Методичні поради щодо проведення аналізу навчальних занять

Кожен викладач має бути ознайомлений із схемою аналізу навчальних занять. Знання основних складових аналізу надасть йому можливість при підготовці та проведенні навчальних занять врахувати всі виділені в ній елементи та основні критерії й досягти високої якості їх проведення.

Під час науково-педагогічної практики крім проведення власних занять, магістрант повинен відвідати 1 лекцію та 1 практичне заняття інших магістрантів-практикантів. Відвідані заняття обов’язково аналізуються за певною схемою, яка приводиться нижче.

Орієнтовна схема аналізу лекції:

• тип лекції;

• правильність підбору матеріалу для цієї аудиторії, відповідність робочій навчальній програмі;

• науковість та проблемність змісту лекції;

• система аргументації, що застосовується лектором для викладу різних точок зору на одну й ту ж проблему;

• зв’язок з профілем підготовки;

• чіткість структури;

• раціональне використання часу;

• метод викладу матеріалу, який переважає;

• рівень володіння матеріалом;

• активізація розумової діяльності студентів;

• розвиток навичок самостійної навчальної діяльності;

• інтеграція навчальної та наукової роботи студентів;

• використання новітніх технологій у навчанні;

• контроль знань;

• накопичення балів за певну навчальну роботу;

• ефективність лекції;

• реакція студентської аудиторії на діяльність педагога;

• навчання студентів прийомам запису лекції;

• манера тримати себе та читання лекції;

• культура, виразність та доступність мови викладача;

• взаємодія лектора з аудиторією;

• зовнішній прояв психічного стану;

• відношення викладача до слухачів;

• такт та зовнішній вигляд викладача;

Бланк схеми аналізу лекції надається в додатку Д.

Орієнтовна схема аналізу семінарського (практичного) заняття:

• тип заняття з точки зору способу навчальної діяльності студентів (усне, письмове, змішаного типу, з використанням словників, довідкової літератури, комп’ютера);

• мета заняття (поглиблення та закріплення отриманих знань, створення передумов для засвоєння студентами наукової інформації, формування умінь інтелектуально-пізнавальної, навчально-дослідницької та професійної діяльності);

• міра самостійності та активності студентів;

• зв’язок змісту практичного матеріалу з науковою теорією;

• якість навчально-пізнавальних та навчально-дослідницьких умінь і навичок студентів, які формувалися;

• підсумки заняття (рівень досягнення сформульованих цілей та рішення поставлених навчально-пізнавальних та професійних завдань);

• ефективність заняття.

Бланк схеми аналізу практичного (семінарського) заняття надається в додатку Ж.

6. Вимоги до звіту

Усі студенти магістратури беруть участь у підсумковій конференції в ході якої захищають звіт з науково-педагогічної практики.

Звіт повинен містити такі складові:

• календарний графік (див. дод. К);

• щоденник (див. дод. З);

• технологічні карти 2-3 лекцій та 2 семінарських (практичних) занять (див. дод. В, Г);

• тестові завдання для поточного контролю знань студентів із 2 тем семінарських або практичних занять;

• два листа-відвідування: 1 лекції та 1 семінарського (практичного) заняття провідних викладачів кафедри (див. дод. Б);

• схеми аналізу 1 лекції та 1 практичного заняття інших магістрантів (див. дод. Д, Ж);

• методична розробка виховного заходу;

• характеристика роботи магістранта-практиканта (див. дод. Л).