
- •Р о з д і л 6. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •6.3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях за кордоном
- •6.4. Експертиза, екологічний контроль, спостереження і моніторинг довкілля людини
- •6.5. Єдина державна система запобігання надзвичайних ситуацій в Україні
- •6.6. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.7. Функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.8. Перевірка й оцінка стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання
- •6.9. Організація роботи з профілактики невиробничого травматизму
- •6.10. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.10.1. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •6.10.2. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •6.10.3. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
- •6.10.4. Державна ком³с³я з питань техногенно-еколог³чно¿ безпеки та надзвичайних ситуац³й
- •6.10.5. Функції м³н³стерств та ³нших центральних орган³в виконавчо¿ влади щодо запоб³гання ³ реагування на надзвичайн³ ситуац³¿ техногенного та природного характеру
- •М³нагропром, Держкомрибгосп
- •Мвс, Головне управл³ння командувача Нац³ональною гвард³ºю Укра¿ни
- •М³ненерго, м³нпромпол³тики, м³нвуглепром
- •М³неконом³ки, м³нф³н, мзеЗторг, Держкомрезерв, Укрстрахнагляд
- •Державний комітет інформаційної політики
- •Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності, Міносвіти
- •М³ноборони
- •М³нкультури
- •Моз, Комітет медичної та мікробіологічної промисловості
- •̳íåêîресурсів
- •Держатомрегулювання
- •М³нтранс
- •Держбуд
- •Комітет водного господарства
- •Геолком
- •Гідрометком
- •Держкомзв'язку
- •Держкомл³сгосп
- •Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації
- •Сбу, Адміністрація Держприкордонслужби
- •Äåðæгірпромнагляд
- •Держжитлокомунгосп
- •6.11. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •6.12. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів
- •6.13. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •6.14. Екологічна безпека та державний контроль у галузі охорони довкілля
- •6.15. Встановлення рівнів шкідливого впливу і лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •6.16. Розробка і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •Питання для самоконтролю для 5-6 розділів
6.13. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
Метою цієї Національної програми є реалізація заходів загальнодержавного значення щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності шляхом виконання конкретних завдань з організаційного, матеріально-технічного, наукового та нормативно- правового забезпечення їх діяльності у сфері охорони праці, подальшого вдосконалення системи державного управління та нагляду за охороною праці.
Реалізація права працівників на належні, безпечні і здорові умови праці не забезпечується повною мірою. Відсутність відповідних нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємствах, випадковий добір кадрів, стійка тенденція до зменшення коштів для забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці – це основні причини, які не дають змоги істотно знизити рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності.
Так, у 1999 році в цілому по Україні було травмовано на виробництві 39844 особи, з них 1388 – із смертельним наслідком, у 2000 році травмовано 34556 осіб, з них 1325 – із смертельним наслідком. Рівень професійної захворюваності залишається досить високим, при цьому переважають захворювання пилової та хімічної етіології, опорно-рухового апарату, віброшумова патологія.
Найбільшу кількість постраждалих зареєстровано на підприємствах вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, а також у будівництві та сільському господарстві.
Найбільш негативно позначаються на стані охорони праці:
незадовільні умови праці на виробництві;
недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;
недостатній рівень підготовки працюючих та фахівців з питань охорони праці;
відсутність впровадження в необхідному обсязі науково-технічних розробок у сфері охорони праці;
недостатня організація роботи з інформаційного забезпечення охорони праці.
Національна програма передбачає комплексне розв'язання проблем охорони праці, забезпечення пріоритету здоров'я працівників, їх соціального захисту, створення належних, безпечних і здорових умов праці на виробництві.
Концептуальні положення щодо поліпшення стану охорони праці грунтуються на аналізі сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, проблем охорони праці, а також змін у системі державного управління і полягають у:
створенні дієвих механізмів захисту прав працюючих, визначених законодавством про охорону праці;
створенні належних, безпечних і здорових умов праці;
розробленні механізму формування пріоритетних напрямів науки і техніки з питань охорони праці і вибору конкретних стратегічних напрямів;
концентруванні ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки в сфері охорони праці;
забезпеченні конкурентоспроможності науково-технічних розробок та їх відповідності світовому рівню;
максимальному використанні досягнень вітчизняної та світової науки, результатів міжнародного науково-технічного спів робітництва щодо питань поліпшення охорони праці та її нормативно-правової, наукової і матеріально-технічної бази.
Основними завданнями Національної програми є:
усунення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;
створення засобів діагностики устаткування та запобігання аваріям на об'єктах підвищеної небезпеки, засобів та систем колективного захисту працівників;
здійснення заходів із захисту людей від ураження ефектричним струмом, шумових, вібраційних та інших навантажень;
удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці;
розв'язання проблем медицини праці;
інформаційне забезпечення органів державної влади та населення з питань охорони праці.
Виконання визначених завдань сприятиме поліпшенню стану охорони праці, а також зменшенню кількості аварій, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Передбачені програмою заходи спрямовано на поступове приведення національного законодавства у відповідність з актами законодавства ЄС.