2.3.2. Причини розвитку техногенно-еколог³чно¿ кризи в Укра¿н³

Основними антропогенними джерелами розростання еколог³чно¿ кризи в Укра¿н³ º перш за все велик³ промислов³ комплекси  велик³ споживач³ сировини, енерг³¿, води, пов³тря, земельного простору, транспорту й водночас страх³тлив³ отруювач³ довк³лля практично вс³ма видами забруднень (механ³чних, х³м³чних, ф³зичних, б³ох³м³ч-них). Сконцентрован³ вони навколо родовищ корисних копалин, великих м³ст ³ водних об'ºкт³в: Донеччина, Центральне Придн³пров'я, Кривор³жжя, Прикарпаття, Керч, Мар³уполь, б³льш³сть обласних центр³в. Серед цих об'ºкт³в найб³льшими забруднювачами довк³лля º металург³йн³, х³м³чн³, нафтопереробн³ й машинобуд³вн³ заводи, кар'ºри та збагачувальн³ фабри­ки, деяк³ в³йськов³ п³дприºмства.

Найб³льшим серед промислових п³дприºмств в Укра¿н³ º маши­нобуд³вний комплекс, тому що в держав³ для цього склалися досить сприятлив³ передумови: могутня металург³йна база, густа транспортна мережа, велик³ обсяги використання машин ³ прилад³в, висококва­л³ф³кован³ кадри. На укра¿нських машинобуд³вних заводах виробляють р³зноман³тну продукц³ю в³д побутово¿ техн³ки до найскладн³ших сучасних машин  обладнання для АЕС, косм³чну техн³ку, турб³ни, л³таки, що не мають аналог³в у св³т³. Найвища концентрац³я машинобуд³вно¿ промисловост³ характерна для Дн³пропетровська, Харкова, Кривого Рогу, Краматорська, Мар³уполя, Донецька.

Машинобуд³вна промислов³сть маº складну структуру й багато тип³в машинобудування: важкого, електротехн³чного, транспортного, приладо-й верстатобудування, рад³оелектронного та ³н. Кожен з тип³в машинобудування маº сво¿ еколог³чн³ особливост³  склад ³ к³льк³сть в³дход³в, токсичн³сть забруднень, режим ¿х викид³в у пов³тря та з³ ст³чними водами.

Як ³ ³нш³ види промисловост³, машинобуд³вна галузь тяж³º до район³в розвитку металург³¿, сконцентрована в м³стах ³ дуже шкодить ¿х еколог³чному стану великими обсягами в³дход³в, забруднень пов³тря ³ води. Так, в Дн³пропетровську лише одне виробниче об'ºднання «Дн³проважмаш» щор³чно скидаº в Дн³про 2365,2 тис. м³ забруднених ст³чних вод, завод прокатних валк³в  250 тис. м³. У Запор³жж³ викиди Дн³провського електродного заводу в атмосферу становлять 35 % загальном³ських, причому 80 % з них º канцерогенними речовинами першого класу небезпечност³. До реч³, понад 50 % ус³х викид³в у атмосферу цього м³ста даº ПО «Запор³жсталь» (понад 150 тис. тонн шк³дливих речовин щороку). Електротехн³чних завод³в в Укра¿н³ д³º понад сотню. Але незважаючи на те, що б³льш³сть з них (а також приладобуд³вних ³ рад³оелектронних) збудовано в останн³ десятир³ччя, на багатьох з них газо- й водоочисн³ споруди або несправн³, або д³ють неефективно (одеський «Агроагрегат», микола¿вський «Н³конд», черн³вець­кий мета­ло­­обробний, дн³пропетровський «П³вденний машинобуд³вний» та ³н.).

Одним з головних забруднювач³в довк³лля º також х³м³чна промислов³сть, об'ºкти яко¿ викидають у пов³тря с³рчистий анг³дрид, оксиди нітрогену, вуглеводн³ тощо. Найб³льшо¿ шкоди вони завдають у Прикарпатт³ (Ново-Роздольський с³рчаний комб³нат, Калуський кал³йний концерн), на Донбас³, в Присивашш³ (Красноперекопськ), Одес³, В³нниц³, Сумах, Р³вному (п³дприºмства об'ºднання «Азот»), як³ забруднюють довк³лля фосгеном, в³н³лхлоридом, хлористим воднем, фенолом, ам³аком  дуже небезпечними токсикантами. Дуже шко-дять довк³ллю також х³м³чн³ п³дприºмства, як³ виробляють отруто-х³м³кати (м³ста Первомайськ, Калуш, Мар³уполь, Дн³продзержинськ), синтетичн³ продукти (п³дприºмства об'ºднань «Х³мволокно», «Хлорв³н³л», «Дн³прошина», «Укрнафтох³м» та ³н.). Сумним фактом º те, що майже вс³ п³дприºмства х³м³чно¿ промисловост³ мають застар³ле обладнання, порушують меж³ сан³тарно-захисних зон, не мають очисних споруд або мають дуже неефективн³.

Окремо сл³д акцентувати увагу на еколог³чн³й рол³ транспорту ³ особливостях транспортних забруднень в Укра¿н³. Мережа транс­портних шлях³в в Укра¿н³ досить густа, к³льк³сть ³ активн³сть автотранспорту в м³стах висока, ³ шкоди довк³ллю в³н завдаº дуже значно¿. Основними причинами º застар³л³ конструкц³¿ двигун³в, характер палива (нафтопродукти, а не газ чи ³нш³ менш токсичн³ речовини) ³ погана орган³зац³я руху, особливо в м³стах, на перех-рестях вулиць, переходах. У в³дпрацьованих газах, що викидаються нашими автомоб³лями, виявлено до 280 р³зних шк³дливих речовин, серед яких особливу небезпеку становлять бенз-а-п³рени (канце-рогенна речовина, в м³льйон раз³в отруйн³ша за чадний газ), оксиди нітрогену, Плюмбум, ртуть, альдег³ди, оксиди карбону й сульфуру, сажа, вуглеводн³.

Автотранспорт на перевезення одного й того самого вантажу потребуº в 6,5 раза б³льше палива, н³ж зал³зничний, ³ в 5 раз б³льше, н³ж водний. А в Укра¿н³ нал³чуºться понад 1,5 млн вантажних ³ понад 4 млн легкових автомоб³л³в, ³ кожен з них щороку спалюº в³д 12 до 30 т високооктанового рос³йського бензину, збагаченого свинцем (до 0,36 г/л, у той час як в бензинах Великобритан³¿ 0,15 г/л, а США - 0,013 г/л!). Треба зауважити, що токсичн³сть в³дпрацьованих газ³в дизельних двигун³в набагато вища в³д карбюраторних, оск³льки ц³ гази м³стять багато оксидів карбону, д³оксид³в нітрогену й сульфуру, а також саж³ (до 16-18 кг з кожно¿ тонни дизпалива). У 1992-1993 рр. викиди забруднюючих речовин автотранспортом складали близько 5,5 млн тонн на р³к (39 % в³д всього обсягу викид³в в Укра¿н³). Цей показник такий значний тому, що понад 20 % транспортних засоб³в експлуатуються з перевищенням установлених норматив³в вм³сту шк³дливих речовин у в³дпрацьованих газах (стар³, зношен³ двигуни, неяк³сне паливо). В³д транспортних забруднень газами й шумом терплять ус³ м³ста Укра¿ни, особливо велик³. Частка забруднень пов³тря в³д автотранспорту у деяких великих м³стах Укра¿ни становить в³д 40 до 80 % загальних забруднень.

Проблемою зал³зничного транспорту º забруднення полотна зал³зниць завширшки в к³лька метр³в по обидва боки в³д кол³¿ ³ само¿ кол³¿ нечистотами з вагонних туалет³в. У вс³х цив³л³зовних кра¿нах туалети пасажирських вагон³в обладнан³ спец³альними ºмностями, ³ нечистоти не викидаються назовн³. Еколог³чн³ й медичн³ обстеження виявили, що останн³м часом, особливо в тепл³ пер³оди року, вищеназване забруднення кол³й нечистотами та продуктами ¿х розкладу стали причиною захворювань значно¿ к³лькост³ пасажир³в та прац³вник³в зал³зниць р³зними хворобами шлунка та леген³в.

Досить в³дчутно¿ еколог³чно¿ шкоди завдаº Дн³пру з його водосховищами, Дунаю, Дн³стру, а також Чорному й Азовському морям водний транспорт, перш за все  в³д недотримання правил перевезення й перекачування нафтопродукт³в, авар³й, очищення танк³в, змив³в, через шумо-в³брац³йн³ впливи, створення хвиль, що руйнують береги водосховищ тощо.

С³льськогосподарське виробництво в Укра¿н³ сьогодн³ значно негативн³ше, н³ж к³лька десятил³ть тому, впливаº на природне середовище, через нерац³ональну орган³зац³ю мел³оративних роб³т та необгрунтоване, технолог³чно не витримане використання м³ндобрив ³ отрутох³м³кат³в, а також недбале ¿х збер³гання, транспортування. Природне середовище забруднюºться сполуками нітрогену, фосфору, кал³ю, рад³оактивними елементами (останн³ º дом³шками в фосфорних м³ндобривах), важкими металами (м³ддю, цинком, свинцем, значн³ перевищення ГДК яких виявлен³ в 1992-93 рр. у 5 % с³льсько-господарсько¿ продукц³¿), залишками герб³цид³в. З 170 пестицид³в, що застосовуються в Укра¿н³, 49 особливо небезпечн³. Останн³м часом мало м³сце також використання токсичних пестицид³в, що завозяться в Укра¿ну зах³дними ф³рмами ³ заборонен³ на Заход³ для використання. Обсяги пестицид³в ³ м³ндобрив, як³ надходять на поля Укра¿ни становлять б³льше 90000 т. ³ 4,5 млн тонн в³дпов³дно. Площа земель, забруднених ст³йкими хлорорган³чними препаратами, становить близько 8 млн ектарів, на к³лькох сотнях тисячах гектар³в ¿х вм³ст значно перевищуº ГДК.

Останн³м часом в Укра¿н³ актив³зувались екзогенн³ геолог³чн³ процеси  зсуви, сел³, змиви, ероз³я поверхн³, карстоутворення, яроутворення, засолення грунт³в, суфоз³я, спровокован³ антропо-генною д³яльн³стю (буд³вництвом р³зних об'ºкт³в, шлях³в, добуванням корисних копалин, п³дтопленням територ³й). На окремих д³лянках спостер³гаºться актив³зац³я цих процес³в б³льше, н³ж у 2-3 рази (висок³ береги водосховищ на Дн³пр³, узбережжя Чорного моря в Одеськ³й област³, п³вденний берег Криму). На 60 % територ³¿ Укра¿ни набули розвитку процеси карстоутворення, в тому числ³ майже в половин³ випадк³в проявився в³дкритий карст (провалля, воронки), особливо в Криму, на Под³лл³, в Микола¿вськ³й област³, де близько до поверхн³ залягають вапняки. На 50 % освоºних площ схил³в розвиваються зсуви (Крим, Закарпаття, Прикарпаття, Одещина, Харк³вщина та ³н.). Спец³ал³стами в зонах активно¿ антропогенно¿ д³яльност³ заф³ксовано вже 13,8 тис. зсувних д³лянок ³ 2,5 тис. карстово-суфоз³йних об'ºкт³в. У Криму, Карпатах, Закарпатт³ й Прикарпатт³ на 70 % г³рських водозбор³в ³ схил³в розвинулись селев³ процеси. В районах поширення лесових пор³д (65 % площ³ Укра¿ни) маº м³сце прос³дання поверхн³ через п³дтоплення лесових грунт³в (на 42 % площ³ розвитку лесу), 18 % територ³¿ Укра¿ни вражено яружною ероз³ºю (Хмельницька, В³нницька, Черн³вецька, Одеська, Ки¿вська, Черкаська, К³ровоградська област³, Крим).

У Пол³сс³ мають м³сце процеси п³дтоплення, на п³вдн³ Укра¿ни 11-25 % площ уг³дь терплять в³д засолення, спричиненого непра­вильним зрошенням. Антропогенна д³яльн³сть уздовж Чорномо­р­сь­кого й Азовського узбережж³в повсюдно супроводжуºться актив³за­ц³ºю морсько¿ абраз³¿ берег³в.

Яскравими ³люстрац³ями характеристики сучасного еколог³чного стану Укра¿ни можуть бути ще к³лька факт³в, узятих з документ³в М³нприроди та М³н³стерства охорони здоров'я Укра¿ни.

Так, район Донбасу в межах трикутника Донецьк-Луганськ-Руб³жне, де сконцентрован³ найбрудн³ш³ з еколог³чно¿ точки зору промислов³ виробництва, шахти, об'ºкти енергетики, в³йськов³ п³дприºмства, досяг стану, коли почалася деградац³я вс³х екосистем м³сцевих ландшафт³в. У Лисичансько-Рубежанському промисловому район³, наприклад, дуже перезабруднен³ не лише поверхнев³, а й п³дземн³ води на площ³ б³льше 120 км². 1417 терикон³в пост³йно отруюють атмосферу шк³дливими газами, займаючи до того ж тисяч³ гектар³в родючих земель. У р³чку Самару з шахт Зах³дного Донбасу щор³чно скидаºться близько 20 млн м³ високом³нерал³зованих шахтних вод ³ ще близько 60 млн м³ таких же вод з Центрального Донбасу. М³нерал³зац³я води в р³чках ²нгул, Самара, ²нгулець перевищуº природний фон у 10 ³ б³льше раз³в. Лише в р. ²нгулець з рег³ону Кривбасу щор³чно скидаºться близько 100 млн. м³ брудних сток³в. Ц³ р³чки забруднюються важкими металами й рад³оактивними речовинами (останн³ надходять з району родовищ уранових руд п³д Жовтими Водами). Одн³ºю з найбрудн³ших в Укра¿н³ вважаºться р. С³верський Донець. У р³чки С³верський Донець ³ Дн³стер щор³чно скидаºться близько 200 млн м³ перезабруднених сток³в. Кр³м того, Дн³стер опинився на гран³ виснаження через непосильн³ для нього обсяги водозабору для потреб промисловост³ ³ мел³орац³¿  ст³к його зменшився з 6 до 3 млн м³ íà ð³ê.

За останн³ роки в атмосферу Укра¿ни викинуто понад 100 млн тонн шк³дливих речовин. Через р³зке пог³ршення еколог³чного стану акватор³¿ у Чорному мор³ за останн³ 100 рок³в стадо дельф³н³в зменшилося з 1 млн. до 80-90 тис.

Деф³цит води в Укра¿н³ сьогодн³ становить близько 4 млрд м³.

Практично вс³ поверхнев³, грунтов³ й частково п³дземн³ води забруднен³ промисловими, побутовими, с³льськогосподарськими стоками й не в³дпов³дають за як³стю нав³ть прийнятим на сьогодн³ заниженим сан³тарним нормам. Щороку у водойми Укра¿ни потрапляº близько 5 млн тонн солей, 190 млн м³ гн³йних сток³в; у Дн³про при цьому скидаºться близько 1300 млн м³ брудних сток³в. Гострий деф³цит як³сних питних вод в³дчуваºться вже не лише в м³стах Криму, Донбасу, в Одес³, Львов³, Харков³, а й в Киºв³, Житомир³, В³нниц³, Херсон³, Н³копол³, Запор³жж³, Дрогобич³, Б³л³й Церкв³ та ³н. Як³сть питних п³дземних вод теж пост³йно знижуºться. Найбрудн³шими р³чками в Укра¿н³ вважаються Либ³дь, що прот³каº через Ки¿в, ³ Полтва (Льв³вська обл.). У р. Либ³дь, в басейн³ яко¿ розм³щено близько 300 п³дприºмств (з них 100 скидають зовс³м неочищен³ стоки), солей у вод³ б³льше, н³ж у Дн³пр³, в 3 рази, н³трат³в  у 900 раз³в вище ГДК, м³д³  в 50, цинку  в 4, а свинцю (поблизу гирла) м³ститься 3, 5 кг на тонну води (1992 р.). У р. Полтв³ у вод³ зовс³м в³дсутн³й розчинений кисень, однак º с³рководень. Вм³ст основних забруднюючих речовин становить в³дпов³дно: легкоокисних орган³чних речовин  322 ГДК, азоту амон³йного  2235, азоту н³тритного  37, нафтопродукт³в  613, сполук Купруму  9, Цинку  4, Мангану  9 ГДК. У деяк³ роки концентрац³¿ цих речовин були ще вищими.

Дуже загрозливою для здоров'я людей ³ довкілля середовища Укра¿ни залишаºться д³яльн³сть в³йськово-промислового комплексу. В Укра¿н³ щ³льн³сть розм³щення в³йськових частин, об'ºкт³в, оборонних п³дприºмств, установ, в³йськових навчальних заклад³в, пол³гон³в, склад³в досить висока. Еколог³чний стан у в³йськах та на п³дприºмствах ВПК не т³льки не в³дпов³даº вимогам природоохоронного законодавства Укра¿ни, а й маº тенденц³ю до подальшого пог³ршення.

Головними проблемами та недол³ками залишаються:

• в³дсутн³сть або формальне ведення первинного обл³ку джерел забруднення;

• забруднення територ³й нафтопродуктами;

• незадов³льний стан водоочисних споруд та пилогазоочисного устаткування;

• забруднення довк³лля на об'ºктах Чорноморського флоту.

Основними джерелами забруднення природного середовища в пунктах дислокац³¿ в³йськових частин Збройних Сил Укра¿ни º:

• комунальн³ об'ºкти в³йськових м³стечок та п³дприºмств без очисних споруд;

• котельн³ на твердому палив³;

• бази ³ склади паливно-мастильних матер³ал³в;

• ремонтн³ п³дприºмства, автопарки, бази (склади) збер³гання в³йськово¿ техн³ки та озброºння.

²з 193 водоочисних споруд 102 потребують ремонту. Без нормативного очищення та знезараження скидаºться понад 10 млн м³ господарсько-побутових та промислових сток³в.

Найг³рший стан очисних споруд в³дм³чено в таких гарн³зонах

• Прикарпатський в³йськовий округ  Явор³в, Старич³, Вапнярка Озерне;

• Одеський в³йськовий округ  Арциз, Балта, Котовськ, Болград, Раух³вка, Феодос³я, Керч;

• В³йськово-пов³трян³ сили  Запор³жжя, Конотоп, Узин, Велика Круча, Умань;

• Сили протипов³тряно¿ оборони  Херсон, Мар³уполь, Св³тловодськ, Микола¿в;

• В³йськово-морськ³ сили ³ Чорноморський флот  Севас-тополь, ²нкерман, Балаклава, Саки:

Викиди шк³дливих речовин у пов³тря наприклад, у 1995 р. склали понад 135 тис. тонн. За даними М³ноборони Укра¿ни пилогазоочисним устаткуванням оснащено лише 10 % котелень, що експлуатуються у в³йськах.

Зливною канал³зац³ºю обладнано лише 20 % парк³в техн³ки, т³льки половина пункт³в миття техн³ки маº системи очистки та зворотного використання води.

80 % склад³в ³ баз паливно-мастильних матер³ал³в збудован³ у 19501960 рр. ³ не в³дпов³дають сучасним еколог³чним вимогам. Факти витоку нафтопродукт³в виявлен³ в гарн³зонах Узин, Умань, Б³ла Церква, Запор³жжя, К³верц³, Мар³уполь, Луцьк, Кривий Р³г, Миргород, Полтава. Небезпечними забруднювачами довк³лля º також об'ºкти, що генерують потужн³ ф³зичн³ поля  електромагн³тн³, рад³ац³йн³, шумов³, ультразвуков³ й ³нфразвуков³, теплов³, в³брац³йн³ (велик³ рад³останц³¿, теплоцентрал³, РЛС, трансформаторн³ п³дстанц³¿, ЛЕП, ретрансляц³йн³ станц³¿, спец³альн³ ф³зичн³ лаборатор³¿ та установки, к³бернетичн³ центри, АЕС тощо).

Сучасний напружений еколог³чний стан б³льшост³ рег³он³в Укра¿ни (Центральне Пол³сся, Передкарпаття, Причорномор'я, Крим, Азовське море. Центральне Придн³пров'я ³ Донеччина) º насл³дком хибно¿ еколог³чно¿ пол³тики наших урядовц³в протягом останн³х десятк³в рок³в: розвиток територ³ально-промислових комплекс³в, енергетики, с³льського господарства без врахування специф³ки природних умов краю, запитів укра¿нського народу, еколог³чних закон³в.

Розвитков³ еколог³чно¿ кризи сприяють також природн³ еколо­г³чн³ катастрофи. В межах територ³¿ Укра¿ни ф³зико-географ³чн³ та геолого-тектон³чн³ умови можуть сприяти пер³одичному виникненню таких природних катастроф, як землетруси (Крим, Карпати  силою до 7  8 бал³в, решта територ³¿  менше, найменше  п³вн³чно-сх³дн³ райони); повен³ (практично на вс³х р³чках, але в першу чергу  в г³рських районах); зсуви (узбережжя водосховищ Дн³пра, Чорного й Азовського мор³в); пилов³ бур³ (л³состепов³ й степов³ райони); пожеж³ (пол³сся й л³состеп), випадання граду або велик³ сн³гопади, зливи; сел³ вл³тку та сн³гов³ лавини взимку (г³рськ³ райони); ураганн³ в³три; засухи. Залежно в³д природних фактор³в, як³ спричиняють ката-строфи, останн³ под³ляють на геолог³чн³, г³дролог³чн³, метеоролог³чн³, агрометеоролог³чн³.

Розвиток природних катастроф актив³зуºться людською д³яль-н³стю. Так, саме через вирубку л³с³в у Карпатах значно почаст³шали катастроф³чн³ повен³, сел³, сн³гов³ лавини, зсуви.

За останн³ десятил³ття в Укра¿н³ мали м³сце вс³ перел³чен³ вище природн³ катастроф³чн³ явища: землетруси 1977 ³ 1984 р., пилов³ бур³ 1961 р., потужн³ повен³ на Дн³стр³ в 80-х роках, численн³ велик³ зсуви, сел³ чи осипи в Карпатах, Криму (майже кожн³ 3  4 роки), що завдавали великих збитк³в народному господарству, а ³нод³ призводили й до людських втрат.

К³лька приклад³в можна навести з найближчих час³в. Внасл³док сильних дощ³в 1992, 1998 рр. в Карпатах р³вень води в р³чках п³днявся на 3  5 м, була п³дтоплена велика площа с³льгоспуг³дь, господарськ³ об'ºкти, к³лька с³л, частини м³ст Мукачеве й Сваляви, Ужгорода, розмито к³лька автодор³г, порушено електропостачання низки с³л. У вересн³ в³д сильних дощ³в розлилася пов³нь у Терноп³льськ³й област³, в результат³ яко¿ загинуло 6 чолов³к, запод³ян³ збитки енергетиц³, об'ºктам зв'язку, с³льському господарству.

Унасл³док сн³гопад³в ³ сильних хуртовин у 1992 р. в Криму було пошкоджено близько 3000 житлових та 150 виробничих прим³щень. У цьому ж роц³ великих збитк³в господарству завдали ураганн³ в³три з³ швидк³стю 25  34 м/с, м³сцями 38  40 м/с. У 1992 р. лютували сильн³ шторми на узбережж³ п³вденного Криму. 15 листопада сильн³ в³три зруйнували в Ялт³ п³рс грозового порту, портов³ буд³вл³. В море було злито цистерни з паливом, затонуло в³с³м малих суден, а велик³ судна д³стали пошкодження. З³рвало дахи з будинк³в, були людськ³ жертви. Збитки складали близько 10 млн крб.

У 1992 р. сталося 58  69 пожеж (переважно антропогенного походження), у результат³ яких знищено 1929 га л³су.

Прискорюють розвиток негативно¿ еколог³чно¿ ситуац³¿ ³ так³ явища, як техногенн³ авар³¿ та антропогенн³ катастрофи.

За останн³ 30  40 рок³в, кр³м авар³¿ на ЧАЕС, найб³льш в³домими за обсягами завданих збитк³в були потужний сель у Бабиному Яру в Киºв³ в березн³ 1961 р. внасл³док прориву дамби техн³чного резервуару цегляного заводу (велик³ матер³альн³ втрати, к³лька сотень людських жертв), пожеж³ на нафтових свердловинах в Шебелинц³ (Полтавщина) ³ в Угорському (Передкарпаття), в 70-х роках авар³¿ на нафто-³ газопроводах, авар³¿ на нафто­газов³й платформ³ в Азовському мор³, на очисних спорудах Калуського кал³йного комб³нату (теж 70-т³ роки) завдали не т³льки економ³чних, але й еколог³чних збитк³в, викликавши загибель б³оти на великих площах в Азовському мор³ ³ в басейн³ Дн³стра.

З техногенних авар³й найближчого часу можна назвати авар³ю на Ки¿вськ³й насосн³й канал³зац³йн³й станц³¿ у вересн³ 1993 р., коли вийшли з ладу к³лька потужних насос³в, ³ в Дн³про протягом б³льш як тижня щоденно зливалося майже 1,5 млн м³ фекальних сток³в; авар³я на Кременецьк³й райагробаз³ в 1992 р., коли в грунт вилилося близько 14 тис. кг соляру, нафтопродукти забруднили р. ²кву аж до м. Дубно, риборозв³дн³ ставки с. Берег; диверс³я на нафтобаз³ м. Св³тловодська К³ровоградсько¿ област³ (вилито понад 200 т пального); авар³я на ТЕЦ в Черн³гов³ в 1992 р. (вилив мазуту  близько 300 т).

Ул³тку 1992 р. внасл³док переповнення канал³зац³йних ºмностей курортних м³ст Криму трапився масовий вилив нечистот на пляж³ Ялти, Алушти, Судака, Сак, Керч³, Феодос³¿, внасл³док чого пляж³ цих м³ст було закрито на два м³сяц³.

Кр³м названих в Укра¿н³ трапляються ще десятки др³бн³ших авар³й на промислових п³дприºмствах, десятки  в ³нших сферах виробництва.

Статистика техногенних авар³й ³ катастроф в Укра¿н³ св³дчить про необх³дн³сть п³двищення р³вня промислово¿ безпеки, забезпе-чення над³йного функц³онування близько 2 тис. найб³льш еколог³чно небезпечних п³дприºмств х³м³чно¿, енергетично¿, нафтопереробно¿, г³рничовидобувно¿ та ³нших галузей промисловост³.

Надм³рна ³ндустр³ал³зац³я Укра¿ни, спадкована в³д колишнього СРСР, та об'ºктивн³ труднощ³ перех³дного пер³оду до ринково¿ економ³ки призвели до поступового зростання к³лькост³ авар³й, катастроф та ³нших надзвичайних ситуац³й. Кр³м цього ³снуº ряд фактор³в як³ впливають на зб³льшення масштаб³в насл³дк³в авар³й та катастроф.

По-перше, проблеми, пов'язан³ з появою усе потужніших та небезпечніших для населення та длвкілля джерел техногенного ризику.

По-друге, зростання в³дносно¿ частки застар³лих технолог³й та обладнання, пов³льне оновлення виробництва. Р³вень зношеност³ основних виробничих фонд³в в ц³лому по промисловост³ складаº 36 %. Особливо високий р³вень зношеност³ фонд³в у чорн³й металург³¿ (б³льше 45 %) в промисловост³ Донецько¿, Запор³зько¿, ²вано-Франк³всько¿, Лугансько¿, Полтавсько¿ ³ Харк³всько¿ областей. Висо­кий р³вень зношеност³ основних виробничих фонд³в характерний для вибухо-, пожежо- та х³м³чно небезпечних виробництв.

По-третº, урбан³зац³я, концентруючи населення у м³ських агломерац³ях, де зосереджена промислов³сть (в т.ч. потенц³йно небезпечн³ виробництва), також сприяº зб³льшенню впливу насл³дк³в техногенних авар³й і катастроф на життºд³яльн³сть населення та навколишнº природне середовище.

По-четверте, ³стотним фактором, що може зб³льшити вплив еколог³чно небезпечно¿ виробничо¿ д³яльност³, º зростання концен-трац³¿ р³знор³дних промислових об'ºкт³в, ¿х взаºмний вплив у випадку надзвичайно¿ ситуац³¿.

В Укра¿н³ ³снуº розгалужена мережа нафтопровод³в, нафто-продуктопровод³в, газопровод³в, ам³акопровод³в, як³ побудован³ 1520 рок³в тому, труби та обладнання яких зношен³, тому щор³чно в³дбу-ваºться велика к³льк³сть авар³йних викид³в забруднюючих речовин у навколишнº природне середовище. У зв'язку з енергетичною кризою мають м³сце ³ навмисн³ д³¿, пов’язан³ з крад³жками нафтопродукт³в.

Потенц³йно небезпечними º також п³дприºмства металург³йно¿, г³рничозбагачувально¿, вуг³льно¿, х³м³чно¿ та нафтох³м³чно¿ промис-ловостей, на яких º накопичувач³ та ³нш³ сховища забруднюючих речовин. 3 цих причин в Укра¿н³ трапляºться велика к³льк³сть випадк³в авар³й, внасл³док яких завдаºться велика шкода не т³льки економ³ц³, але й виникають екстремально висок³ забруднення довкілля. Техногенн³ авар³¿ в³дбуваються, як правило, внасл³док порушення галузевих ³нструкц³й щодо промислово¿ безпеки. Понад 15 % в³д загально¿ к³лькост³ надзвичайних ситуац³й супроводжувалися в 1995 р. викидами ³ скидами забруднюючих х³м³чних, рад³оактивних або б³олог³чноактивних речовин в навколишнº природне середовище з негативними еколог³чними насл³дками.

Наприклад, у 1995 р. в Укра¿н³ виникло 277 значних надзви-чайних ситуац³й (пор³вняно з 175 в 1994 р.). При цьому було зареºст-ровано 149 промислових авар³й ² ³ II категор³й.

В авар³йному стан³ перебуваº близько 12 тис. км водопров³дно-канал³зац³йних мереж. Основна причина такого становища полягаº в хрон³чн³й нестач³ кошт³в для ремонту, техн³чного нагляду ³ створення нових комунальних мереж ³ споруд. Особливе занепокоºння викликаº техн³чний стан таких промислових споруд, як шламонакопичувач³ та хвостосховиша. ¯х в Укра¿н³ нал³чуºться б³льше н³ж 2500.

Унасл³док в³дсутност³ кошт³в та з ³нших причин значно ско-ротились буд³вництво, реконструкц³я та розчистка шламонакопи-чувач³в та ³нших об'ºкт³в хвостового господарства на збагачувальних фабриках. Тому б³льш³сть таких накопичувач³в заповнен³ майже повн³стю, над³йн³сть ¿х експлуатац³¿ знижена ³ вони º потенц³йними джерелами виникнення надзвичайних ситуац³й. Так, наприклад, на П³вн³чному г³рничо-збагачувальному комб³нат³ обсяги високом³не-рал³зовано¿ води в накопичувач³ у два рази перевищують передбачен³ проектом. На Полтавському г³рничо-збагачувальному комб³нат³ обсяги води в накопичувач³ у п³втора рази перевищували передбачен³ проектами.

Г³дротехн³чн³ споруди х³м³чних ³ металург³йних виробництв Донбасу мають т³ самі характерн³ риси що й у наведених вище рег³онах. У зв'язку з високою щ³льн³стю населення в Донбас³ виникаº значний еколог³чний ризик. Особливо гостро стоять ц³ проблеми в таких рег³онах як Лисичансько-Руб³жанський, Слов'янсько-Костянтин³вський, Горл³всько-ªнак³ºвський.

Щор³чно протягом десяти останн³х рок³в постаº питання скид³в промислових ст³чних вод з накопичувач³в п³дприºмств Руб³жансько-Лисичанського промислового рег³ону у паводковий пер³од з метою недопущення ¿х переповнення ³ виникнення авар³йно¿ ситуац³¿.

Викликаº загрозу стан виробництва збер³гання та використання хлору. Б³льше половини хлораторних, як³ п³дпорядкован³ м³сцевим держадм³н³страц³ям не в³дпов³дають вимогам безпечно¿ експлуатац³¿. Понад 80 % обладнання експлуатуºться в хлорному середовищ³ б³льш н³ж 10 рок³в ³ потребуº д³агностичного обстеження спец³ал³зованими орган³зац³ями.

За даними статистично¿ зв³тност³ у 1995 р. в³дбулося 349 скид³в ³ викид³в забруднюючих речовин, пов'язаних з авар³ями техногенного характеру (пор³вняно 183 в 1994 р.), внасл³док яких навколишньому природному середовищу запод³ян³ значн³ збитки.

Найб³льша к³льк³сть авар³й трапляºться в Терноп³льськ³й, Микола¿вськ³й, К³ровоградськ³й, Полтавськ³й, ²вано-Франківськ³й, Хмельницьк³й, Донецьк³й, Херсонськ³й, та В³нницьк³й областях.

Реºструються авар³йн³ ³нциденти з рад³оактивними речовинами та в³дходами. Найб³льша к³льк³сть авар³й пов'язана з забрудненням водних ресурс³в (60 % в³д загально¿ к³лькост³), зокрема р³чок Дн³пра, С³верського Д³нця, Псла Сейму, П³вденного Бугу, ²нгулу, Саксаган³¿, Уст³ та ³н.

Велика к³льк³сть авар³й викликала забруднення вод нафтопро-дуктами внасл³док прориву нафтопродуктопровод³в або ¿х навмисного пошкодження та забруднення з суден.

Транскордонний перенос забруднюючих речовин. Укра¿на межуº з багатьма ºвропейськими кра¿нами, тому важливою проблемою º взаºмний негативний техногенний вплив.

Пов³тряний транскордонний перенос забруднюючих речовин º важливим чинником негативного впливу на стан природного середовища. В Укра¿н³ пануº зах³дний перенос пов³тряних мас. Тому шк³длив³ викиди у атмосферу з кра¿н Зах³дно¿ та Центрально¿ ªвропи переносяться до наших зах³дних областей, а забруднене пов³тря ³ндустр³ального Донецько-придн³провського рег³ону потрапляº до Рос³¿. На п³вн³чному кордон³ показники отриманого та в³дданого об'ºму забруднюючих речовин майже однаков³. Найб³льше NО₂ (на 100 т N) пов³тря в Укра¿ну експортуº Польща  450, Н³меччина  305, Рос³я  254, Словаччина  196, в³дпов³дно сполук Сульфуру  450 (на 1000 т S). ²ншим важливим забруднювачем пов³тря, що надходить з-за кордону, º NО (на 100 т N), так з Рос³¿ надходить 471, з Румун³¿  412, Польщ³  374. Сполуки Сульфуру (на 1000 т S) у склад³ забруднених пов³тряних мас одержуються в³д Польщ³  153 т та Румун³¿  115 т. Абсолютна б³льш³сть ус³х шк³дливих сполук, що переносяться за меж³ Укра¿ни потрапляють до Рос³¿: NO₂  1102 (на 100 т N), NO  1420 (на 100 т N), сполуки с³рки  393 (на 1000 т S).

Транскордонний перенос забруднюючих речовин пост³йними водотоками негативно впливаº на стан природного середовища кра¿н Центрально¿ ªвропи. Якщо склад забруднюючих речовин залежить в³д спец³ал³зац³¿ виробництва ³ якост³ очисних споруд, то адресування  в³д спрямованост³ водоток³в. Так, Румун³я º найб³льшим «експор-тером» наднормованих забруднюючих сполук: фосфат³в, Мангану, нафтопродукт³в, Цинку, завислих речовин, фенол³в, БПК. Але фактично наведено дан³ про надходження наднормативно¿ к³лькост³ забруднюючих речовин з басейну Дунаю, що включаº багато кра¿н Центрально¿ та Зах³дно¿ ªвропи. Значна частка Білорус³ї, 46 % вод забруднених хромом, обумовлена надходженням дн³провсько¿ води з ц³º¿ кра¿ни, а походження ¿х може бути й рос³йське. Щодо «експорту» забруднюючих сполук, то в³н, за винятком Симцію, менший, н³ж «³мпорт». Як³сна структура «експортованих» забруднень водного середовища р³зноман³тна. При цьому головними адресантами º Рос³я, Білорусія, Молдова, Польща, Угорщина, Румун³я, Словаччина.

Як³сний склад шк³дливих речовин, що переносяться через державн³ кордони в водному та пов³тряному середовищах, залежить в³д особливостей джерел забруднення. А загальна к³льк³сть забруд-нюючих сполук, що м³грують, зумовлена напрямком пануючого пов³тряного переносу та об'ºмом ³ напрямком водного стоку. Транскордонний перенос забруднюючих речовин º важливою проблемою, яка регулюºться м³ждержавними угодами.

    