
- •Безпека
- •Передмова
- •Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Основні поняття та визначення
- •1.2. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •1.3. Концепція прийнятого (допустимого) ризику
- •1.4. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.5. Принципи, методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1.6. Класифікація основних форм діяльності людини
- •1.7. Фактори, які впливають на працездатність людини
- •1.8. Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини
- •1.9. Біологічні ритми людини
- •1.10. Безпека людини в системі «людина – життєве середовище»
- •1.10.1. Загальні положення
- •1.10.2. Характеристика аналізаторів людини
- •1.10.3. Сумісність елементів системи «людина-життєве середовище»
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт
- •Людина як елемент системи «людина-життєве середовища
- •2.1. Основні складові навколишнього середовища та біосфера
- •2.1.1. Загальні відомості
- •2.1.2. Атмосфера
- •2.1.3. Гідросфера
- •2.1.4. Біосфера
- •2.1.5. Літосфера
- •2.2. Раціональні умови і методи підвищення життєдіяльності людини
- •2.2.1. Раціональне харчування
- •2.2.2. Використання лікарських засобів
- •2.2.3. Лікувально-відновні заходи
- •2.2.4. Загартування
- •2.2.5. Особливості праці і відпочинку жінок, підлітків і людей літнього віку
- •2.2.6. Психологічні методи відновлення працездатності
- •2.3. Види, джерела та наслідки забруднення навколишнього середовища
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.2. Причини розвитку техногенно-еколог³чно¿ кризи в Укра¿н³
- •2.3.3. Основні заходи щодо захисту середовища життєдіяльності людини
- •Питання для самоконтролю
- •3.1.2. Літосферні небезпеки
- •3.1.3. Гідросферні небезпеки
- •3.1.4. Атмосферні небезпеки
- •3.1.5. Космічні небезпеки
- •3.1.6. Біологічні небезпеки
- •3.1.6.1. Загальні відомості
- •3.1.6.2. Мікроорганізми
- •3.1.6.3. Тваринний та рослинний світ
- •3.2. Техногенні небезпеки
- •3.2.1. Механічні небезбеки
- •3.2.2. Механічні коливаня
- •3.2.3. Електромагнитні поля (емп)
- •3.2.4. Іонізуючі випромінювання
- •3.2.4.1. Основні положення
- •3.2.4.2. Фізика радіоактивності
- •3.2.4.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.4. Дозиметричні величини та їх одиниці виміру
- •3.2.4.5. Джерела забруднення
- •3.2.4.6. Вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.7. Нормування радіаційної безпеки
- •3.2.4.8. Захист від випромінювань
- •3.2.5. Електробезпека
- •3.2.6. Статична електрика
- •3.2.7. Вибухи і пожежі
- •3.3. Соц³альн³ небезпеки
- •3.3.1. Загальні відомості
- •3.3.2. Наркотики й наркоман³я
- •3.3.3. Н³котин ³ нікотиноманія
- •3.3.4. Алкоголь ³ алкогол³зм
- •Безпека життєдіяльності в умовах екстремальних і надзвичайних ситуацій
- •4.1. Загальні поняття і визначення, класифікація
- •4.2. Вогнище хімічного ураження (вху)
- •4.3. Вогнище (зона) радіоактивного забруднення
- •4.4. Вогнища ураження природного характеру
- •4.5. Надзвичайні ситуації на транспорті
- •4.5.1. Залізничний транспорт
- •4.5.2.Міський транспорт
- •4.5.3. Авіаційний транспорт
- •4.6. Засоби захисту в надзвичайних ситуаціях
- •Р о з д і л 5. Правова основа організації безпеки життєдіяльності
- •5.2. Основа національної безпеки України
- •5.3. Законодавство України про охорону здоров'я
- •5.4. Надзвичайний стан
- •5.5. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •5.6. Правові засади цивільного захисту
- •5.7. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
- •5.8. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •5.9. Захист населення від інфекційних хвороб
- •Права та обов'язки підприємств, установ і організацій у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
- •Санітарна охорона території України
- •5.10. Використання ядерної енергії та радіаційна безпека
- •5.11. Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання
- •5.12. Поводження з радіоактивними відходами
- •1.13. Пестициди і агрохімікати
- •5.14. Перевезення небезпечних вантажів
- •5.15. Охорона праці
- •5.16. Охорона навколишнього природного середовища
- •5.17. Попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення
- •5.18. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •За професійним ризиком виробництва
- •5.20. Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України
- •Р о з д і л 6. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •6.3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях за кордоном
- •6.4. Експертиза, екологічний контроль, спостереження і моніторинг довкілля людини
- •6.5. Єдина державна система запобігання надзвичайних ситуацій в Україні
- •6.6. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.7. Функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.8. Перевірка й оцінка стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання
- •6.9. Організація роботи з профілактики невиробничого травматизму
- •6.10. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.10.1. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •6.10.2. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •6.10.3. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
- •6.10.4. Державна ком³с³я з питань техногенно-еколог³чно¿ безпеки та надзвичайних ситуац³й
- •6.10.5. Функції м³н³стерств та ³нших центральних орган³в виконавчо¿ влади щодо запоб³гання ³ реагування на надзвичайн³ ситуац³¿ техногенного та природного характеру
- •М³нагропром, Держкомрибгосп
- •Мвс, Головне управл³ння командувача Нац³ональною гвард³ºю Укра¿ни
- •М³ненерго, м³нпромпол³тики, м³нвуглепром
- •М³неконом³ки, м³нф³н, мзеЗторг, Держкомрезерв, Укрстрахнагляд
- •Державний комітет інформаційної політики
- •Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності, Міносвіти
- •М³ноборони
- •М³нкультури
- •Моз, Комітет медичної та мікробіологічної промисловості
- •̳íåêîресурсів
- •Держатомрегулювання
- •М³нтранс
- •Держбуд
- •Комітет водного господарства
- •Геолком
- •Гідрометком
- •Держкомзв'язку
- •Держкомл³сгосп
- •Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації
- •Сбу, Адміністрація Держприкордонслужби
- •Äåðæгірпромнагляд
- •Держжитлокомунгосп
- •6.11. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •6.12. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів
- •6.13. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •6.14. Екологічна безпека та державний контроль у галузі охорони довкілля
- •6.15. Встановлення рівнів шкідливого впливу і лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •6.16. Розробка і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •Питання для самоконтролю для 5-6 розділів
- •Додатки
- •1. Основн³ терм³ни з безпеки життєдіяльності та ¿х визначення
- •2. Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять
- •3. Зміст курсу
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їх види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Індивідуальні семетрові завдання
- •5. Оцінка якості засвоєння навчальної програми
- •6. Методичні вказівки та вимоги до розроблення робочих навчальних програм
- •7. Умови реалізації навчальної програми
- •8. Зв'язок зі стандартами освіти внз (молодший спеціаліст, бакалавр)
- •9. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •9.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •15 Розробники програми
- •Використана література та Internet-джерела
- •Навчальне видання
5.5. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 з останніми змінами від 02.04.2009, здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків.
Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класицікується як державного, регіонального, місцевого та об'єктового рівня.
Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:
територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено;
розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела надзвичайної ситуації, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175.
Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:
яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;
яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);
яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі – особи, яким внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);
внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;
збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.
Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:
яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);
яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;
внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;
збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.
Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у цьому Порядку вище.
У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод - на два ступеня менше).
Віднесення надзвичайної ситуації, яка виникла на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, до державного та регіонального рівня за територіальним поширенням або за сумарними показниками її наслідків не є підставою для віднесення надзвичайної ситуації до державного або регіонального рівня окремо для кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць. Віднесення надзвичайної ситуації до державного та регіонального рівня для зазначених адміністративно-територіальних одиниць здійснюється окремо за критеріями та правилами, зазначеними у цьому Порядку.
Остаточне рішення щодо визначення рівня надзвичайної ситуації з подальшим відображенням його у даних статистики, зокрема у разі відсутності відомостей у повному обсязі стосовно розвитку надзвичайної ситуації, приймає МНС з урахуванням експертного висновку (за наявності) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації готується МНС за дорученням Кабінету Міністрів України.
МНС має право звернутися до центральних органів виконавчої влади за інформацією про розмір завданих збитків. Відповідальність за достовірність інформації несе орган виконавчої влади, який її подає.
У разі аварійної події (пригоди), що сталася з транспортним засобом, або аварії на виробництві (незалежно від форми власності) до інформації центрального органу виконавчої влади додається акт розслідування такої події (пригоди) або аварії, проведеного в установленому законодавством порядку.
Остаточне рішення (експертний висновок) МНС є підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на надзвичайну ситуацію відповідно до законодавства.