- •Безпека
- •Передмова
- •Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Основні поняття та визначення
- •1.2. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •1.3. Концепція прийнятого (допустимого) ризику
- •1.4. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.5. Принципи, методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1.6. Класифікація основних форм діяльності людини
- •1.7. Фактори, які впливають на працездатність людини
- •1.8. Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини
- •1.9. Біологічні ритми людини
- •1.10. Безпека людини в системі «людина – життєве середовище»
- •1.10.1. Загальні положення
- •1.10.2. Характеристика аналізаторів людини
- •1.10.3. Сумісність елементів системи «людина-життєве середовище»
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт
- •Людина як елемент системи «людина-життєве середовища
- •2.1. Основні складові навколишнього середовища та біосфера
- •2.1.1. Загальні відомості
- •2.1.2. Атмосфера
- •2.1.3. Гідросфера
- •2.1.4. Біосфера
- •2.1.5. Літосфера
- •2.2. Раціональні умови і методи підвищення життєдіяльності людини
- •2.2.1. Раціональне харчування
- •2.2.2. Використання лікарських засобів
- •2.2.3. Лікувально-відновні заходи
- •2.2.4. Загартування
- •2.2.5. Особливості праці і відпочинку жінок, підлітків і людей літнього віку
- •2.2.6. Психологічні методи відновлення працездатності
- •2.3. Види, джерела та наслідки забруднення навколишнього середовища
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.2. Причини розвитку техногенно-еколог³чно¿ кризи в Укра¿н³
- •2.3.3. Основні заходи щодо захисту середовища життєдіяльності людини
- •Питання для самоконтролю
- •3.1.2. Літосферні небезпеки
- •3.1.3. Гідросферні небезпеки
- •3.1.4. Атмосферні небезпеки
- •3.1.5. Космічні небезпеки
- •3.1.6. Біологічні небезпеки
- •3.1.6.1. Загальні відомості
- •3.1.6.2. Мікроорганізми
- •3.1.6.3. Тваринний та рослинний світ
- •3.2. Техногенні небезпеки
- •3.2.1. Механічні небезбеки
- •3.2.2. Механічні коливаня
- •3.2.3. Електромагнитні поля (емп)
- •3.2.4. Іонізуючі випромінювання
- •3.2.4.1. Основні положення
- •3.2.4.2. Фізика радіоактивності
- •3.2.4.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.4. Дозиметричні величини та їх одиниці виміру
- •3.2.4.5. Джерела забруднення
- •3.2.4.6. Вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.7. Нормування радіаційної безпеки
- •3.2.4.8. Захист від випромінювань
- •3.2.5. Електробезпека
- •3.2.6. Статична електрика
- •3.2.7. Вибухи і пожежі
- •3.3. Соц³альн³ небезпеки
- •3.3.1. Загальні відомості
- •3.3.2. Наркотики й наркоман³я
- •3.3.3. Н³котин ³ нікотиноманія
- •3.3.4. Алкоголь ³ алкогол³зм
- •Безпека життєдіяльності в умовах екстремальних і надзвичайних ситуацій
- •4.1. Загальні поняття і визначення, класифікація
- •4.2. Вогнище хімічного ураження (вху)
- •4.3. Вогнище (зона) радіоактивного забруднення
- •4.4. Вогнища ураження природного характеру
- •4.5. Надзвичайні ситуації на транспорті
- •4.5.1. Залізничний транспорт
- •4.5.2.Міський транспорт
- •4.5.3. Авіаційний транспорт
- •4.6. Засоби захисту в надзвичайних ситуаціях
- •Р о з д і л 5. Правова основа організації безпеки життєдіяльності
- •5.2. Основа національної безпеки України
- •5.3. Законодавство України про охорону здоров'я
- •5.4. Надзвичайний стан
- •5.5. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •5.6. Правові засади цивільного захисту
- •5.7. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
- •5.8. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •5.9. Захист населення від інфекційних хвороб
- •Права та обов'язки підприємств, установ і організацій у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
- •Санітарна охорона території України
- •5.10. Використання ядерної енергії та радіаційна безпека
- •5.11. Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання
- •5.12. Поводження з радіоактивними відходами
- •1.13. Пестициди і агрохімікати
- •5.14. Перевезення небезпечних вантажів
- •5.15. Охорона праці
- •5.16. Охорона навколишнього природного середовища
- •5.17. Попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення
- •5.18. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •За професійним ризиком виробництва
- •5.20. Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України
- •Р о з д і л 6. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •6.3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях за кордоном
- •6.4. Експертиза, екологічний контроль, спостереження і моніторинг довкілля людини
- •6.5. Єдина державна система запобігання надзвичайних ситуацій в Україні
- •6.6. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.7. Функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.8. Перевірка й оцінка стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання
- •6.9. Організація роботи з профілактики невиробничого травматизму
- •6.10. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.10.1. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •6.10.2. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •6.10.3. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
- •6.10.4. Державна ком³с³я з питань техногенно-еколог³чно¿ безпеки та надзвичайних ситуац³й
- •6.10.5. Функції м³н³стерств та ³нших центральних орган³в виконавчо¿ влади щодо запоб³гання ³ реагування на надзвичайн³ ситуац³¿ техногенного та природного характеру
- •М³нагропром, Держкомрибгосп
- •Мвс, Головне управл³ння командувача Нац³ональною гвард³ºю Укра¿ни
- •М³ненерго, м³нпромпол³тики, м³нвуглепром
- •М³неконом³ки, м³нф³н, мзеЗторг, Держкомрезерв, Укрстрахнагляд
- •Державний комітет інформаційної політики
- •Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності, Міносвіти
- •М³ноборони
- •М³нкультури
- •Моз, Комітет медичної та мікробіологічної промисловості
- •Ì³íåêîресурсів
- •Держатомрегулювання
- •М³нтранс
- •Держбуд
- •Комітет водного господарства
- •Геолком
- •Гідрометком
- •Держкомзв'язку
- •Держкомл³сгосп
- •Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації
- •Сбу, Адміністрація Держприкордонслужби
- •Äåðæгірпромнагляд
- •Держжитлокомунгосп
- •6.11. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •6.12. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів
- •6.13. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •6.14. Екологічна безпека та державний контроль у галузі охорони довкілля
- •6.15. Встановлення рівнів шкідливого впливу і лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •6.16. Розробка і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •Питання для самоконтролю для 5-6 розділів
- •Додатки
- •1. Основн³ терм³ни з безпеки життєдіяльності та ¿х визначення
- •2. Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять
- •3. Зміст курсу
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їх види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Індивідуальні семетрові завдання
- •5. Оцінка якості засвоєння навчальної програми
- •6. Методичні вказівки та вимоги до розроблення робочих навчальних програм
- •7. Умови реалізації навчальної програми
- •8. Зв'язок зі стандартами освіти внз (молодший спеціаліст, бакалавр)
- •9. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •9.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •15 Розробники програми
- •Використана література та Internet-джерела
- •Навчальне видання
3.2.4.7. Нормування радіаційної безпеки
Питання радіаційної безпеки регламентуються законом «Про радіаційну безпеку населення», нормами радіаційної безпеки (НРБ-96) та іншими правилами та постановами.
Усі громадяни і особи без громадянства, що проживають на території України мають право на радіаційну безпеку. Це право забезпечується за рахунок проведення комплексу заходів щодо запобігання радіаційної дії на організм людини іонізуючого випромінювання вище встановлених норм та правил, нормативів, виконання громадянами й організаціями, що здійснюють діяльність із використанням джерел іонізуючого випромінювання, вимог до забезпечення радіаційної безпеки.
Вимоги НРБ-96 є обов’язковими для всіх юридичних осіб. Ці норми є основним документом, що регламентує вимоги радіаційної безпеки і застосовується за всіх умов дії на людину радіації штучного та природного походження.
У НРБ-96 приведені терміни та визначення. Так, в нормах сказано, що радіаційний ризик це імовірність того, що у людини в результаті опромінювання виникає який-небудь конкретний шкідливий ефект.
Норми встановлюють наступні категорії осіб, що зазнають опромінення: персонал та все населення. Персонал особи, що працюють з технічними джерелами ( група А або ті особи, що перебувають за умовами роботи у сфері дії технічних джерел (груба Б). Границя індивідуального ризику для техногенного опромінювання осіб із персоналу приймається такою, що дорівнює 1 10-3 на рік, для населення 5,010-5 на рік. Рівень ризику, яким можна знехтувати, приймається таким, що дорівнює 10-6 на рік.
Для категорій осіб, що зазнають опромінювання, встановлюються три класи нормативів:
основні границі дози, приведені в таблиці 3.6.
Т а б л и ц я 3.6. Допустимі рівні опромінювання людини
Нормовані величини |
Границі дози |
|
особи з персоналу (група А) |
особи з населення |
|
Ефективна доза |
20 мЗв на рік в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв на рік |
1 мЗв на рік в середньому за будь-які послідовні 5 років але не більше 5 мЗв на рік |
Еквівалентна доза за рік у кришталику, шкірі, кистях та стопах |
150 мЗв 500 мЗв 500 мЗв |
15 мЗв 50 мЗв 50 мЗв |
допустимі рівні монофакторної (для одного радіонукліда або одного виду зовнішнього випромінювання, шляхи надходження) дії, що є похідними від основних границь дози: границі річного надходження, допустимі середньорічні об’ємні активності (ДОА) та питомі активності (ДПА) тощо;
контрольні рівні (дози та рівні). Контрольні рівні встановлюються адміністрацією установи за узгодженням із органами Державного санітарного епідеміологічного нагляду. Їх чисельні значення повинні враховувати досягнутий в установі рівень радіаційної безпеки та забезпечувати умови, за яких радіаційна дія буде нижча допустимої.
Основні границі дози опромінення осіб із персоналу та населення не включають дози від природних, медичних джерел іонізуючого випромінювання та дозу, отриману внаслідок радіаційних аварій. На ці види опромінювання встановлюються спеціальні обмеження.
При підрахунку внеску у загальне (зовнішнє та внутрішнє) опромінювання від надходження в організм радіонуклідів береться сума добутків надходжень кожного радіонукліда за рік на його коефіцієнт дози. Річна ефективна доза опромінення дорівнює сумі ефективної дози зовнішнього опромінювання, накопиченої за календарний рік, та очікуваної ефективної дози внутрішнього опромінювання, що обумовлена надходженням в організм радіонуклідів за цей самий період. Інтервал часу для визначення величини очікуваної ефективної дози встановлюється таким, що дорівнює 50 років для осіб з персоналу та 70 років для осіб з населення.
Для кожної категорії осіб, які зазнають опромінювання, допустиме річне надходження радіонукліда розраховується шляхом поділу річної границі дози на відповідний коефіцієнт дози.