3. Цілі та загальні положення

Цілі педагогічної практики магістрантів – застосування отриманих психолого-педагогічних знань, вдосконалення професійних умінь, отримання певних педагогічних навичок.

Найважливішими завданнями проведення педагогічної практики магістрантів є:

• ознайомлення магістрантів із викладанням фахових дисциплін напрямів підготовки «Організація туристичного обслуговування», «Туризм» та «Готельно-ресторанна справа», з новими технологіями навчання, з педагогічним досвідом викладачів кафедри туризму та готельного господарства;

• закріплення, розширення та систематизація знань, отриманих при вивченні фахових дисциплін («Технологія туристичної діяльності», «Організація туризму», «Організація готельного господарства», «Організація ресторанного господарства» та ін.), набуття первинного практичного досвіду по вибраному напряму підготовки;

• залучення до практичної педагогічної діяльності на кафедрі туризму та готельного господарства, актуалізація, поглиблення та збагачення педагогічних знань, формування професійних умінь та навичок, необхідних для успішного здійснення навчальної діяльності;

• посилення в студентів магістратури мотивації професійної педагогічної діяльності (прагнення реалізувати на практиці сучасні підходи до організації навчання, використовувати новітні технології й т. д.);

• становлення професійно значущих якостей особи майбутнього викладача як педагога та вченого, що відповідають вимогам сучасної вищої школи (творчій активності, здатності до професійного саморозвитку, до конструктивного діалогу; педагогічній рефлексії, комунікативній відповідальності та ін.);

• розвиток у магістрантів готовності та інтересу до науково-дослідної роботи в області методики викладання фахових дисциплін;

• розвиток організаторської культури, як найважливішої умови успішного вирішення завдань майбутньої професійної діяльності менеджера з туризму та готельної справи.

В процесі педагогічної практики при рішенні конкретних навчально-виховних завдань здійснюється інтеграція й розширення спеціальних та психолого-педагогічних знань, отриманих студентами магістратури в ході теоретичної підготовки. Окрім того, в період практики удосконалюються такі професійно-педагогічні уміння:

• визначати конкретні навчально-виховні цілі та завдання на основі урахування соціально-психологічної специфіки студентського колективу та індивідуальних особливостей студентів;

• здійснювати поточне та перспективне планування педагогічної діяльності (навчальної роботи з фахових дисциплін);

• визначати та вирішувати навчальні, розвиваючі та виховні завдання аудиторних навчальних занять по фаховим дисциплінам; відбирати навчальний матеріал; обґрунтовано вибирати та використовувати різноманітні типи проведення занять, форми, методи та прийоми навчання, технічні засоби навчання;

• застосовувати в ході педагогічної практики знання набуті в процесі теоретичної та практичної підготовки з організації готельно-ресторанної справи, технології продукції ресторанного господарства, менеджменту та маркетингу туризму, готельного і ресторанного господарства, організації туризму, діяльності рекреаційних комплексів, правового регулювання туристичної діяльності;

• спостерігати, аналізувати навчально-виховну роботу викладачів кафедри туризму та готельного господарства, теоретично осмислювати власну викладацьку діяльність, коригувати її реалізацію.

В процесі практики здійснюється перевірка рівня науково-педагогічної спрямованості магістранта та його професійної придатності.

Основними критеріями оцінки результатів педагогічної практики є такі:

• рівень теоретичного осмислення магістрантами своєї практичної діяльності (її мети, завдань, змісту, методів);

• міра сформованості професійно-педагогічних умінь;

• рівень професійної спрямованості майбутніх викладачів, їх соціальній активності (інтерес до педагогічної професії, ініціативність, відповідальне та творче відношення до роботи та ін.).

Для оцінки результатів практики використовуються такі методи:

• спостереження за магістрантами в процесі практики;

• аналіз якості навчальної роботи магістрантів при проведенні аудиторних занять у період практики;

• бесіди з викладачами та студентами;

• аналіз документації магістрантів по практиці (календарних графіків роботи, щоденників, конспектів занять різних типів та ін.);

• анкетування: самооцінка магістрантами міри підготовленості до практичної викладацької роботи та її якості;

• аналіз результатів науково-дослідної роботи студентів-магістрантів ВНЗ [13].