3.3.4. Алкоголь ³ алкогол³зм

Алкоголь дуже негативно впливаº на центральну нервову сис-тему. Порушуºться розумова ³ ф³зична працездатн³сть, посилюºться втома, про що св³дчить запис роботи м'яз³в. Алкоголь знижуº працездатн³сть на 1617 %, при цьому втома настаº швидше, н³ж звичайно. Особливо р³зко знижуºться працездатн³сть у ос³б, профес³йна д³яльн³сть яких вимагаº посилено¿ уваги ³ значного напруження. В³домо, що чим складн³ша робота, тим менша доза алкоголю стаº причиною виробничого травматизму.

Алкоголь знижуº швидк³сть рухово¿ реакц³¿. А. П. Лаптºв зазначаº, що у футбол³ст³в п³сля випито¿ кружки пива швидк³сть складно¿ рухово¿ реакц³¿ знижуºться у середньому на 12-16%, точн³сть реакц³¿ на рухомий об'ºкт  на 1721%, точн³сть м'язових зусиль  на 14-19%.

Вважаºться, що алкоголь з³гр³ваº орган³зм у холодну погоду. Д³йсно, п³д д³ºю алкоголю розширюються кровоносн³ судини шк³ри, кров припливаº до не¿ ³ людина в³дчуваº тепло. Але, циркулюючи по розширених судинах, кров в³ддаº у зовн³шнº середовище велику к³льк³сть тепла, внасл³док чого температура т³ла звичайно знижуºться на 12°С ³ орган³зм швидче охолоджуºться.

Алкоголь порушуº нормальну функц³ю головного мозку внасл³док отруºння (³нтоксикац³¿). Це порушення пояснюºться тим, що спирт особливо ³нтенсивно накопичуºться в нервов³й тканин³. Тому в мозку його концентрац³я набагато б³льша, н³ж у кров³ (рис. 3.1)

П³сля приймання нав³ть невеликих доз алкоголю знижуºться ст³йк³сть ³ ³нтенсивн³сть уваги, спов³льнюºться ¿¿ переключення; порушуються процеси мислення ³ пам'ят³. Прац³вников³ треба б³льше часу, щоб оц³нити виробничу ситуац³ю ³ прийняти р³шення, а це знижуº його готовн³сть до д³¿. Одночасно знижуºться гострота зору, порушуються оком³р ³ здатн³сть розр³зняти .кольори (особливо погано сприймаються в³дт³нки червоного кольору), звужуºться поле зору, зб³льшуºться час в³дновлення зору п³сля засл³плення, порушуºться координац³я рух³в, ¿х точн³сть, р³зко зб³льшуºться час реакц³¿, маскуºться почуття втоми за наявност³ втоми ³ зниження працездатност³.

Рис. 3.1. Розпод³л алкоголю в орган³зм³ людини

(концентрац³ю алкоголю в кров³ прийнято за 100 %)

Однак найнебезпечнішим º неадекватне ставлення п'яно¿ людини до свого стану, оск³льки алкоголь загальмовуº центри кори головного мозку, як³ контролюють д³¿ ³ вчинки. Вона переоц³нюº сво¿ можливост³ ³ недооц³нюº складн³сть виробничо¿ ситуац³¿. П'яний за кермом, верстатом чи на ³ншому робочому м³сц³ набагато небезпечн³ший, н³ж хворий чи прац³вник у стан³ нав³ть виражено¿ втоми. Твереза людина розум³º, що ¿¿ можливост³ обмежен³, ³ намагаºться бути особливо уважною ³ обережною.

Зб³льшення часу реакц³¿ прямо залежить в³д к³лькост³ випитого алкоголю. П³сля приймання 75 г чистого алкоголю час загально¿ реакц³¿ людини зб³льшуºться в 22,5 раза, якщо випито 100 г  у 24 рази, 150 г  у 35 раз³в, 175 г  у 69 раз³в.

Людина, яка зловживаº алкоголем, драт³влива, емоц³йно нест³йка, погано спить, швидко втомлюºться. У 70 % н³чний сон не зн³маº вто­ми, тому вже на початку робочого дня працездатн³сть тако¿ людини знижена.

Об'ºктивним показником дози алкоголю º вм³ст його в кров³. При вм³ст³ алкоголю в кров³ прац³вника 0,30,9%о ймов³рн³сть виникнення небезпеки зростаº в 7 раз³в, при 1,01,4 %о у 31 раз, при 1, 5 %о  у 128 раз³в (1 %о  це вм³ст алкоголю в кров³, який в³дпов³даº 1 г чистого алкоголю на 1 л кров³). Небезпека вживання алкоголю нав³ть в малих дозах п³дтверджуºться тим, що п³сля двох кружок пива к³льк³сть алкоголю в кров³ людини масою 75 кг становить 0,9 %о, 0,5 л вина – 1,2 %о, чарки гор³лки чи коньяку  1,1 %о.

Коеф³ц³ºнт небезпеки виникнення ДТП зб³льшуºться з п³дви-щенням концентрац³¿ алкоголю в кров³ вод³я. Особливо зб³льшуºться така небезпека при концентрац³¿ алкоголю в кров³ понад 1,2 %о. За наявност³ в кров³ вод³я 0,51,0%о алкоголю виникають збудження, р³зк³сть рух³в, надм³рний оптим³зм під час оц³нки дорожньо¿ ситуац³¿, помилков³сть суджень. Якщо вм³ст алкоголю становить у кров³ 1,01,5 %о, у к³лька раз³в зб³льшуºться час реакц³¿, виявляºться агресивн³сть, недбале ставлення до ³нших учасник³в руху, необгрунтований ризик, порушуºться координац³я рух³в. При 1,62 %о вод³й не може оц³нити ³ розрахувати швидк³сть, у нього порушуºться координац³я рух³в. При вм³ст³ алкоголю в кров³ понад 2 %о вод³й не може правильно керувати автомоб³лем, не ор³ºнтуºться в дорожн³й ситуац³¿, ³нод³ не може ув³мкнути запалювання. При надто великих дозах алкоголю в кров³ ³нод³ спостер³гаºться нав³ть секундна втрата св³домост³, що на велик³й швидкост³ чи в умовах ³нтенсивного дорожнього руху може завершитися катастрофою. З точки зору безпеки дорожнього руху нав³ть м³н³мальне перевищення ф³з³олог³чного вм³сту алкоголю в кров³ недопустиме. Хоча в деяких кра¿нах допускаºться керування автомоб³лем при доз³ алкоголю в кров³ 1,0 %о (США), 0,5 %о (Франц³я, скандинавськ³ кра¿ни ³ Япон³я).

Вплив алкоголю на орган³зм людини ³ його працездатн³сть визначаºться не т³льки к³льк³стю випитого алкоголю, а й багатьма ³ншими факторами. Якщо алкоголь вживати на порожн³й шлунок, в³н швидше всмоктуºться, ³ людина швидше п'ян³º. Швидше й сильн³ше д³º алкоголь на людей п³д час хвороби, при втом³, а також у стан³ збудження. Ступ³нь сп'ян³ння п³сля приймання одн³º¿ ³ т³º¿ самої дози залежить в³д ³ндив³дуально¿ сприйнятливост³, в³ку, стат³, маси т³ла ³ ступеня звикання. Одна й та сама доза алкоголю у р³зних людей спричинюºться до неоднакових порушень у переб³гу ф³з³олог³чних ³ псих³чних процес³в ³ по-р³зному впливаº на ¿х працездатн³сть ³ д³яльн³сть.

Важливо також знати час д³¿ алкоголю на орган³зм. Алкоголь усмоктуºться через 2030 хв п³сля вживання, але ³з зб³льшенням дози найб³льший ступ³нь сп'ян³ння спостер³гаºться через 11,5 год. Перш³ прикмети сп'ян³ння з'являються п³сля прийняття 0,5 мг на 1 кг маси, тобто 30 г алкоголю для людини масою 60 кг. П³сля прийняття 80 г гор³лки чи 500 г пива алкоголь д³º протягом доби. Якщо людина ввечер³ випила, зранку ¿¿ не можна вважати тверезою.

Розглянемо тепер позитивн³ характеристики алкоголю. Невелик³ дози спиртного зн³мають стрес. Кр³м того, спирт  поживна речовина. Коли в³н окислюºться, людина отримуº енерг³ю.

Методичн³ та ф³з³олог³чн³ досл³дження св³дчать про користь вина. Кислуватого смаку йому надають орган³чн³ кислоти, ¿х досить багато  в³д 0,5 до 1 %. Кислотн³сть (2,53,5) майже така сама, як ³ шлункового соку. Саме тому воно сприяº травленню, особливо перетравлюванню б³лк³в. Орган³чн³ кислоти збуджують травн³ залози ³ посилюють апетит. Особливо багато у вин³ винно¿ кислоти, а також яблучно¿, яка в³д³граº важливу роль в обм³н³ речовин. У деяких, особливо червоних, столових винах º молочна кислота, яка надаº ¿м б³льш м'якого смаку.

Багатий ³ р³зноман³тний м³неральний склад вина: 24 м³кро-елементи, зокрема марганець, цинк, руб³д³й, фтор, ванад³й, йод, титан, кобальт. Особливо багато м³неральних речовин у винах, одержаних брод³нням на вичавках виноградних яг³д  кахетинських, червоних столових, мадер³ та ³н. Найб³льше вони багат³ на кал³й ³ фосфор, роль яких у нервових процесах у м³неральному обм³н³, в б³оенергетиц³ важко переоц³нити. Багато у вин³ в³там³ну Р, який допомагаº орган³змов³ засвоювати ³ накопичувати аскорб³нову кислоту. До реч³, червон³ вина взагал³ багатш³ на корисн³ речовини, н³ж б³л³, зокрема й на в³там³ни. Р-в³там³нну активн³сть мають дубильн³ та фарбувальн³ речовини червоного винограду. К³льк³сть антоц³анових фарбник³в, як³ м³стяться в 200 г червоного вина, могла б задовольнити добову потребу орган³зму людини у в³там³н³ Р. Цього в³там³ну звичайно обмаль у продуктах харчування, а в³н зм³цнюº ст³нки судин ³ нормал³зуº обм³н в³там³ну С. Червоне вино могло б заповнити цю прогалину.

У винах º цукри  глюкоза ³ фруктоза. В сухих ¿х небагато  до 0,3, у нап³всухих  до 3, нап³всолодких  до 8, солодких  до 20 %, л³керних  до 35 %. В³дпов³дно до цього ³ калор³йн³сть ¿х р³зна  в³д 600 ккал/л у сухих до ¯500 ккал/л у десертних.

Пол³сахаридн³ пектинов³ речовини допомагають орган³змов³ зв³льнитися в³д сторонн³х сполук, зокрема в³д рад³оактивного стронц³ю. Вина з п³двищеним вм³стом руб³д³ю сприяють виведенню цез³ю  за рахунок ¿х х³м³чно¿ спор³дненост³, а також конкуренц³¿. А дубильн³ речовини винограду ³ вина д³ють як рад³опротектори.

Шампанськ³ та ³грист³ вина насичен³ діоксидом вуглеводню. В³н збуджуº дихальний центр ³ стимулюº кровооб³г, розширюº судини мозку.

Серед летких речовин, що утворюють букет вина,  еф³рн³ ол³¿, складн³ еф³ри, альдег³ди. Вони не т³льки приºмно пахнуть, а ще й знижують кров'яний тиск, тон³зують нервову систему.

У сухих виноградних винах м³ститься в³д 9 до 14,5°, або об'ºмних в³дсотк³в, етилового спирту, в десертних ³ м³цних  до 20°. Оск³льки алкоголь º природним продуктом обм³ну речовин, у кров³ й тканинах т³ла його м³ститься в³д 30 до 60 мл/л.

Максимальна доза вина обмежена саме к³льк³стю спирту, що в ньому м³ститься. Доведено, що здорова доросла людина не повинна випивати за день б³льше 400600 мл виноградного столового вина з 10-градусним вм³стом алкоголю. Для м³цн³ших вин норма, природно, менша. Очевидно, треба брати до уваги стан людини, звички, комплекц³ю тощо. Л³кувальн³ властивост³ вина знали ³ використо-вували в давнину Г³ппократ, Цельс³ус та ³н. Сучасна медицина також застосовуº енотерап³ю (винол³кування). Книга «Вино як харчування ³ л³ки» С. Луч³а отримала високу оц³нку л³кар³в США. Л³кар³ знають, що вином ³нод³ можна зам³нити сильнод³юч³ препарати, як³ спричинюють поб³чн³ реакц³¿ у хворого.

Для п³дтримання ослаблено¿ серцево¿ д³яльност³ добре вживати легк³ б³л³ вина, особливо шампанське. При розладах шлунка корисн³ червон³ вина з великою к³льк³стю дубильних речовин. Червон³ столов³ вина рекомендують також при анем³¿  до двох склянок на день, п³д час ¿ди. При атеросклероз³ призначають сух³ б³л³ вина з м³неральними водами (до п³вл³три на день). При ав³там³ноз³ можна пити будь-як³ вина, а при переломах чи захворюваннях к³сткового апарату  т³, що м³стять багато м³неральних речовин. Грип, бронх³т, запалення леген³в л³кують гл³нтвейном  гарячим червоним вином з цукром.

Нав³ть розведене наполовину водою виноградне вино може вберегти в³д кишково¿ ³нфекц³¿, воно вбиваº ³ збудник³в тифу за к³лька хвилин. При загостренн³ туберкульозу корисне червоне столове вино, в невеликих дозах: воно не т³льки згубне для бацил, а й збуджуº апетит. Виснаженим ³ слабким хворим дають по к³лька ложок на день портвейну чи мадери.

Звичайно, º ³ протипоказання. Вино не можна вживати при хворобах нирок, печ³нки, виразц³ шлунка, багатьох ³нших захворюваннях. Л³куватися ним можна т³льки за рекомендац³ºю л³каря. який визначить тип вина, порядок приймання ³ м³ру. Як зауважив л³кар ³ ф³лософ Парацельс, лише м³ра визначаº, бути речовин³ шк³дливою чи корисною.

    

Питання для самоконтролю

1. Поясніть поняття шуму і вібрації та їх вплив на організм людини.

2. Дайте характеристику шуму і вібрації.

3. Розкрийте методи зменшення впливу шуму та вібрації на людину.

4. Дайте визначення поняття «іонізуюче випромінювання», охарактеризуйте його види.

5. Порівняйте природні і штучні джерела іонізуючих випромінювань.

6. Поясніть сучасне уявлення про біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини.

7. Назвіть і охарактеризуйте основні види променевих уражень, які розвива­ються при впливі іонізуючих випромінювань.

8. Дайте характеристику прийнятих допустимих рівнів опромінення людини.

9. Дайте оцінку сучасної радіаційної обстановки в Україні.

10. Поясніть поняття та дайте характеристику ЕМП та випромінювання.

11. Дайте характеристику ступеню впливу електромагнітних випромінювань на організм людини.

12. Визначте основні заходи і засоби захисту від дії ЕМП та випромінювань.

13. Визначте джерела та засоби захисту від дії 14 та УФ випромінювань.

14. Охарактеризуйте вплив електричного струму на організм людини.

15.З'ясуйте фактори електричного струму, що впливають на організм лю­дини.

16. Охарактеризуйте дію лазерного випромінювання на організм людини.

17. Визначте вплив на організм людини шкідливих речовин.

18. Поясніть сутність гранично допустимого впливу шкідливих хімічних речо­вин на людину.

19. Дайте загальні характеристики біологічних факторів небезпек.

20. Поясніть вплив отруйних речовин на організм людини.

21. Наведіть приклади психофізіологічних факторів небезпеки.

22. Охарактеризуйте особливості фізичної і розумової діяльності людини.

23. Поясніть, в чому полягають небезпеки фізичної та розумової діяльності.

24. Дайте пояснення енерговитратам у процесі праці.

Питання для обговорення на семінарських заняттях

1. Вплив шуму і вібрації на організм людини.

2. Основні характеристики іонізуючих випромінювань.

3. Джерела іонізуючих випромінювань.

4. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на живий організм.

5. Радіаційна безпека.

6. Загальна характеристика ЕМП.

7. Вплив ЕМП на організм людини.

8. Джерела інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювань і методи зниження їх впливу на людину.

9. Загальні характеристики електроенергії.

10. Дія електричного струму на організм людини.

11. Загальна характеристика і класифікація хімічних речовин.

12. Характеристика шкідливих речовин.

13. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.

14. Поняття гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.

15. Загальна характеристика біологічних факторів небезпек.

16. Отруйні тварини і рослини.

17. Методи захисту від біологічних факторів небезпек.

18. Класифікація і загальна характеристика психофізіологічних факторів не­безпек.

19. Фізична діяльність людини.

20. Розумова діяльність людини.

21. Характеристика трудової діяльності.

22. Фактори, що впливають на продуктивність праці.

Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт

1. Негативні фактори техносфери.

2. Негативні фактори виробничого середовища.

3. Оцінка впливу негативних факторів техносфери.

4. Проблеми шуму і тиші.

5. Вплив вібрації на життєдіяльність людини.

6. Іонізуюче випромінювання і забезпечення радіаційної безпеки.

7. Характеристика електромагнітних випромінювань та їх вплив на організм людини.

8. Своєрідний характер впливу електричного струму на організм людини.

9. Характеристика шкідливих хімічних речовин та їх вплив на навколишнє середовище і людину.

10. Позитивне та негативне у використанні хімічних речовин.

11. Біологічні фактори небезпек.

12. Використання хімічної та біологічної зброї.

13. Основні форми трудової діяльності людини.

14. Фізіологічна дія мікроклімату на людину.

15. Психофізіологічні фактори небезпеки життєдіяльності людини.

16. Основні психологічні особливості людини з точкк зору безпеки життє­діяльності.

17. Значення психологічного клімату в колективі.

18. Шляхи підвищення працездатності людини.

    

Р о з д і л 4