Консультативна програма Етап 1. Діагностика Консультація 1.

Привітання,створення довірчої атмосфери.

Збір інформації,виявлення проблеми: скарги педагога на погану поведінку дитини,агресію,погрози,лихослів’я.

Вступна бесіда

Уточнення формулювання проблеми. Діагностика відносин (інтерв’ю, опитування, спостереження під час бесіди). Запитання педагогові: якою Ви бачите дитину,наскільки, як Вам здається, поведінка дитини природна у тій ситуації ,про яку Ви говорили?

Формулювання проблеми й можливі наслідки.

Проблема: порушення механізмів інтеграції у групі, що призводить до погіршення нервово-психічного здоров’я дитини.

Очікування: чого Ви хочете досягти, які є особливості в дитини? Спільне вирішення початку розв’язання проблеми.

Узагальнення.

Означення плану дій,запитання педагогові: чи згодні Ви спільно працювати,виконувати рекомендації й почати зміни з себе?

Планування та проведення попередньої роботи для висунення гіпотез виникнення проблеми:

• вивчення факторів, що впливають на формування симптоматичної поведінки;

• вивчення особливостей дитини, поглиблена особистісна діагностика за методиками: соціометрія, самооцінка, тип темпераменту за Айзенком, акцентуації характеру К.Леонгарда, тест виявлення агресивності Баса-Дарки, автопортрет,малюнок сім’ї, тест на визначення тривожності Філіпса;

• виявлення факторів , що сформували деструктивний спосіб поведінки (бесіди з іншими педагогами, однокласниками);

• демонстрація цілісної картини подій;

• пошук ресурсів, які можуть допомогти перебороти труднощі;

• встановлення послідовності подолання деструктивної поведінки.

Діагностика відносин (інтерв’ю,опитування, спостереження) виявили проблеми у взаєминах не тільки з однолітками, але й з педагогами,занурення у себе,ауто агресію, небажання спілкуватися.

Уточнення формулювання проблеми й можливих наслідків.

Проблема: порушення механізмів інтеграції у групі; емоційне відкидання колективу дітей і педагогів, що спричиняє погіршення нервово - психічного здоров’я дитини.

Пошук причини ситуації, висунення гіпотези.

Вивчення особистої справи,анамнез,педагогічної характеристики,успішності за попередні роки,анамнез родини очима дитини й педагога.

Етап 1. Ліквідація конфліктів. Консультація 2.

Консультація педагога за результатами психодіагностики.

Завдання: ознайомити педагога з психологічною інформацією.

Вітання. Інформація про можливості консультування.

Проблема: порушення механізмів інтеграції у групі; емоційне відкидання колективу дітей і педагогів, що спричиняє погіршення нервово - психічного здоров’я дитини.

Можливі причини дезадаптованої поведінки:

• особливості поведінки підлітка;

• відрив від родини,туга за домом,матір’ю, сестрою;

• негативні думки про матір;

• емоційне відторгнення дитини;

• порушення особистісного розвитку матері, яка згубно впливає на поведінку дівчинки, зворотна реакція – перенесення образи на оточення, недовіра до людей, у всьому бачить негатив;

• порушення взаємодії з однолітками, що впливає на розвиток, неврозоподібні стани на тлі акцентуацій характеру;

• період статевого дозрівання,побічні фактори;

• блокування потреб підлітка в емоційній та матеріальній підтримці.

Гіпотеза: всі ці фактори призводять до тривожності й нервово – психічного напруження.

Пошук ресурсів.

З’ясування – чого хотілося б досягти педагогові у процесі консультування? Знаходження шляхів і додаткових резервів для подолання проблеми.

Встановлення послідовності подолання деструктивної поведінки.

Рекомендації: педагогам проявляти більше емпатії, уваги, доручати відповідальні завдання,хвалити у присутності всього колективу навіть за незначний позитив у поведінці. Позиція партнерства, серйозного ставлення, доброзичливості з опорою на позитивні сторони дитини з урахуванням її інтересів,схильностей. Ігнорування демонстративної поведінки.

Завдання після консультації:

• намалювати спільний малюнок (дитина та педагог);

• вчителю стимулювати дитину на щиру розмову;

• психологові провести корекційно – розвивальну роботу в групі однолітків спільно для дитини та педагога;

• залучити до участі у групових іграх, спільної роботи;

• провести у групі діагностичну роботу ( малюнки на тему «Мої друзі», «Наша група»);

• вчителю провести групову психогімнастику «Передача прапорця з побажаннями», вправу «Електричне коло», « Спільний малюнок» (домалювати деталі).

• психологу - індивідуально консультувати дитину,коригувати тривожність методами казкотерапії , арт-терапії,ароматерапії та групової роботиз розвитку навичок комунікативного спілкування за методом Р.Калініної «Країна розуміння».

Рекомендації:

1.Приділяти більше часу ознайомленню з вимогами до поведінки у класі і поза ним.

2.Приділяти увагу перевірці розуміння та з’ясування вимог.

3.Стимулювати дитину долати труднощі, частіше використовувати індивідуальні завдання, що підвищують відповідальність (з урахуванням індивідуальних особливостей).

4.Змінювати стиль спілкування від м’якого, спокійного до ділового ( у фазі підвищеної збудливості та емоційності дитини).

5.Точно формулювати умови заохочення та покарання.