1.3 Функції грошей
В економічній літературі є декілька поглядів щодо функцій грошей в економіці. Так, представники класичної теорії визнавали наявність п'яти функцій грошей: міри вартості; засобу обігу; засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.
В іноземній літературі автори виокремлюють найчастіше три функції: міра вартості (або розрахунковий засіб), засіб обігу, засіб збереження.
Функція міри вартості полягає в тому, вартість усіх товарів вимірюється за допомогою грошей, набуваючи форми ціни.
Раніше держава визначити масштаб цін, але з припиненням конвертації паперових грошей на золото, із завершенням його демонетизації необхідність офіційної фіксації державою масштабу цін відпала.
Функцію міри вартості гроші виконують тим краще, чим більш сталою є їх купівельна спроможність. Тільки за сталих грошей всі грошові показники можуть правильно відображати зміни в реальних економічних процесах. Інакше ці показники спотворять дійсний стан економіки та не будуть надійними орієнтирами для прийняття управлінських рішень.
Купівельна спроможність - маса товарів та послуг які можна купити за грошову одиницю.
Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між купівельною спроможністю кредитних грошей та рівнем цін на товари існує обернена залежність.
Необхідно мати на увазі, що вартість грошей змінюється під впливом часу. Це пов'язано з механізмом формування вартості грошей; особливостями прояву грошей як грошей і грошей як капіталу.
Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що гроші є посередником при обміні товарів.
Означає безпосередній обмін грошей на товари, а неодмінна умова такого обміну – наявність необхідної маси готівкових грошей в обігу. Ця функція здійснюється через платежі готівкою за товари в момент їх купівлі. Цю функцію виконують реальні повноцінні і неповноцінні гроші.
Гроші це ідеальний засіб товарного обігу, за них завжди можна придбати товар, який є на ринку. Гроші не здатні безпосередньо задовольняти фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано, через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг.
У сучасних умовах цю функцію гроші здійснюють в роздрібній торгівлі, оплаті за послуги, міжнародній торгівлі.
Функція засобу платежу виникла у зв’язку з розвитком кредитних відносин у товарному господарстві. Цю функцію гроші виконують у разі, коли товар продається в кредит, що пов’язано з необхідністю купівлі-продажу з відстрочкою платежу. Таким чином за такого обміну не має зустрічного руху грошей і товарів, погашення боргового зобов’язання є кінцевою ланкою у процесі придбання.
Функцію засобу утворення скарбів та нагромадження гроші виконують тоді, коли залишають сферу обігу (“випадають” із обігу) і затримуються в руках певних осіб. Гроші, виступаючи в своїй золотій та срібній формі, тобто це реальні повноцінні гроші, утворюють скарб. Сьогодні неповноцінні гроші є засобом накопичення.
Гроші виступають загальним втіленням багатства, тому учасники ринку прагнуть їх накопичити. У цьому разі продаж товарів здійснюється не заради купівлі інших товарів, а для придбання самих грошей, гроші стають не посередником, а метою продажу.
Функція світових грошей полягає в тому, що світові гроші функціонують як загальний купівельний засіб (при оплаті міжнародної товарної угоди наявними грошима); як загальне втілення суспільного багатства (коли багатство переноситься з однієї країни в іншу). Крім того, золото у вигляді скарбу одночасно є резервним фондом світових грошей. Зауважимо, що зростає також реальна роль у цій функції національних резервних валют та інших різновидів грошей.