Тема 9. Педагогічна спадщина коменського.

БІОГРАФІЯ КОМЕНСЬКОГО. Ян Амос Коменський народився в 1592 році у Моравії, в містечку Нівніце, недалеко від міста Угорські Брід, в родині з общини Чеських братів (різновид протестантизму). У дитинстві осиротів. У 1608-1610 рр. вчився в латинській школі, з 1610 по 1612 рік навчався у Гейдельберзькому університеті, подорожував по Нідерландах.

У 1614 році повернувся на батьківщину і почав викладати в школі м. Прерова, застосовуючи у навчанні реальний метод. З 1616 року став священиком. З 1618 по 1621 рік Я. Коменський - проповідник общини Чеських братів і викладач школи у м. Фульнеку. Через війну він в 1628 році залишає Чехію і разом з іншими вигнанцями оселяється у польському місті Лєшно, де перебуває, з деякими перервами, до 1656 року, працюючи вчителем. Тут з'явилися на світ такі твори, як "Дидактика", "Короткий нарис про оновлення шкіл у Чеському королівстві". Роздуми про природні основи шкільного навчання, відобразились у філософському творі "Фізика" (1634).

Після того, як м. Лєшно було спалено в ході польсько-шведської війни, Коменський після блукань по Німеччині оселився в Амстердамі. Помер 15 листопада 1670 року, похований в Наардані, поблизу Амстердама. Крім названих, до числа фундаментальних праць Коменського належать "Новітній метод мов" (філософське вчення про мову) та "Продовження братського заповіту".

ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ КОМЕНСЬКОГО.

В педагогіку Коменський увійшов як творець “дидактики” – науки про навчання. Але Коменський включав у дидактику не лише методичну сторону навчання, а і його зміст, тому дидактика Коменського стала першою в світі цілісною педагогічною теорією.

Сам він в заголовку своєї "Великої дидактики" таким чином визначає суть теорії навчання: "Велика дидактика, що містить універсальну теорію вчити всіх всьому, або вірний і ретельно обдуманий спосіб створювати по всіх общинах, містах і селах кожної християнської держави такі школи, в яких би все юнацтво тієї і іншої підлоги, без всякого де б те не було винятку, могло навчатись наукам, удосконалитися у вдачах, виконуватися благочестя і, таким чином, в роки юності навчитися всьому, що треба для справжнього і майбутнього життя стисло, приємно, ґрунтовно, де для всієї, що пропонується, основи здобуваються з самої природи віщої; істинність підтверджується паралельними прикладами з областями механічних мистецтв; порядок розподіляється по роках, місяцях, днях і годинах і, нарешті, вказується легкий і вірний шлях для вдалого здійснення цього на практиці".

До Коменського шкільне навчання велось безсистемно, використовуючи окремі емпіричні знахідки вчителів. Методи і правила викладання окремих наук розроблялись незалежно, без використання спільних підходів, зміст навчання, загальні принципи і методи навчання тодішня педагогічна теорія ігнорувала. 17 століття вже поставило на порядок денний питання про масове навчання дітей знаті, купецтва, ремісників, урядових чиновників різного рангу, священників, багатших селян. Старі методи навчання не могли задовольнити проблем суспільства, тому роботи Коменського показали шлях до створення масової світської школи.

У навчанні Коменський розрізняв діяльність вчителя як метод передачі знань і діяльність учня як засвоєння переданого вчителем. Навчання повинно мати свідомий характер, поєднувати “вчення і труд”, “розум і руку”. Догматичне і схоластичне навчання має бути вилучене зі школи. В той же час навчання не повинно бути розвагою, навчання є одним з видів праці. Коменський висунув і обгрунтував ідею природовідповідності навчання, щоб людина в молоді роки успішно, легко, найкоротшим шляхом і ґрунтовно засвоїла все необхідне для життя.

Коменський визначив чотири основні вимоги, яким повинно відповідати навчання: успішність, легкість, докладність, швидкість.

Для досягнення успішності потрібно своєчасно вчити дітей, проходити повний курс шкільного навчання, вчити речам раніше за слова (наочність), у певний відрізок часу вивчається один предмет, починати з найпростішого і переходити до загального, заняття розподіляти по часу і по порядку, навчання проводити за книгами, написаними саме для цього класу.

Щоб навчання проходило легко, необхідно його рано починати, підготувати розум дитини до сприймання науки, йти від легкого до важкого, від загального до часткового, не переобтяжувати учнів надмірною кількістю навчальних предметів, учні повинні завчати те, що вони зрозуміли і осмислили, знання викладаються як додаток до життя, всі науки викладаються одним методом.

Докладність навчання буде досягнута, якщо учні будуть займатись корисними речами, встановлюється міцна основа знань і все подальше навчання спирається на неї, мають сполучатись ті знання, які мають взаємний зв'язок (міжпредметні зв'язки), все вивчене закріплюється постійними вправами.

Навчання буде швидким, якщо дітей у школі або у класі буде навчати один вчитель, предмет вивчається за підручником одного автора, всьому класу задається однакове завдання, всі науки викладаються однаковим методом.

Коменський виділив три найважливіші педагогічні принципи, які поклав в основу своєї педагогіки: 1) виховуючий характер навчання, 2) зв'язок навчання з життям, 3) відповідність навчання віку учнів. До них він додав чотири дидактичні принципи навчання: 1) свідомості і активності учнів у навчанні, 2) наочності, 3) поступовості і систематичності знань, 4) міцності оволодіння знаннями і навичками.

Коменський також написав підручники для школи, започаткував поділ учнів на класи, ввів фіксований початок і кінець навчального дня, розділив навчальний рік на чверті. Започаткована Коменським масова школа зберігає свої основні риси і зараз.

Література

1. Кравець В. "Історія класичної і зарубіжної педагогіки та шкільництва" Тернопіль 1996.

2. Альт Р. "Прогресивний характер педагогіки Коменського".

3. Красновский А. А. "Ян Амос Коменський".