- •Безпека
- •Передмова
- •Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Основні поняття та визначення
- •1.2. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •1.3. Концепція прийнятого (допустимого) ризику
- •1.4. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.5. Принципи, методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1.6. Класифікація основних форм діяльності людини
- •1.7. Фактори, які впливають на працездатність людини
- •1.8. Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини
- •1.9. Біологічні ритми людини
- •1.10. Безпека людини в системі «людина – життєве середовище»
- •1.10.1. Загальні положення
- •1.10.2. Характеристика аналізаторів людини
- •1.10.3. Сумісність елементів системи «людина-життєве середовище»
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт
- •Людина як елемент системи «людина-життєве середовища
- •2.1. Основні складові навколишнього середовища та біосфера
- •2.1.1. Загальні відомості
- •2.1.2. Атмосфера
- •2.1.3. Гідросфера
- •2.1.4. Біосфера
- •2.1.5. Літосфера
- •2.2. Раціональні умови і методи підвищення життєдіяльності людини
- •2.2.1. Раціональне харчування
- •2.2.2. Використання лікарських засобів
- •2.2.3. Лікувально-відновні заходи
- •2.2.4. Загартування
- •2.2.5. Особливості праці і відпочинку жінок, підлітків і людей літнього віку
- •2.2.6. Психологічні методи відновлення працездатності
- •2.3. Види, джерела та наслідки забруднення навколишнього середовища
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.2. Причини розвитку техногенно-еколог³чно¿ кризи в Укра¿н³
- •2.3.3. Основні заходи щодо захисту середовища життєдіяльності людини
- •Питання для самоконтролю
- •3.1.2. Літосферні небезпеки
- •3.1.3. Гідросферні небезпеки
- •3.1.4. Атмосферні небезпеки
- •3.1.5. Космічні небезпеки
- •3.1.6. Біологічні небезпеки
- •3.1.6.1. Загальні відомості
- •3.1.6.2. Мікроорганізми
- •3.1.6.3. Тваринний та рослинний світ
- •3.2. Техногенні небезпеки
- •3.2.1. Механічні небезбеки
- •3.2.2. Механічні коливаня
- •3.2.3. Електромагнитні поля (емп)
- •3.2.4. Іонізуючі випромінювання
- •3.2.4.1. Основні положення
- •3.2.4.2. Фізика радіоактивності
- •3.2.4.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.4. Дозиметричні величини та їх одиниці виміру
- •3.2.4.5. Джерела забруднення
- •3.2.4.6. Вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.7. Нормування радіаційної безпеки
- •3.2.4.8. Захист від випромінювань
- •3.2.5. Електробезпека
- •3.2.6. Статична електрика
- •3.2.7. Вибухи і пожежі
- •3.3. Соц³альн³ небезпеки
- •3.3.1. Загальні відомості
- •3.3.2. Наркотики й наркоман³я
- •3.3.3. Н³котин ³ нікотиноманія
- •3.3.4. Алкоголь ³ алкогол³зм
- •Безпека життєдіяльності в умовах екстремальних і надзвичайних ситуацій
- •4.1. Загальні поняття і визначення, класифікація
- •4.2. Вогнище хімічного ураження (вху)
- •4.3. Вогнище (зона) радіоактивного забруднення
- •4.4. Вогнища ураження природного характеру
- •4.5. Надзвичайні ситуації на транспорті
- •4.5.1. Залізничний транспорт
- •4.5.2.Міський транспорт
- •4.5.3. Авіаційний транспорт
- •4.6. Засоби захисту в надзвичайних ситуаціях
- •Р о з д і л 5. Правова основа організації безпеки життєдіяльності
- •5.2. Основа національної безпеки України
- •5.3. Законодавство України про охорону здоров'я
- •5.4. Надзвичайний стан
- •5.5. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •5.6. Правові засади цивільного захисту
- •5.7. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
- •5.8. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •5.9. Захист населення від інфекційних хвороб
- •Права та обов'язки підприємств, установ і організацій у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
- •Санітарна охорона території України
- •5.10. Використання ядерної енергії та радіаційна безпека
- •5.11. Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання
- •5.12. Поводження з радіоактивними відходами
- •1.13. Пестициди і агрохімікати
- •5.14. Перевезення небезпечних вантажів
- •5.15. Охорона праці
- •5.16. Охорона навколишнього природного середовища
- •5.17. Попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення
- •5.18. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •За професійним ризиком виробництва
- •5.20. Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України
- •Р о з д і л 6. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •6.3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях за кордоном
- •6.4. Експертиза, екологічний контроль, спостереження і моніторинг довкілля людини
- •6.5. Єдина державна система запобігання надзвичайних ситуацій в Україні
- •6.6. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.7. Функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.8. Перевірка й оцінка стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання
- •6.9. Організація роботи з профілактики невиробничого травматизму
- •6.10. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.10.1. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •6.10.2. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •6.10.3. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
- •6.10.4. Державна ком³с³я з питань техногенно-еколог³чно¿ безпеки та надзвичайних ситуац³й
- •6.10.5. Функції м³н³стерств та ³нших центральних орган³в виконавчо¿ влади щодо запоб³гання ³ реагування на надзвичайн³ ситуац³¿ техногенного та природного характеру
- •М³нагропром, Держкомрибгосп
- •Мвс, Головне управл³ння командувача Нац³ональною гвард³ºю Укра¿ни
- •М³ненерго, м³нпромпол³тики, м³нвуглепром
- •М³неконом³ки, м³нф³н, мзеЗторг, Держкомрезерв, Укрстрахнагляд
- •Державний комітет інформаційної політики
- •Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності, Міносвіти
- •М³ноборони
- •М³нкультури
- •Моз, Комітет медичної та мікробіологічної промисловості
- •Ì³íåêîресурсів
- •Держатомрегулювання
- •М³нтранс
- •Держбуд
- •Комітет водного господарства
- •Геолком
- •Гідрометком
- •Держкомзв'язку
- •Держкомл³сгосп
- •Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації
- •Сбу, Адміністрація Держприкордонслужби
- •Äåðæгірпромнагляд
- •Держжитлокомунгосп
- •6.11. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •6.12. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів
- •6.13. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •6.14. Екологічна безпека та державний контроль у галузі охорони довкілля
- •6.15. Встановлення рівнів шкідливого впливу і лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •6.16. Розробка і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •Питання для самоконтролю для 5-6 розділів
- •Додатки
- •1. Основн³ терм³ни з безпеки життєдіяльності та ¿х визначення
- •2. Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять
- •3. Зміст курсу
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їх види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Індивідуальні семетрові завдання
- •5. Оцінка якості засвоєння навчальної програми
- •6. Методичні вказівки та вимоги до розроблення робочих навчальних програм
- •7. Умови реалізації навчальної програми
- •8. Зв'язок зі стандартами освіти внз (молодший спеціаліст, бакалавр)
- •9. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •9.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •15 Розробники програми
- •Використана література та Internet-джерела
- •Навчальне видання
2.2.6. Психологічні методи відновлення працездатності
До психологічних методів відновлення працездатності належать психотерапія, психопрофілактика, психогігієна. Різноманітні впливи на організм через психічну сферу шляхом терапії, профілактики, гігієни мають інформативний характер. Сигнали — носії інформації — продукуються психікою безпосередньо або опосередковано. Цим і відрізняються дані впливи від інших засобів, наприклад, фармакологічних.
Психотерапія включає м'язову релаксацію, спеціальні дихальні вправи, про що вже згадувалось вище, а також гіпнотерапію.
У декларації Американської психіатричної асоціації (1961) терапевтичне використання гіпнозу резюмується таким чином: «Гіпноз використовується розумно і правильно в процесі тільки тоді, коли він слугує лікувальним цілям, не піддаючи хворого ніякому ризику». За правильного добору хворих його можна використовувати як знеболювальний засіб, з метою послаблення страху і тривоги, а також при знятті симптомів. Гіпноз можна використовувати і під час невротичних розладів, але на основі ще суворішого добору хворих.
Оцінка результатів також вимагає надзвичайної обачності. В публікаціях минулого, як звичайно, відсутні дані, які підтверджують достовірну оцінку успіхів психотерапії. Тому залишаються неперевіреними результати, отримані за довгий період використання гіпнотерапії.
Наркоманія — трапляються повідомлення про позитивні результати лікування хронічного алкоголізму, куріння.
Можна успішно застосовувати гіпноз в анестезіології і травматології. Останнім часом в Україні практикує велика кількість психогіпнотизерів.
Психопрофілактика — автогенне психом'язове тренування.
Серед методів, які дають змогу захистити психіку людини від шкідливих дій і настроїти u на переборення труднощів, стресових станів, на першому місці перебуває психічна саморегуляція. Психічна саморегуляція — це дія людини, спрямована на саму себе за допомогою слів і відповідних їм уявних образів. Отже, слова, мова, уявні образи умовно, рефлекторним шляхом, впливають на функціональний стан різних органів і систем позитивно чи негативно.
У кінці XIX — на початку XX ст. в Європі і в Північній Америці посилився інтерес до індійської культури, зокрема йоги. Виникла думка перенести на європейський грунт вчення йоги, застосувавши його до медичних потреб. Йоган Генріх Шульц, починаючи з 1909 p., опублікував багато праць, присвячених автогенному тренуванню, тобто своєрідній модифікації прийомів йоги.
Автогенне тренування побудоване на вченні йоги, самонавіюванні і фракційному гіпнозі. Цей поділ штучний, тому що прийоми взаємопереплітаються. Від йоги Й. Шульц запозичив упевненість у всесиллі людської волі і здатність підпорядковувати певній меті свої психічні та фізичні функції. За допомогою вчення про самонавіювання Й. Шульц зміг реалізувати постулати йоги. Використовуючи вчення про фракційний гіпноз, лікар може досягти посиленняздатності людини до самонавіювання: За Допомогою автогенного тренування ми свідомо розкриваємо в собі резерви, які переважно не використовуються.
Автогенне тренування, за Й. Шульцом, складається з двох ступенів: нижчого і вищого. На нижчому ступені засвоюють формули, за допомогою яких можна навчитися управляти своїми внутрішніми органами, судинами, окремими функціями печінки, серця тощо. Після цього переходять до Другого ступеня, в результаті чого можна навчитися управляти своїми почуттями, думками, викликаючи в собі ті чи інші відчуття.
Автогенне психом'язове тренування має на меті навчити людину свідомо коректувати деякі автоматичні процеси в організмі. Його можна застосовувати з метою відновлення сил перед робочим днем, в перервах, а також після робочого дня. Для зняття почуття тривоги, страху є певні формули, тести. Для більш швидкого відновлення сил після втоми рекомендується використовувати самонавіюваний сон, тобто навчитися вводити себе на певний час в сон і самостійно виходити з нього бадьорим. Тривалість навіюваного сну 20-40 хв.
Психогігієна включає мистецтво взаємовідносин між людьми, духовну гармонію Людини і Природи, комфортні умови побуту, різні види відпочинку.
Для успішного управління взаємовідносинами між людьми існує п'ять сил справедливості:
Сила сприйняття. Психологи не знають точно, який механізм лежить в основі оцінки вкладів і віддач. Усі люди використовують порівняння, і це якраз те, що дає їм змогу визначити рівень справедливості. Порівняння відбувається десь у тайниках нашої свідомості, і об'єктивні результати порівняння можуть відрізнятися від наших власних висновків. Почуття несправедливості виникає, головним чином, тому, що ніхто не знає про наші справи, про наші зусилля. Змінити сприйняття справедливості можна іноді лише, вислухавши людину. Спілкування може радикально змінити сприйняття людини.
Сила позитивних очікувань. Людина, яка очікує успішного результату, переважно його досягає. Ті ж, хто не впевнений в успіху своїх починань, дійсно здебільшого зазнають поразки. Позитивне очікування означає, що ви програмуєте в свідомості інших людей пророцтво, націлене на успіх Результати багатьох досліджень показали, що позитивне очікування глибоко діє на поведінку оточуючих, на роботу, навчання, повсякденне життя.
Сила позитивних очікувань, можливо, дійсно допомагає боротися з негативними відчуттями, які зберігаються протягом усього життя. Ви не тільки впливаєте на погляди оточуючих, передача ваших позитивних очікувань іншим є для них необхідною віддачею. Коли в процесі спілкування ви створюєте в інших позитивні очікування, передбачаючи їх результати ще до початку яких-небудь дій, ви допомагаєте зміцненню в інших людях почуття справедливості.
Сила вибору мети. Сотні досліджень свідчать, що люди, які бачать перед собою мету, діють успішніше, працюють наполегливіше, докладають більше зусиль для її здійснення, Бажано, щоб мета, яку ставить перед собою' людина, була конкретною і реальною.
Сила зворотного зв'язку (заохочення). Людина діє ефективніше, якщо існує зворотний зв'язок, який являє собою винагороду. Винагорода задовольняє почуття справедливості під час взаємовідносин і допомагає зберегти добрі взаємини. Зворотний зв'язок повинен здійснюватися терміново, заохочення має бути конкретним і пов'язаним з виконанням своїх обов'язків, нагорода повинна бути щедрою.
Сила несподіваного заохочення. Існує дуже багато ритуалів нагородження, але дуже важливо, щоб вони були спонтанними і наперед не запланованими.
Величезний внесок у формування повноцінних взаємовідносин між людьми зробила відома в багатьох країнах світу книжка Д. Карнегі «Як знаходити друзів і впливати на людей».