Тема 1 суть і функції грошей

1.1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження

1.2 Види грошей та їх еволюція

1.3 Функції грошей

1.4 Роль держави у створенні грошей та вимоги до них

1.5 Роль грошей у ринковій економіці

1.1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження

Добре відомо, що виникненню грошей передувала епоха безпосередньо товарного (бартерного) обміну. Грошовий обмін є не тільки результатом, а й важливим чинником всебічного розвитку і поглиблення суспільного поділу праці та її спеціалізації.

У сучасному світі панівною формою організації суспільного виробництва є товарне виробництво, а його найважливішими базовими категоріями – товар і гроші. Виникнувши в сиву давнину, гроші пройшли тривалий і складний шлях свого розвитку. Гроші належать до низки загадкових феноменів, виникнення яких цікавило людство вже в стародавні часи. Висловлювання про них є в працях Платона й Аристотеля, часто згадується про них і в літописах періоду Київської Русі. Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій розпочалися з розвитком капіталізму.

Тому для пізнання природи та сутності грошей необхідно з'ясувати питання про їх походження, про чинники, які зумовлюють виникнення й існування грошей в економічному житті суспільства.

В світі існують дві концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна.

Прибічники раціоналістичної концепції виходили з того, що гроші виникли в результаті певної раціональної угоди між людьми або запровадженні законодавчими актами держави з огляду на необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування.

Представники раціоналістичної концепції (Аристотель,К.Р. Макконелл, С.Л. Брю) розглядають гроші як продукт погодження між людьми, знаряддя технічного обміну.

Суб'єктивно-психологічний підхід до тлумачення походження грошей з позицій раціоналістичної концепції спостерігається у деяких працях і сучасних економістів.

П. Самуельсона "Економіка" стверджується, що гроші є штучною соціальною умовністю.

Німецький економіст Г. Кнапп у книзі "Державна теорія грошей" назвав гроші "продуктом правопорядку".

Англійській економіст Л. Харріс у фундаментальній праці "Грошова теорія" виступає прибічником саме цієї концепції: "Сам по собі доларовий білет – річ непотрібна; він набуває вартості лише тому, що суспільство через свої закони та звичаї наділяє його властивістю функціонувати як засіб обігу".

Таким чином, раціоналістична концепція хоч і не відкидає товарну природу грошей, але все ж таки не погоджується з їх стихійним, еволюційним походженням.

Проте представники концепції еволюційного походження (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) довели безпідставність раціоналістичної концепції. На їхню думку, виникнення грошей зумовлено труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. Еволюційна концепція доводить, що гроші з’явились поза волі людей внаслідок тривалого розвитку обміну, коли з величезного товарного світу виділився особливий товар, що виконує роль грошей.

Отже, природу грошей та їх походження намагались з'ясувати багато вчених, але найбільш повно це вдалося К. Марксу. Він науково розкрив походження грошей та їх сутність.

В основу своєї теорії К. Маркс поклав тезу про те, що гроші – це продукт товарного виробництва, та виокремив форми вартості, які й привели до появи грошей.

Процес еволюції та становлення грошей являє собою розвиток форми вартості.

> Проста, або випадкова, форма вартості з'явилась на найнижчих щаблях економічного розвитку. Ця форма була найпростішою, епізодичною і випадковою, оскільки обмін не був регулярним. Пропорції, за якими обмінювались товари, теж були випадковими. Наприклад, одна община могла обміняти надлишок шкір овець на надлишок зерна, що утворився в іншій общині: 1 шкіра вівці на 1 кошик зерна. Мінова вартість за такого обміну могла часто змінюватись у часі і просторі.

> Розгорнута форма вартості. Подальший розподіл праці зокрема розмежування скотарства і землеробства, сприяв розвитку товарних відносин. Надлишки землеробської продукції вже не випадково, а регулярно починають обмінюватись на надлишки продукції тваринництва. Один товар обмінюється на велику кількість інших товарів-еквівалентів. Наприклад, 1 мішок зерна дорівнює: 1вівці, 2 унціям золота, 2 шкірам соболя.

Труднощі:

По-перше, під час обміну може виникнути невідповідність попиту і пропозиції на конкретному ринку. Наприклад, власник овечих шкір хотів виміняти їх на зерно, а власнику зерна потрібна сіль, а овечі шкіри не потрібні, тобто всі учасники обміну нічого не могли придбати і поверталися з ринку зі своїми товарами.

По-друге, певний товар виражав свою вартість у споживній вартості безлічі інших товарів, що у свою чергу ускладнювали мінові пропорції товарів та орієнтацію товаровиробників у їхній господарській діяльності.

> Загальна форма вартості. Поступово учасники обміну впевнювалися у тому, що серед продуктів, котрі обмінюються на ринку, є такі, попит на які найбільший. Тому кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув отримати загальний товар, який потрібний всім. Такими товарами за різних часів у різних місцевостях найчастіше були худоба, сіль, зерно та ін. Товаром, який вперше виконав роль універсальних грошей, була домашня худоба, яка і нині залишається грошима у деяких африканських народів. Але цей вид грошей потребував значних витрат на своє утримання, був непридатний для далеких перевезень. У зв'язку з цим почали з'являтися нові товари-еквіваленти. Так, в Іспанії це була риба, Китаї – шматки нефриту, Індії – перли, на острові Борнео – коров'ячі черепи.

Загальна форма вартості - це така форма, за якої безліч товарів обмінюється на якийсь один товар, і цей товар стає загальним еквівалентом.

> Грошова форма вартості. Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента означало, власне, появу грошей у їх найпростішому вигляді. Відмінність грошової форми вартості від загальної полягає не в тому, за яким товаром закріпилась роль загального еквівалента, а в тому, чи закріпилась ця роль за одним товаром. І якщо таке закріплення відбулось, то й перехід від загальної форми вартості до грошової можна вважати таким, що здійснився.

В результаті обміну загальним еквівалентом протягом тривалого періоду стає один товар - метал. Дуже цікавим є і той факт, що і нині на Соломонових Островах поряд зі звичайними грошима деякі племена як гроші використовують акулячі зуби.

Отже, поступово в результаті розвитку обміну з декількох товарів виокремився один товар, що став відігравати роль загального еквівалента. Спочатку це були шматки металів (залізо, мідь), а потім – золото і срібло. Таким чином, виникає остання і найбільш розвинута форма вартості – грошова.

Отже, цілком очевидним є висновок про те, що виникнення та розвиток грошей - тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.

Таке трактування створює сприятливу базу для з'ясування суті грошей.