Соціалізація іинкультурация

Вплив культури на особистість проходить у процесі інкультурації і соціалізації, з допомогою які людина здобуває знання і навички, необхідні життя жінок у суспільстві й у тій чи іншій конкретної культурі.

Під соціалізацією розуміють процес засвоєння індивідом соціальних ролей і норми. Людина формується, як особистість, в соціально та культурно адекватна суспільству. У результаті соціалізації відбувається входження індивіда на соціальну і культурне середовище, засвоєння їм цінності суспільства, що дозволяє йому успішно функціонувати у як член суспільства.

На відміну від соціалізації поняття інкультурації передбачає під собою навчання людини традицій та нормам поведінки у конкретної культурі. Це проходить у процесі взаємо обміну між людиною та її культурою, у якому, з одного боку, культура визначає основні риси особистості, з іншого - людина або сама впливає свою культуру. Инкультурация включає у себе формування основних людських навичок (типи спілкування коїться з іншими людьми, форма контролю суспільну поведінку і емоцій, способи задоволення потреб, оцінне ставлення до різним явищам навколишнього світу тощо.). Результатами інкультурації є подібність людини коїться з іншими членами даної культури та її на відміну від представники інших культур. За характером процес інкультурації є складним, ніж процес соціалізації. Зміст процесу інкультурації становлять особистісне розвиток, соціальна комунікація, придбання основних навичок свого життєзабезпечення.

Основними механізмами інкультурації є імітація (повторення людьми звичних навичок поведінки, можна побачити поведінці іншим людям) і ідентифікація (у якої дітьми засвоюється поведінка батьків). Крім даних позитивних механізмів інкультурації, є й світло негативні механізми - сором і провину.

Основними агентами соціалізації і інкультурації є сім'я, група однолітків, навчальними закладами, засоби інформації, різні політичні та громадські організації.

На різних етапах життя ці чинники дію по-різному. У ранньому дитинстві провідної ролі у розвитку грає сім'я. Після цього діють інші чинники. Процеси соціалізації і інкультурації довгострокові, діють протягом усього життя. Через війну соціалізації і інкультурації людина отримує можливість до освоєння соціокультурної реальності, накопичує власний життєвий досвід, починає грати різні соціальні ролі.

Культура і особа

Культура й послабити особистість взаємопов'язані друг з одним. З одного боку, культура формує той чи інший тип особистості, з іншого - особистість відтворює, змінює, відкриває нове у культурі.

Особистість - це рушійна сила і творець культури, і навіть головна чиєю метою є становлення.

Зблизька питання про співвідношенні культури та людини слід розрізняти поняття «людина», «індивід», «особистість». Поняття «людина» позначає загальні властивості людського роду, а «особистість» - одиничного представника цієї своєрідної, індивіда. Та заодно поняття «особистість» перестав бути синонімом поняття «індивід». Не всякий індивід є постаттю: індивідом людина народжується, особистістю стає (або стає) з об'єктивних і суб'єктивних умов. Поняття «індивід» характеризує відмінності кожної людини, поняття «особистість» позначає духовне обличчя індивіда, сформований культурою у певній соціальному середовищі його життя (у взаємодії з його уродженими анатомо-фізіологічними і психологічними якостями).

Тому, за розгляді проблеми взаємодії культури та особистості особливий інтерес представляє як процес виявлення ролі людину, як творця культури та ролі культури як творця людини, а й дослідження якостей особистості, які формує у ній культура, - інтелекту, духовності, свободи, творчий потенціал. Культура цих сферах найяскравіше розкриває зміст особистості.Регуляторами особистісних прагнень України і вчинків особи є культурні цінності. Наслідування ціннісним зразкам свідчить про певної культурної стійкості суспільства.

Людина, звертаючись до культурних цінностей, збагачує духовний світ своєю особистості. Системи цінностей, що надає впливом геть формування особистості, регулює бажання й прагнення людини, його вчинки, і дії, визначає принципи його соціального вибору. Отже, особистість перебуває у центрі культури, на перетині механізмів відтворення, збереження і відновлення культурного світу.

Сама особистість як цінність, власне і відданість забезпечує загальне духовним началом культури. Будучи продуктом особистості, культура, в своє чергу гуманізує соціальне життя, згладжує тварини інстинкти люди. Культура дозволяє людині стаєинтеллектуально-духовной, моральної, творчоїличностью.Культура формує внутрішній світ людини, розкриває утримання її особистості.

Руйнування культури негативно впливає на особистість людини, веде до деградації.