3.3.2. Наркотики й наркоман³я

Наркотики  це речовини, як³ призводять до стану зац³пен³ння, отуп³ння, запаморочення. Поняття “наркотик” сьогодн³ охоплюº широке коло речовин ³ рослин, а також продукт³в, що з них отримали, як³ чинять наркотичну д³ю.

П³д наркоман³ºю розум³ють не т³льки стимулювання нарко-тичними засобами появи збудженого чи пригн³ченого стану цент-рально¿ нервово¿ системи, а й звикання орган³зму до них, бажання ¿х приймати ³ за в³дсутност³ безпосередн³х причин: болю, втоми, страху та ³нших стан³в. Головною причиною тако¿ пристраст³ º ефект ейфор³¿, який р³зною м³рою притаманний ус³м наркотикам.

0тже, наркотики можуть в³д³гравати двояку роль: бути пом³ч-никами людини, коли ¿х використовують як медичний препарат, ³ ворогом, коли св³домо чи несв³домо зловживати ними. Наркоман³я виявляºться в нестримн³й пристраст³ до наркотичних речовин, як³ зумовлюють ейфор³ю. Наркоман³я характеризуºться появою типових зм³н у псих³ц³ людей ³ ¿х пристраст³ до пост³йного вживання одн³º¿ чи к³лькох речовин, як³ мають наркотичн³ властивост³.

У б³льшост³ хворих виявляються особист³сн³ зм³ни. При цьому б³льш н³ж у 50 % випадк³в спостер³галися ч³тк³ прикмети зниження пам'ят³ й ³нтелекту, а у 71 % хворих  пом³тне зниження морально-етичних якостей, деградац³я.

Ц³ найтипов³ші насл³дки наркоман³¿ ³ визначають найб³льшу соц³альну небезпеку наркоман³в. Кр³м того, якщо йдеться про медико-соц³альн³ насл³дки наркоман³¿, сл³д пам'ятати про високу ймов³рн³сть захвор³ти на СНіД, част³ випадки смертельного насл³дку не т³льки у зв'язку з випадковим передозуванням наркотик³в, а й через самогубство ³ нещасн³ випадки в стан³ наркотичного сп'ян³ння.

Б³ох³м³я наркотик³в. Наркотики  це група речовин р³зного походження, як³ об'ºднуº под³бна д³я на орган³зм. Б³льш³сть цих речовин рослинного походження, вони входять до складу р³зних частин вих³дних рослин (оп³йний мак, ³нд³йська конопля, кущ³ кофе та ³н.), а також продукт³в, як³ з них отримують (гашиш, анаша, марихуана тощо).

Зазначимо, що невелика к³льк³сть неорган³чних речовин також маº заспок³йлив³ ³ снод³йн³ властивост³. В останн³ десятир³ччя створено синтетичн³ морф³нопод³бн³ та ³нш³ психофармаколопчн³ препарати з сильною наркотичною д³ºю (понад 1000).

Алкало¿ди-наркотики. Алкало¿ди  це особлива група азотовм³сних орган³чних сполук, як³ мають високу б³олог³чну активн³сть. Алкало¿ди м³стяться в деяких рослинах ³ º продуктами ¿х життºд³яльност³. Для багатьох алкало¿д³в дос³ не знайдено синтетичних зам³нник³в.

Алкало¿ди вважаються ц³нними л³карськими препаратами. В³домо понад 1000 алкало¿д³в, але к³льк³сть ¿х безперервно зростаº. Це пов'язано з тим, що в останн³ десятир³ччя зросла зац³кавлен³сть про­блемами ф³тох³м³¿ (х³м³¿ рослин) ³ ф³тотерап³¿ (л³кування л³карськими рослинами). Незважаючи на численн³ досл³ди, вчен³ не можуть синтезувати деяк³ найважлив³ші для медицини алкало¿ди, зокрема, морф³н (морф³й, який був в³дкритий ще в 1806 р.). Половина вс³х в³домих алкало¿д³в в³дкрита п³сля 1930р.

В³домий з давн³х-давен оп³й л³кар³ та знахар³ вважали ун³вер-сальним л³кувальним препаратом. Оп³й, чи оп³ум (в³д давньогрец. оïîñ  рослинний с³к)  засохлий на пов³тр³ с³к з нестиглих головок снод³йного маку. С³к являº собою складну сум³ш ³з б³лкових речовин, каучуку, смол, цукр³в ³ б³льш н³ж 20 алкало¿д³в (морф³н, коде¿н, папаверин та ³н.). В оп³ю алкало¿ди º у вигляд³ солей молочно¿, с³рчано¿ та ³нших кислот. ¯х вм³ст коливаºться в дуже широких межах (в³д 1-3 % до 15-20 %). Оп³й парал³зуº центральну нервову систему та р³зн³ центри травно¿ системи, впливаº на з³р, викликаº надм³рне збудження спинного мозку ³ п³двищення рефлекторно¿ активност³.

Ìîðô³í º основним алкало¿дом оп³ю ³ його склад зм³нюºться в дуже широких межах (в³д 3 до 12 %, ³нод³ досягаº 20 %). У 1803 р. французьк³ фармацевти Сеген ³ Деран довели, що морф³н º складовою оп³ю, а через три роки молодому аптекарю Фр. Сертюрнеру вдалося отримати з водного екстракту кристал³чний продукт, який в³н назвав морф³ном на честь Морфея  бога сну. 1832 р. був вид³лений ³з водного екстракту оп³ю ще один алкало¿д  коде¿н. Обидва алкало¿ди º гетероцикл³чними сполуками з³ складною структурою.

Морф³н маº сильн³ знеболювальн³ властивост³, що виявляºться у блокуванн³ больового центру головного мозку, тамуº кашель, але утруднюº дихання, бо пригн³чуюче д³º на дихальний центр, зменшуº рухому секреторну активн³сть шлунка ³ кишок, викликаº нудоту, а ³нод³ блювання, знижуº обм³н речовин, º слабким снод³йним. Морф³н ³ його хлорид використовують у медицин³, як сильнод³ючий болетамувальний зас³б. Тривале застосування морф³ну призводить до розвитку одного з р³зновид³в наркоман³¿  морф³н³зму.

Êîäå¿í  чинить слабшу наркотичну д³ю, н³ж морф³н, але водночас сильно д³º на рефлекторну д³яльн³сть. Використовуºться як зас³б проти кашлю, р³дше  як снод³йне чи знеболювальне.

Ãåðî¿í  пох³дна морф³ну, волод³º такою ж сильною нарко-тичною д³ºю. Однак як л³карський препарат не використовуºться, тому що під час вживання часто виникаº хвороблива пристрасть до нього. Незважаючи на те, що виробництво геро¿ну заборонено, розвиваºться нелегальний геро¿новий б³знес.

Кока¿н ³ деяк³ под³бн³ до нього алкало¿ди м³стяться в лист³ дикорослих кущ³в коки. ²з цих рослин вид³лено ³ вивчено лише с³м алкало¿д³в, найважлив³ший ³з яких  кока¿н  в³дкритий Н³маном у 1860 р. Кока¿н вважаºться сильнод³ючою отруйною речовиною. Найважливішою серед його фармаколог³чних властивостей º парал³зуюча д³я на волокна суттºвих нерв³в. У медицин³ застосовують для поверхневого знеболювання кон'юнктиви й рог³вки ока, слизових оболонок рота ³ носа. Головний негативний ефект кока¿ну - збуджувальна д³я, яка породжуº в³дчуття легкост³. З часом з'являºться пристрасть до кока¿ну  кока¿н³зм. Систематичне вживання кока¿ну призводить до розладу нервово¿ системи.

Такими самими властивостями, як ³ кока¿н, волод³ють ³нш³ при-сутн³ в рослинах речовини, в³дом³ ще в давнину. Наприклад, гунни пили нап³й, приготовлений з ³нд³йських конопель. Сьогодн³ як наркотик використовують отруйну смолу, яку видобувають ³з ц³º¿ рослини (гашиш, марихуана).

Êîôå¿í  алкало¿ди, що м³стяться в зернах кави, в листках чаю та в ³нших рослинах. У невеликих дозах стимулюº роботу серця ³ д³яльн³сть нервово¿ системи. В³н викликаº збудження кровоносних судин ³ тим самим п³двищуº кров'яний тиск. Однак надм³рне вживання кави може призвести до спазму коронарних артер³й, як³ живлять серцевий м'яз.

Учен³ всього св³ту намагаються виявити причини вживання наркотик³в, механ³зми, як³ лежать в основ³ формування наркотично¿ залежност³. При цьому висловлюються р³зн³ точки зору: одн³ зазначають переважну роль б³олог³чних фактор³в у розвитку нарко-ман³¿, ³нш³ надають перевагу виключно зовн³шн³м факторам  умовам виховання ³ оточенню. У суто психолог³чному план³ в основ³ тяги до наркотик³в º прагнення до зниження напруги ³ почуття тривоги, до втеч³ в³д проблем, пов'язаних з д³йсн³стю. У багатьох випадках до вживання наркотик³в призводять поганий настр³й, невпевнен³сть у соб³, особливо у псих³чно невр³вноважених п³дл³тк³в. Повторне вживання наркотику закр³плюº звичку, механ³змом формування яко¿ º умовний рефлекс. Механ³зм формування звички та пристраст³ (залежност³) до наркотик³в ³ токсичних засоб³в, включаючи алкоголь ³ н³котин, реал³зуºться на р³вн³ регуляц³¿ обм³ну речовин у кл³тинах, насамперед нервових, а саме, регуляц³¿ вид³лення та нейтрал³зац³¿ так званих нейромед³атор³в  речовин, як³ в³дпов³дають за збудження ³ гальмування як в окремих кл³тинах, так ³ в нервов³й систем³ орган³зму. В³домо, що ця звичка дуже швидко оволод³ваº людиною, глибоко проникаº в ¿¿ сутн³сть, стаº складовою ¿¿ характеру. Притаманна людям слабко¿ вол³ та псих³чно невр³вноваженим, схильним штучно п³дн³мати настр³й ³ працездатн³сть, впевнен³сть у соб³ виражаºться у прагненн³ знайти джерело натхнення у наркотиках.

Виникнення наркоман³¿ пов'язане з ³люзорним «стимулюючим» ефектом, яким волод³ють наркотики. Виявлено, що чим б³льший ейфор³йний ефект мають наркотичн³ речовини, тим швидше розви-ваються звикання ³ пристрасть до них.

Одн³ºю з умов розвитку наркоман³¿ º в³дсутн³сть спец³альних знань у людини ³ нерозум³ння т³º¿ велико¿ небезпеки, яку та¿ть у соб³ вживання наркотик³в, чи то через ц³кав³сть, чи як снод³йного. Близько 50-80 % ус³х наркоман³в уперше спробували наркотики виключно через ц³кав³сть.

Розвиваються три основн³ кл³н³чн³ феномени вживання нарко-тик³в:

псих³чна залежн³сть, яка полягаº в тому, що людина не може прожити без наркотика. З часом псих³чна залежн³сть зростаº ³ в³дпов³дно зб³льшуються дози наркотику;

ф³зична залежн³сть, яка полягаº в таму, що в результат³ б³льш чи менш тривалого прийому наркотик стаº частиною обм³ну речовин, ³ орган³зм уже не здатний обходитися без нього. Якщо наркоман припиняº вживати наркотики, в³н в³дчуваº сильн³ ф³зичн³ муки. Виникаº особливий псих³чний ³ ф³зичний стан, який називаºться абтинентним синдромом. Щоб л³кв³дувати прикмети абстиненц³¿, наркоман приймаº щораз б³льш³ дози наркотику;

зростання витривалост³ (толерантност³) до приймання наркотика, тобто наркомани з³ стажем приймають набагато б³льш³ дози нар-котику, н³ж на початковому етап³.

Псих³чна залежн³сть характерна для вс³х р³зновид³в наркоман³¿ й токсикоман³¿, чого не можна впевнено сказати про ф³зичну залеж-н³сть, яка не завжди виявляºться досить ч³тко. Псих³чна залежн³сть переважно виникаº ран³ше, н³ж ф³зична, ¿¿ прояв ст³йкий ³ тривалий, вона важко п³ддаºться л³куванню ³ º основною причиною в³дновлення приймання наркотик³в п³сля проведеного л³кування, тобто рецидиву хвороби. У зв'язку з цим «стрижневою» ³ обов'язковою прикметою наркоман³¿ сл³д вважати саме псих³чну залежн³сть. Наркоман³я як тяжкий хворобливий стан ³ набута звичка обов'язково призводить до псих³чно¿ ³ ф³зично¿ деградац³¿ людини ³ в к³нцевому п³дсумку - до смерт³. Наркоман³я виникаº тод³, коли наркотик стаº необх³дним супутником людини у повсякденному житт³. Без вживання наркотику вона втрачаº сон, апетит, не може нормально працювати, у не¿ зникаº бажання сп³лкуватися з оточуючими, пропадаº добрий настр³й.

За пост³йного вживання наркотик³в виникаº хрон³чне нарко-тичне отруºння, яке спричинюº розлад функц³й багатьох орган³в ³ систем орган³зму, особливо центрально¿ нервово¿ системи. Тому наркоман³я вважаºться хрон³чним нервово-псих³чним захворю-ванням. Вона поступово призводить до псих³чного розладу, пов'язаного з³ звуженням кола зац³кавлень, швидко¿ зм³ни настрою, зниження працездатност³, пог³ршення пам'ят³ ³ втрати почуття в³дпов³дальност³. Кожний р³зновид наркоман³¿ зумовлюº в орган³зм³ людини специф³чн³ зм³ни.

²снуº певна психолог³чна характеристика ³ндив³да, схильного до наркоман³¿. Утруднена соц³альна адаптац³я приводить його до вживання наркотик³в, за допомогою яких в³н хоче досягти в³дчуття в³дпов³дност³ м³ж сво¿ми вимогами ³ можливостями самовираження, реал³зувати поставлену перед собою мету. Щоб п³дтримувати ³люзорну р³вновагу, в³н знову й знову приймаº наркотики, ³ так поступово опиняºться в зачарованому кол³: негативний емоц³йний стан  наркотик  поглиблення негативного емоц³йного стану  зб³льшення дози наркотику.