Радянська індустріалізація Української срр
Грудень 1925 р. ХІVз’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію країни.
Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях народного господарства, проведення комплексу заходів, спрямованих на модернізацію промисловості.
Причини індустріалізації
Технічна відсталість радянської держави.
Потреби оборони країни.
Через індустріалізацію радянське керівництво мало намір швидко ліквідувати багатоукладність економіки.
4. Індустріалізація передбачала збільшення чисельності робітничого класу, серед яких більшовики мали підтримку.
1929 р. Перехід до форсованої індустріалізації.
Під час індустріалізації ставилися завдання:
перетворити аграрну країну на могутню індустріальну;
здобути техніко-економічну незалежність СРСР;
забезпечити обороноздатність країни.
Особливості індустріалізації
Індустріалізація почалася з розвитку важкої промисловості.
Легкій промисловості, яка відразу ж давала більшу віддачу, кращий обіг грошей, підвищення рівня життя, надавали другорядного значення.
Індустріалізація здійснювалася форсованим темпом.
Індустріалізація проводилася в рамках жорсткого плану, часто нереального і необґрунтованого.
Індустріалізація здійснювалася лише за рахунок власних джерел фінансування.
Здійснюючи індустріалізацію, СРСР не міг сподіватися на зовнішню допомогу, тому джерелами індустріалізації були:
направлення коштів насамперед на важку промисловість за рахунок легкої та харчової промисловості;
індустріалізація за рахунок села;
використання безкоштовної праці в’язнів;
соціалістичні змагання в усіх галузях народного господарства.
2. Результати перших п’ятирічок
1928/29 – 1932/33 рр. Перший п’ятирічний план розвитку народного господарства.
1. Зросли капіталовкладення у важку промисловість.
2. Мала місце безсоромна експлуатація робітничого класу.
3. З 1929 р. почало ширитися соціалістичне змагання після надрукування в газеті “Правда” статті В.І.Леніна “Як організувати змагання”. Шахтарів зобов’язували перевиконувати планові завдання.
4. У 1932 р. вибійник Горлівки М.Ізотов. оволодівши новою технікою, виконав 10 норм за зміну.
5. Планів 1-ї п’ятирічки виконано не було.
6. 1 лютого 1933 р. заборонено друкувати будь-які цифрові дані про виконання планових завдань. Країні було оголошено, що п’ятирічний план виконано за 4 роки і 3 місяці.
10 листопада 1932 р. відбулося урочисте введення в дію Дніпрогесу.
1933 – 1937 Рр. Друга п’ятирічка
1. Запропоновано поміркованіші темпи зростання (на 16,5%).
2. Інтенсивніше почала впроваджуватися нова техніка.
3. Більше уваги приділялося підготовці кадрів.
4. У 1935 р. Стаханов за зміну видобув 102 тонни вугілля, що перевершило норму у 14,5 разу.
5. Стаханівський рух прийшов і в село. Радянські газети прославляли здобутки жіночої тракторної бригади Паші Ангеліної з Донеччини, ланкової Марії Демченко з Київщини.
6. Другий п’ятирічний план теж не було виконано.
1938 -1942 рр. Третя п’ятирічка.
1. Європа стояла на порозі війни, тому зросли витрати на оборону.
2. Вжито надзвичайних заходів:
* перейшли на 8-годинний робочий день і семиденний робочий тиждень;
* робітникам і службовцям заборонено самовільно залишати підприємства і установи.
Промисловість України напередодні Другої світової війни.
1. Збудовано промислові гіганти: Запоріжсталь, криворіжсталь, азовсталь, Дніпрогес (1932 р.), Дніпроалюміній, Краматорський машинобудівний завод, Харківський тракторний завод (випустив перший трактор у 1931 р).
2. Збудовано десятки інших підприємств в усіх галузях промисловості.
3. З аграрної республіки Україна перетворилася на індустріальну.
4. Україна посіла друге місце в Європі за виплавленням чавуну, четверте – за видобутком вугілля.
5. Кількість промислових підприємств зросла в 11 разів.
6. Продовжували повільно розвиватися легка й харчова промисловості, бо основні кошти направляли на розвиток важкої промисловості.
7. Значні кошти направляли в оборонну промисловість.
8. Панувала командно-адміністративна система.
9. В Україні створено потужну індустріальну базу.
10. УСРР перетворилася на індустріально-аграрну республіку.
11. Сформувалися український національний робітничий клас і технічна інтелігенція.
12. Зросла чисельність робітників.
13. Зросла урбанізація.
14. Були характерними екстенсивний шлях господарювання та адміністративно-командні методи керування.