3.Наслідки індустріалізації

Бажано з'ясувати відмінність індустріалізації в СРСР (у тому числі в Україні) від цього процесу в країнах Заходу. В розвину­тих капіталістичних країнах вона розпочиналась з легкої промис­ловості і продовжувалась 50-100 років. Основними джерелами (коштами) проведення були: внутрішні накопичення від промис­ловості і торгівлі; зовнішні позики; грабунок колоній; анексії і контрибуції тощо.

Індустріалізація в СРСР (УРСР) розпочиналась з важкої про­мисловості при форсованих темпах її здійснення (10-15років). Джерелами (коштами) були: грабунок села; облігації внутрішньої позики; анульовані зовнішні борги; доходи від зовнішньої торгі­влі; монополія на горілчані вироби; знецінені (не забезпечені зо­лотом) гроші, інфляційне забезпечення потреб; продаж за кордон сировини; режим жорсткої економії тощо. Труднощі індустріалізації:

- швидкі (форсовані) темпи вимагали всезростаючих капітало­вкладень;

- нестача кваліфікованих кадрів;

- нестача сировини і коштів тощо.

Найбільшою проблемою була нестача коштів. Керівництво держави вирішувало цю проблему (в основному) шляхом перека­чування коштів із села в місто через підвищення податків і цін на промислові товари та зниження цін на сільгосппродукцію.

Спочатку курс на індустріалізацію передбачав напружені, але реальні плани. Проте незабаром Сталін проголосив форсований курс, не підкріплений ні коштами, ні взаємоув'язкою з іншими плановими показниками. Набирає обертів рапортоманія, офіційна пропаганда оголосила, що перша п'ятирічка виконана за чотири роки і три місяці, а насправді за багатьма показниками вона не була виконана взагалі.

Напружені плани вимагали інтенсифікації праці. Розпалюва­вся масовий ентузіазм через соціалістичне змагання, нагороди (запроваджено звання Героя Соціалістичної Праці), примус, страх тощо.

Аналізуючи наслідки індустріалізації в Україні, слід вказати на їх суперечливість і неоднозначність: були як позитивні зру­шення, так і негативні тенденції.

До позитивних сторін можна віднести:

1. Докорінно змінилася структура народного господарства Укра­їни: зросла частка промисловості у порівнянні з часткою сіль­ського господарства у загальному обсязі валової продукції.

2. У розвитку промисловості домінує виробництво засобів виро­бництва. Дрібна (кустарно-реміснича) промисловість вже не відіграє суттєвої ролі і витісняється великою.

3. Посилюється процес урбанізації (якщо до індустріалізації ли­ше кожний 5-й житель України проживав у місті, то в кінці 30-х - кожний 3-й.). Починається поступова українізація міста, формується національний український робітничий клас та нау­ково-технічна інтелігенція.

4. За рівнем розвитку промисловості Україна випередила кілька розвинених західноєвропейських країн [Україна посідала 2-е місце в Європі (після Німеччини) за виплавлянням чавуну; 3-те місце (після Німеччини та Англії) за виробництвом сталі; 4-е - за видобутком вугілля тощо].

Негативні тенденції у господарстві України, викликані інду­стріалізацією:

1. Домінування промисловості групи "А" над групою "Б" вело до нестачі на ринку необхідних товарів широкого вжитку, до то­тального дефіциту (з 1928 року - перехід до карткової системи розподілу в містах).

2. Гігантоманія привела до того, що будівництво сотень об'єктів було розпочате, але не завершене через нестачу коштів, сиро­вини, обладнання, робочої сили (близько 40% капіталовкла­день були заморожені).

3. Жорстка централізація управління промисловістю (так, 89% важкої промисловості було в загальносоюзному підпорядку­ванні), відмова від саморегулюючих механізмів, формування яких розпочалося в роки непу, орієнтація на адміністративно-командні методи управління.

4. Ставка на побудову підприємств-монополістів. Формування структури розміщення продуктивних сил. Значне переванта­ження екосистеми України, зростання техногенного наванта­ження на природу тощо.

Отже, процес індустріалізації в Україні мав свої особливос­ті, а її наслідки були суперечливими і неоднозначними, несучи як позитивні зрушення, так і негативні тенденції. Однак ціна цих позитивних зрушень була надто високою: для одержання коштів було пограбоване і поневолене село, демонтовано неп, запрова­джено командно-адміністративні методи управління, створено атмосферу надзвичайного напруження, пошуку "шкідників", що спричинило масові репресії.