1. Закриті завдання

Завдання закритої форми класифікуються по числу приведених в них відповідей. При складанні таких завдань можуть застосовуватися різні прийоми: альтернативність, класифікація, кумуляція, поєднання, а також їх комбінації. Розглянемо перераховані прийоми складання завдань із закритою формою.

1.1. Альтернативність. Для вибору студентам пропонується одна з двох, відповідей, що взаємно виключає одна одну. При цьому ці відповіді повинні обов’язково утворювати повний простір відповідей, тобто не повинно бути ніякої третьої відповіді, відмінної від них. Наприклад, ОБВЕСТИ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ:

Південноамериканський субрегіон відділяє від Антарктиди

а) пролив Магеллана;   б) пролив Дрейка.

Слід пам’ятати, що кожне завдання з закритою формою повинне задовольняти деяким вимогам. Зокрема, завдання має бути максимально коротким по формулюванню, відповіді бажано, в міру можливостей, перераховувати через зміст, уникаючи таких слів як "так – ні", "вірно – невірно".

При цьому відповіді потрібно перераховувати, починаючи з позитивних, наприклад, "позитивний", "вгору", "збільшується" й т. д. Бажано, щоб головне слово або група слів в завданні стояли як можна ближче на початок пропозиції.

Окрім цього група завдань закритої форми повинна супроводжуватися загальною вказівкою типу "ОБВЕСТИ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ".

1.2. Альтернативність з "середньою точкою". Відомо, що відповіді на тестові завдання можуть бути не лише категорично негативними або тільки категорично позитивними. Є інші завдання, які допускають такі відповіді, які "примиряють" ці дві протилежні крайнощі. Такі завдання мають рівно три можливі відповіді, два з яких взаємно виключають один одного, а третя відповідь має проміжний стан, так званий "середній", нейтральний стан. Наприклад,

За ВТО Мексика відноситься до субрегіону

а) Північна Америка;

б) Південна Америка;

в) Центральна Америка.

Іноді в завданнях закритої форми для концентрації уваги студентів деякі ключові слова пишуть із заголовної букви, як це зроблено в першому прикладі. Окрім цього в перерахуванні відповідей в завданні треба, в міру можливості, дотримуватися певного порядку. Якщо йдеться, наприклад, про числа або про величини, то їх бажано розташовувати в порядку зростання або убування.

3. Подвійна альтернативність. При складанні завдань з простими альтернативними відповідями можна використовувати так званий прийом подвійної альтернативності. Він заснований на тому, що кожен відповіді в таких завданнях мають вигляд : М та N, М та ні – N, ні – М та N, ні – М та ні – N. При цьому союз "та" може бути замінений на союз "або". У деяких випадках єднальні сполучники "та" й "або" можуть бути замінені на звичайну кому. Наприклад,

Ці дві країни разом забезпечують половину прибуттів у Американський макрорегіон.

а) США та Мексика;

б) США та Канада;

в) Канада та Мексика.

1.4. Класифікація. При використанні цього прийому на перший план виступає не протиставлення відповідей один одному, а їх логічне впорядкування за деякою ознакою. При цьому, як правило, бажана повна класифікація, яка припускає вичерпний список усіх можливих відповідей. Наприклад,

На території Американського субрегіону домінує такий тип туризму як

а) в’їзний;   б) виїзний;   в) внутрішній.

1.5. Кумуляція. Під кумуляцією ми розуміємо процес збільшення або накопичення якої-небудь кількості. Прийом кумуляції припускає в кожній наступній відповіді його нарощування в порівнянні з попереднім. Наприклад,

До складу Північноамериконського субрегіону входять

а) Канада;   б) Канада та США;   в) Канада, США та Мексика.

Відмітимо, що завдання на кумуляцію або декілька таких завдань розташованих послідовно повинні супроводжуватися вказівкою типу: "ВИБЕРІТЬ ПОВНУ ТА ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ" або "ВИБЕРІТЬ ОДНУ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ З ЧОТИРЬОХ ЗАПРОПОНОВАНИХ І ОБВЕДИ ЇЇ" та ін.

Завершуючи огляд прийомів складання тестових завдань закритого типу, відмітимо, що варіантів відповідей на кожне завдання повинно бути, по можливості, не більше п’яти, оскільки на виконання одного завдання тесту повинно йти не більше однієї або двох хвилин, і студент повинен встигнути проглянути усі відповіді та проаналізувати їх. Серед переваг тестів закритої форми слід зазначити швидкість тестування і простоту підрахунку балів. Дійсно, за кожну правильну відповідь можна призначити один бал, а не неправильна відповідь – нуль балів.

Проте тестові завдання закритої форми допускають можливість вгадування. Багато студентів вгадують правильні відповіді, дії методом виключення: відкидають неможливі варіанти і потім перевіряють ті, що залишилися. Це необхідно враховувати при складанні тесту – варіанти відповідей не мають бути абсурдними та неправдоподібними.