за кордоном.

Основними завданнями суб’єктів ДСМД є довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля, аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін, інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, відповідне інформаційне обслуговування. В ДСМД встановлюються спеціальні регламенти спостереження за екологічно небезпечними об’єктами, критерії визначення і втручання у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.

Взаємовідносини суб’єктів системи моніторингу грунтуються на взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціо­нального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, коорди­нації дій під час планування, організації та проведення спільних заходів з екологічного моніторингу, ефективному використанні наявних організацій­них структур, засобів спостережень за об’єктами довкілля та комп’ютеризації процесів діяльності, сприянні найбільш ефективному розв’язанню спільних завдань моніторингу та екологічної безпеки, відповідальності за повноту, своєчасність і достовірність переданої інформації, колективному викорис­танні інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів та інформаційному обміні.

Суб’єкти системи моніторингу, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації повинні здійснювати розроблення і узгодження з органами Мінекоресурсів та МНС планів здійснення заходів з метою спостереження за станом екологічно небезпечних об’єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, госпо­дарській та іншій діяльності, захист зареєстрованих у ДСМД постів (пунктів, станцій) спостережень за об’єктами довкілля від пошкодження та несанкціо­нованого перенесення, виділення в установленому порядку земельних ділянок під влаштування нових постів спостережень на підставі затверд­жених програм удосконалення і розвитку складових частин ДСМД.

Підприємства, установи і організації, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану довкілля, зобов’язані здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безоплатно надавати дані та узагальнену інформацію для її комплексного оброблення.

Попередження про виникнення або загрозу виникнення небезпечних природних явищ (метеорологічні, гідрологічні та геліогеофізичні явища на суші та на морі, екзогенні та ендогенні геологічні процеси), оцінення їх розвитку і можливих наслідків покладається на Мінекоресурсів. Оцінка впливу забруднення довкілля на стан здоров’я населення покладається на МОЗ та його органи на місцях, які повинні своєчасно інформувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування про негативні тенденції або кризові зміни стану здоров’я населення внаслідок погіршення екологічної обстановки.

НКАУ надає всім заінтересованим суб’єктам системи моніторингу архівну та поточну інформацію з дистанційного зондування Землі, а також методичну і технічну допомогу користувачам щодо інтерпретації та вико­ристання аерокосмічних даних. Органи Держводгоспу надають усім заінтере­сованим суб’єктам системи моніторингу інформацію про державний облік використання вод і скидання стічних вод водокористувачами; органи Мінагрополітики – про фізичні, геохімічні та біологічні зміни якості грунтів сільськогосподарського призначення; органи Держкомзему – про стан земельного фонду, структуру землекористування, трансформацію земель, заходи щодо запобігання негативним процесам і ліквідації їх наслідків.

Щорічно результати комплексного моніторингу в Україні подаються у національних доповідях про стан навколишнього природного середовища (стан атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, грунтів, відходів тощо).

Функціональні елементи системи моніторингу довкілля об’єднані у комплекс, головними завданнями якої є планування, реалізація і функціону­вання. Проектування, фактично, включає цілий діапазон дій з вибору місць розташування станцій мережі моніторингу, визначення потоку і параметрів оцінки викидів, підбору апаратури, відбору проб і дослідження, обробки даних і ведення документації, проведення науково-дослідних робіт, навчання персоналу, здіснення регіонального і міжнародного співробітництва.

Планування включає економічне проектування і аналіз (розробка варіантів рішень, структурні та не структурні заходи для виконання тощо); реалізація охоплює проектування і конструювання необхідних технічних засобів, включаючи мережі для моніторингу; затвердження стандартів ви­диків, встановлення процедур перевірки тощо; функціо­нування включає відкриття/закриття постів (пунктів), здійснення перевірок, ремонт і супровід.

Існує багато аналітичних методів, доступних для точного визначення бажаних параметрів якості води, повітря і ґрунту. Деякі з найбільш важливих типів аналітичних методів такі: фотометричний; атомна абсорбція; спектро­метрія; застосування індуктивно-плазмових систем і подібних аналітичних систем; потенціометричне титрування; селективні іонні електроди; газова хроматографія і газова мас-спектрометрія; іонна хроматографія тощо.

Важливими параметри, які потрібно враховувати в аналітичних методах точної оцінки різних параметрів якості довкілля, є: вибір необхідних методів випробувань; методи оцінки аналітичних результатів; перехресна перевірка аналітичних даних та необхідна інтерпретація результатів. Вибір вимірюваних параметрів диктується вимогами до системи, а повний аналіз потрібно здійснювати там, де необхідна повна оцінка різних параметрів.

Після вибору вимірюваних параметрів повинні бути вибрані відповідні аналітичні методи з урахуванням необхідної чутливості, точності, можливих впливів, швидкодії і вартості аналізу. Методи з високою точністю повинні використовуватися лише там, де це дійсно необхідно. Важливим є перший крок у кожному аналізі: проба повинна бути відповідно позначена, аналітик повинен точно знати тип відібраної проби, проведену підготовку і умови відбору проб. Інший важливий параметр аналітичного методу – частота тестування.

Оцінка отриманих аналітичних результатів – важлива складова кож­ного аналітичного метода. Точно так, як невірне здійснення відбору проб може знецінити весь аналіз в цілому, невірна оцінка отриманих результатів може привести до невірних висновків за результатами аналізу. Результати повинні бути подані у формі, яка дозволяє їх порівняння. Будь-який резуль­тат аналізу повинен бути всебічно перевірений з виправленням можливих помилок. Помилки, властиві аналітичним процедурам можна уникнути, здійснюючи повторні проби, однак можуть бути інші помилки, наприклад, помилка в маркуванні, у помилковому записі визначеної кількості тощо. Такі помилки іноді зводять результати аналізу до нуля, тому процедури їх виявлення мають важливе значення.

Програма управління включає чотири основні елементи: надійну і точну апаратуру для здійснення відбору проб; використання стандарти­зованих аналітичних методів; звичайний аналіз відбору проб принаймні один раз у день, при якому здійснюється аналіз невідомих проб; підтвердження здатності лабораторії отримувати необхідні результати з вимогою аналізу відібраних проб один чи два рази у рік.

Похибки можуть виражатися як середньоквадратичне відхилення. Метод, з одного боку, може мати дуже високу точність, але враховувати лише частину обумовлених складових, а з іншого – може бути точний, але його точність втрачається через низьку інструментальну чутливість, змінну ступеня біологічного впливу чи інший фактори. Звичайно можливо визначення похибки методу випробувань із застосуванням стандартних зразків.

Для отримання достовірних результатів необхідна перевірка первинних даних, які повинні бути правильно оброблені та збережені у відповідній документації. Це допоможе зробити вірний вибір місця відбору проб для гарантування достовірного вимірювання параметрів повітря, води, ґрунту, а відповідне документування даних допомагає у створенні необхідної статистики для оцінки результатів. Зараз широко використовуються комп’ютерні системи для вивчення забруднення довкілля.

    