Питання для самоконтролю:

1. Методи нанесення на вироби спеціального ідентифікаційного маркування.

2. Вимоги до товарного маркування.

3. Види носіїв товарного виробничого маркування: етикетки, кольєретки, ярлики і бирки, товарні ярлики, пакувальні ярлики, вкладиші, контрольна стрічка, клейма і штампи.

4. Види носіїв торговельного товарного маркування: цінник, чек, касовий чек, товарні чеки, талон, квитанція.

5. Інші види маркування: транспортне, відправника та спеціальне.

6. Зробити демонстраційний матеріал із зображенням та характеристикою інформаційних товарних знаків різних кваліфікаційних груп:

• Символьно-літерні позначення основних світових валют.

• Піктограми, які характеризують способи наклеювання і знімання шпалер, стійкість шпалер до вицвітання (світлостійкість), особливості догляду за шпалерами (стійкість до миття – вологостійкість та механічна міцність), особливості роботи зі шпалерами при їх наклеюванні (підбір по візерунку).

• Ідеограми – дорожні знаки.

• Літерні позначення назв – знаки країни походження товару.

• Варіанти дизайнерського вирішення зображення маніпуляційних знаків «Берегти від вологи!», «Крихке. Обережно!», «Верх», «Гаками не брати!».

• Інформаційні знаки, що входять до структури виробничого маркування килимових покриттів».

• Інформаційні знаки, що входять до структури виробничого маркування керамічної плитки.

• Інформаційні знаки, що входять до структури виробничого маркування спеціального одягу.

• Інформаційні знаки, що входять до структури виробничого маркування електроінструментів.

• Експлуатаційні знаки, які входять до структури виробничого маркування побутової радіоелектронної апаратури.

• Розмірні знаки – піктограми, що входять до структури виробничого маркування спортивного одягу.

• Тощо.

7. Дати товарознавчу характеристику еко-знаків першої, другої, третьої групи.

8. Навести приклади й наочно зобразити експлуатаційні та розмірні знаки.

- Українські знаки віповідності;         - Громадський знак відповідності, затвердженийЄвропейським парламентом та КомісієюЄвропейськогоЕкономічногоСпівтовариства;           - Знак, якийсвідчить про виконаннявиробникомвимог, спрямованих на збереження озонового шару Землі;           - Групазнаківекологічногомаркуванняфірм-товаровиробників, щопрагнутьпідкреслитисвійвнесок у збереженнянавколишньогосередовища;           - Знак маркуваннявиробів, щопідлягають повторному використаннюабоотримані в результатіповторноїпереробки;           - "DerGrunePunkt" ("Зелена Точка") застосовуютьвсистемізаходівзапобіганнязабрудненнюнавколишньогосередовищапобутовимивідходамиНімеччини.
		Рисунок 4.1 – Приклади зображень експлуатаційних, інформаційних та екологічних знаків На будь-якій речі, чи то блузка, чи пальто, чи шапка, завжди є символи. Вони інформують про те, як правильно прати, прасувати, чистити, які пральні порошки можна використовувати, а які не варто. Наводимо більш поширені символи із зображенням кожної позначки:
			-	При хімічнійчистцізастосовуватитетрахлоретилен;			-	Вирібпрати не можна;
			-	Вирібможначиститивсімазагальновідомимирозчинниками;			-	Машиннепрання;
			-	При хімічнійчистцізастосовуватилишеважкий бензин (уайт-спірит);			-	Машиннепрання не рекомендується;
			-	Сушити на плічках;			-	Хлорованевідбілюваннязастосовувати не можна;
			-	Прасувати не можна;			-	Вирібможнавідбілювати за допомогоюзасобів, щомістять хлор;
			-	Прасувати при температурі не вище 120 С°;			-	Хімічна чистка;
			-	Прасувати при температурі не вище 160 С°;			-	Хімічна чистка не рекомендується;
			-	Прасувати при температурі не вище 190 С°;			-	Дозволяється сушити в барабаннійсушці. Не потребує особливої обережності;
			-	Ручнепрання;			-	Вологі вироби сушити на плоскій поверхні;
			-	Прати при температурі не вище 30 С°;			-	Хімічна чистка потребуєобережності;
			-	Виріб можна кип'ятити;			-	Хімічна чистка потребуєобережності.

Рисунок 4.2 – Символичищення і прання

Екологічне маркування – один з інструментів екологічної політики товаровиробника. Знак екологічного маркування – це графічне зображення та/або заява, що інформує про загальну екологічну характеристику одного чи декількох екологічних аспектів продукції (товарів або послуг).

Загальна мета екологічного маркування – доведення до споживачів інформації щодо впливу продукції на стан навколишнього середовища і здоров'я людини та навпаки – навколишнього середовища на продукцію, протягом всього життєвого циклу: відїївиготовлення до утилізації (рециклінгу).

Рисунок 2.3 – Екологічні знаки першоїгрупи – емблеминаціональнихекологічнихасоціацій:

а- «блакитний ангел» (Німеччина); б- «екологічний знак» (Японія); в – «екологічне маркування» (Китай); г- «зелена етикетка» та «еко-етикетка» (Гонконг); д- «Північна екологічна етикетка-білий лебідь» (скандинавські країни); е – «екологічний вибір» (Канада); є – «зелена печатка» (США); ж- - «екологічний знак» (Тайвань); з – «екологічна етикетка - екологічно дружній» (Хорватія); и – «екологічний знак» (Бразилія); і- «екологічний вибір»(Австралія); й – «екологічний вибір» (Нова Зеландія); к- «екологічно чисто та безпечно» (Україна); л – екологічна квітка» (країни-члени ЄС); м- «зелений вибір» (Філіппіни); н- «еко-етикетка» (Південна Корея); о-«зелена етикетка» (Сінгапур); н- «зелена етикетка» (Таїланд); р- «екологічно чистий вибір» (Чехія).