1. Індивідуальна робота учня над елементом, частиною загального виробу;

2. Послідовна робота на конвеєрі, пов'язана зі складанням, певною технологічною операцією послідовного монтажу колективного виробу.

До спільно-послідовної форми можна віднести образотворчу діяльність учнів, організовану за принципом естафети. Підсумком спільної діяльності, організованої за цим принципом, може виявитися декоративне панно, яке по композиції нічим не відрізняється від колективної роботи, виконаної в ході спільно-індивідуальної діяльності. Але принципово відрізняється сам процес створення колективної роботи. Під час «образотворчої естафети» учні по черзі підходять до загального аркушу й виконують елементи спільної композиції, доповнюючи зображення, що вже виконане попередніми учнями. Як естафетна паличка на уроці образотворчого мистецтва може бути палітра з фарбами й пензель, а якщо робота виконується в техніці аплікації, то роль естафетної палички може зіграти тюбик із клеєм.

Спільно-взаємодіюча форма є найбільш складною в організації колективної діяльності учнів на уроці образотворчого мистецтва. Складність полягає в тому, що ця форма організації припускає або одночасну спільну роботу всіх учасників колективної творчості (робота на одному аркуші, площині), або постійне узгодження дії всіх учасників колективної діяльності. Цю форму часто називають формою співробітництва або співтворчості. Співробітництво як форма організації колективної діяльності на уроці вимагає від учителя образотворчого мистецтва певних організаторських здібностей, а від учнів - уміння спілкуватися в процесі сприйняття й у практичній діяльності. Процес широкого співробітництва учнів на уроці образотворчого мистецтва організований дуже складно, тому дана форма найбільш прийнятна для уроків образотворчого мистецтва в старших класах, на позакласних заняттях образотворчим або прикладним-декоративно-прикладним мистецтвом, де можлива колективна робота в невеликих групах учнів.

Одним з найбільш популярних напрямків у пошуку методики організації процесу співробітництва є розподіл класу на групи, малі й більші, які ведуть роботу над частиною колективної композиції. Кожен учасник спільної діяльності має уявлення про загальну композицію, колорит і розмір складових її частин, тому що вона є результатом колективного творчого мислення й планування. Художня співтворчість учнів класу починається з розробки ідеї, ескізу загальної композиції й закінчується її складанням із частин, фрагментів і узагальненням.

Основними етапами спільно-взаємодіючої діяльності за принципом мозаїки є наступні:

• спільне складання ескізу колективної композиції, розробка її колористичного рішення, вибір матеріалу й технології виконання колективної роботи;

• виконання картону ескізу, розчленовування його на складові частини й організація груп учнів для створення фрагментів композиції;

• виконання частин композиції в матеріалі індивідуально або в малих групах;

• монтаж колективної композиції, її аналіз, узагальнення й естетична оцінка.

Організація колективної діяльності на уроці образотворчого мистецтва вимагає від педагога більших зусиль, ніж індивідуальна. Особливо складно організувати колективну роботу спільно-взаємодіючої форми, де потрібно враховувати взаємодію як усередині груп, так і між групами.

Учителеві образотворчого мистецтва при виборі теми й методики колективної образотворчої діяльності необхідно враховувати наступне:

• місце колективної діяльності в тематичному плані й у структурі уроку образотворчого мистецтва;

• вікові особливості учнів - учасників колективної образотворчої діяльності;

• посильність завдання й доступність образотворчої технології його виконання.

Вибір форми й методики організації спільної діяльності багато в чому залежить від типу уроку образотворчого мистецтва, його основної мети: повідомити новий матеріал, закріпити пройдений або узагальнити знання учнів, отримані протягом декількох уроків. Колективна діяльність може бути використана як засіб активізації навчально-виховного процесу, спрямованого на досягнення поставлених завдань на уроці.

Незважаючи на ряд переваг, спільно-взаємодіюча діяльність учнів на уроках образотворчого мистецтва має один недолік - складність оцінки індивідуальної діяльності кожного учня. Достоїнствами спільно-індивідуальної форми організації колективної діяльності є, по-перше, простота організації; по-друге, можливість простежити внесок кожного учня в колективний результат.

Творчий характер колективної образотворчої діяльності проявляється у всьому, не тільки в спільному пошуку форм і засобів зображення, але й у пошуку нових форм спілкування. Підлітки самі розробляють сценарії ділових ігор, у яких налагоджують системи взаємозв'язку між групами й окремими учнями. Рольові позиції в ділових іграх дозволяють учням переборювати межі своїх реальних можливостей і ставати сміливіше, рішучіше в процесі експериментування з образотворчими матеріалами, у пошуку нових фірм і засобів зображення, що, в остаточному підсумку, відбивається на здобутку образотворчої творчості.

Щоб процес колективної діяльності був посильним, а її результат відповідав естетичним вимогам, радував співавторів, потрібно скористатися наступними порадами досвідчених учителів образотворчого мистецтва:

• краще використовувати кольоровий папір, зроблений самим учителем (пофарбувати більші аркуші в потрібні кольори), у роботі над «реалістичною» композицією, наприклад, багатопланове зображення пейзажу міста, села. Пофарбований папір дозволяє учням домальовувати аплікативні силуети гуашевими фарбами, пастеллю;

• дотримуватись єдності колориту всієї роботи, гармонії кольору кожного із планів можна досягти підбором кольорового паперу для роботи в кожній із груп учнів, що виконує фрагменти колективної композиції;

• дотримувати домірності деталей у колективній композиції, для цього необхідно видавати учням кольоровий папір, заздалегідь нарізаний на прямокутники або квадрати певного розміру;

• давати в початкових класах шаблони із зображенням яких-небудь елементів композиції (жіночі фігури в хороводі, іграшки, посуд для ярмарку); силуети шаблонів повинні бути різноманітні й надавати учням найбільшу можливість для творчості;

• використовувати роздавальний матеріал (репродукції, замальовки) і технологічні карти в ході колективної роботи, які доповнять уявлення дітей про предмети зображення й технології виконання завдання;

• техніка виконання спільної композиції повинна бути нескладною й не вимагати багато часу для завершення проміжного етапу роботи, наприклад, просушування поверхні пофарбованого аркуша при спільно-послідовній формі колективної роботи утрудняє роботу конвеєра;

• показ зразків, колективних робіт минулих років робить чітким уявлення учнів про обсяг майбутньої роботи, а також про естетику результату, на який спрямована спільна діяльність учнів.

Щоб зміст і процес колективної діяльності були доступними кожному з її учасників необхідно:

• знати рівень готовності учнів до виконання цієї роботи;

• індивідуальні завдання, з яких складається спільна діяльність, давати з урахуванням можливостей кожного учня;

• з урахуванням інтересів всіх учасників розподіляти ролі ділових ігор, які, як правило, супроводжують колективну образотворчу діяльність.