2.2. Вимірювання показників сформованості в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції

В основу експериментального дослідження рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції в молодших школярів покладено припущення, що ефективність процесу формування відповідних компонентів даної компетенції підвищиться завдяки використанню на уроках англійської мови рольових ігор.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом 2011-2013 рр. на базі НВК "ДНЗ – СЗНЗ I ст." м. Щорс Чернігівської області. У педагогічному експерименті взяло участь 45 учнів 3-х (4-х) класів, 25 учителів початкових класів (з різних шкіл м. Щорс). За експериментальний і контрольний класи було обрано класи з приблизно однаковим рівнем успішності, дисципліни та загального розвитку школярів.

Завдання констатувального експерименту такі:

• дослідити нормативні документи з метою виявлення дидактичних можливостей розвитку англомовної соціокультурної компетенції в молодших школярів;

• з'ясувати ставлення вчителів початкових класів до питання використання рольових ігор на уроках англійської мови;

• проаналізувати результати тестів, які пропонувалися молодшим школярам, з метою визначення в них рівня сформованості соціокультурної компетенції.

Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з англійської мови передбачено оволодіння учнями 1-4 класів наступними соціокультурними вміннями:

• у першому класі учні вчаться обирати й уживати відповідні до ситуації спілкування привітання; обирати й уживати відповідні до ситуації спілкування ввічливі слова та фрази; розуміти особливості привітань зі святом і вживати їх відповідно до ситуації спілкування;

• у другому класі до соціокультурних умінь належать уживання та вибір привітань; уживання й вибір форм звертання; уживання та вибір вигуків;

• у третьому класі до обсягу соціокультурної компетенції входять знання культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, пов’язаних із повсякденним життям; уживання та вибір привітань; уживання й вибір форм звертання; уживання та вибір вигуків; знання правил ввічливості;

• нарешті, у четвертому класі зміст соціокультурної компетенції учнів поповнюється знанням культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами, як повсякденне життя; умови життя; норми поведінки та соціальні правила поведінки, а також правила ввічливості (уживання та вибір привітань; уживання й вибір форм звертання; уживання та вибір вигуків).

Згідно з вимогами чинної програми, учні загальноосвітньої школи мають розуміти нескладні автентичні тексти, що стосуються приватної, публічної, професійної та освітньої сфер спілкування, а також бути знайомими зі змістом соціокультурної інформації про країну, мова якої вивчається. Тексти для читання та подальшого їх опрацювання мають добиратися таким чином, щоб за своїм змістом вони відтворювали реальні соціальні стосунки, містили доречні правила ввічливості та поведінки, включали основні відомості про культуру народів, мова яких вивчається, про їх повсякденне життя, міжособистісні відносини, національну самобутність, історію та мистецтво, а також соціальні відмінності того чи іншого народу [53].

Під час дослідження нами було здійснено ряд спостережень за процесом навчання англійської мови, спрямованих на виявлення місця рольових ігор у навчально-виховному процесі. З метою аналізу наявного досвіду впровадження рольових ігор, динаміки використання даного методу на уроках англійської мови та його значущості в процесі формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи було проведено бесіди та анкетування серед учителів англійської мови в початкових класах (див. Додаток А).

Аналіз відповідей на питання анкети вчителів початкових класів дозволив зробити такі висновки: більшість учителів (60%) вважають за потрібне включення рольових ігор у процес навчання, причому 10 учителів (40%) використовують на уроках англійської мови гру епізодично й лише 5 з них (20%) використовують її регулярно. Педагоги, які нечасто або зовсім не використовують у власній практиці рольові ігри, пояснюють це браком часу – 9 осіб (36%) або недостатньою кількістю дидактичного матеріалу – 6 учителів (24%). Дані опитування показали нам, що більшість педагогів вважають за доцільне проводити гру на заключному етапі роботи над темою, оскільки не всі учні можуть вільно імпровізувати в рольовій грі без попередньої підготовки. Серед тих, хто вважає за потрібне включення гри в процес навчання, 8% опитуваних (2 особи) стверджують, що метод рольової гри має помітно позитивний вплив, і 12% (3 учителів) – незначний. Результати показали, що застосування рольових ігор на уроках англійської мови сприяє збагаченню активного словникового запасу учнів та формуванню соціокультурної компетенції (5 опитуваних (20%)). У своїй практиці 3 вчителів (12%) користуються імітаційними іграми й 5 (20%) – рольовими іграми побутового змісту.

Результати анкетування показали, що більшість педагогів використовують рольову гру у власній практиці епізодично, пояснюючи це браком часу. На жаль, використання даного методу не займає достойного місця в сучасній практиці роботи вчителів англійської мови. Однак дослідження методичних джерел переконало нас у тому, що правильно організована рольова гра на уроці не тільки дає втіху дитині, але також є могутнім засобом формування повноцінної особистості. Отже, аналізована проблема потребує розв’язання.

Метою наступного етапу констатувального експерименту було визначення рівнів сформованості англомовної соціокультурної компетенції за допомогою тестування учнів контрольного та експериментального класів (див. Додаток Б). Подібна робота ускладнювалася тим, що в сучасній методиці викладання іноземних мов не існує остаточно визначеної системи завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості соціокультурної компетенції. Ми визначали рівні сформованості досліджуваної компетенції як високий, достатній, середній та початковий за критерієм якості виконання учнями тестових завдань, а саме за повнотою відповідей (правильна повна, правильна неповна, неправильна).

Таблиця 2.1